31 січня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/2651/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 30.10.2018 р. № 000129/21-22-40-3466709842 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 17000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом проведена фактична перевірка, за результатами якої складений акт, що став підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 30.10.2018 р. № 000129/21-22-40-3466709842 про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 17000,00 грн. Позивач просить скасувати вказане рішення, мотивуючи його протиправність фактами порушення відповідачем порядку проведення перевірки та відсутності в діях позивача порушень вимоги податкового законодавства. Зокрема, зазначає, що не отримувала повідомлення про проведення перевірки; перевірка проводилась у присутності не уповноваженої особи; копії акту перевірки не надали суб'єкту господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 Щодо відсутності в діях ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства позивач зазначає, що ліцензія №7-21-21-64-25357 від 01.08.2017р. видана позивачу на підставі розпорядження про видачу ліцензії від 31.07.2017 року за № 278-р із датою реєстрації 01.08.2017 року із терміном дії з 01.08.2017 р. по 01.08.2018р. Ліцензія №8-21-21-64-32824 від 08.08.2018 р. видана 08.08.2018 року на підставі розпорядження про видачу ліцензії від 31.07.2018 року за № 158-р із датою реєстрації 01.08.2018 року із терміном дії з 08.08.2018 р. по 08.08.2019р. На час проведення перевірки ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями була в наявності за №8-21-21-64-32824 від 08.08.2018 із терміном дії з 08.08.2018 р. по 08.08.2019р. Крім того позивач, посилаючись на абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України № 481/95-ВР зазначає, що розмір штрафної санкції, що застосований до неї є необґрунтованим. Так, розмір фінансової санкції у разі здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за відсутності ліцензії відповідно до вказаної норми складає 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000,00 грн. Отже враховуючи, що вартість наявних у суб'єкта господарювання алкогольних напоїв склала на момент перевірки 569,25 грн., то штрафна санкція розміром 17000,00 грн. є необґрунтованою.
Враховуючи вищевикладене, просить суд задовольнити позов.
Ухвалою від 29.12.2018р. провадження у даній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні 18.01.2019р.
У вказане судове засідання позивач не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням від 09.01.2019р. Причини неявки суду невідомі, клопотання відсутні. Розгляд справи відкладений на 30.01.2019р.
У судове засідання 30.01.2019р. сторони не з'явились, надавши клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи викладене, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Відповідачем наданий відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що податковий орган просить відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. Так, оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій прийняте на підставі акту фактичної перевірки від 23.10.2018 № 101/40/НОМЕР_1, складеного за наслідками проведеної фактичної перевірки на підставі наказу Головного управління ДФС у Херсонській, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі області від 10.10.2018 № 1084. Перед початком фактичної перевірки працівниками податкового органу ознайомлено особу, що здійснює розрахункові операції (бармена) ОСОБА_3 зі службовими посвідченнями, наказом від 10.10.2018 №1084 та направленням на перевірку від 22.10.2018 №105 та надано їх копії, що підтверджується розпискою №105.
Перевіркою встановлено, що позивачем було отримано ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями від №7-21-21-64-25357 терміном дії з 01.08.2017 по 01.08.2018. У наступній ліцензії на право здійснення ФОН ОСОБА_1 роздрібної торгівлі алкогольними напоями №8-21-21-64- 32824 зазначено термін її дії з 08.08.2018 р. по 08.08.2019 р. Згідно з даними контрольних стрічок реєстратора розрахункових операцій, встановлені факти реалізації 02.08.2018, 03.08.2018, 07.08.2018 алкогольних напоїв (пиво) без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, чим порушено вимоги статті 15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481). Перевірка проведена у присутності працівника Позивача, особи, що здійснює розрахункові операції (бармена) ОСОБА_3, яка була ознайомлена із актом перевірки, підписала його без зауважень та отримала один примірник.
На підставі акта перевірки відповідачем прийняте рішення від 30.10.2018 року №000129/21-22-40-3466709842, згідно яким до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 гривень, за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без ліцензії.
Враховуючи викладене, відповідач зазначає, що всі дії вчинені на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, тому рішення є правомірними, а позов необґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми законодавства, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 24.07.2017р., перебуває на обліку в контролюючих органах як платник податків.
Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Херсонській області від 10.10.2018 №1084 та направлення на проведення фактичної перевірки від 22.10.2018 №105 здійснена фактична перевірка в кафетерії, що належить суб'єкту господарювання ФОН ОСОБА_1 (НОМЕР_1), розташованому за адресою: АДРЕСА_1 в присутності особи, що здійснює розрахункові операції (бармена) ОСОБА_3.
За результатами проведеної перевірки складений акт від 23.10.2018 року №101/40/НОМЕР_1, в якому зафіксоване порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
На підставі вказаного акту податковим органом прийняте рішення від 30.10.2018 року №000129/21-22-40-3466709842, відповідно до якого до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 гривень, за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без ліцензії.
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням звернувся до суду з даним позовом та просить скасувати його.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
За змістом адміністративного позову однією з підстав для скасування оскаржуваного рішення є порушення відповідачем порядку проведення перевірки. Так, посилаючись на норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позивач вважає, що податковий орган мав повідомити її про проведення перевірки повідомленням за десять днів до початку перевірки. Зокрема, позивач зазначає, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі. Відповідно до статті 5 Закону - суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
З огляду на викладене та враховуючи, що повідомлення про проведення перевірки діяльності ФОП ОСОБА_1 не надходило позивачу, остання вважає, що відповідачем допущені порушення при проведенні перевірки. Крім того, обґрунтовуючи порушення відповідачем вимог законодавства щодо процедури проведення перевірки позивач посилається на наступні обставини: спеціалісти, які здійснювали перевірку не надали суб'єкту господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 завірену належним чином копію направлення на перевірку; акт перевірки не був вручений особисто ФОП ОСОБА_1; ОСОБА_3, яка вказана в акті перевірки, працює за трудовим договором №1 від 08.08.2017 року барменом, повноважень діяти від імені і в інтересах ФОП ОСОБА_1 у неї відсутня, а тому акт перевірки підписаний не уповноваженою на то особою; із пояснень ОСОБА_3, їй не були пред'явлені направлення па проведення перевірки, копія наказу та службові посвідчення інспектора, яка з'явилась на проведення перевірки, а також не було роз'яснення який орган проводить перевірку та за яких підстав.
З приводу порядку проведення перевірки суд зазначає наступне.
Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Право на проведення перевірки, в тому числі фактичної перевірки визначено положеннями пункту 75.1. статті 75 та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час спірних правовідносин), при чому така перевірка повинна проводитися в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 Податкового кодексу України.
Вказаною статтею закріплено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу, згідно з якою посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
Судом встановлено, що 10 жовтня 2018р. начальником ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання вимог чинного законодавства у сфері обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, підакцизних товарів на території Херсонської області, на підставі ст.20, пп.75.1.3. п.75.1 ст.75, пп.80.2.2, 80.2.3, 80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України винесено наказ № 1084 "Про проведення фактичних перевірок" у жовтні поточного року.
23 жовтня 2018р. на підставі зазначеного наказу та направлення №105 від 23.10.2018р. уповноваженими особами відповідача здійснено вихід за податковою адресою платника податку ФОП ОСОБА_1 для проведення фактичної перевірки господарської діяльності останньої.
З матеріалів справи вбачається, що з направленням на проведення перевірки №105 23.10.2018р. ознайомлена ОСОБА_3, яка також отримала копії вищевказаного наказу та направлення, що підтверджується її підписом у розписці від 23.10.2018р. №105.
Відповідно до п.86.1 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Пунктом 86.5 ст.86 ПК України визначено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.
У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки 23.10.2018р. уповноваженими особами відповідача складений акт №101/40/НОМЕР_1, який підписаний без зауважень та отриманий особою, що проводила розрахункові операції - барменом ОСОБА_3
Доказів подальшого оскарження акту перевірки суду не надані.
Таким чином, судом встановлено, що перевірка господарської діяльності позивача призначена та проведена на підставі та з дотриманням вимог законодавства, результати перевірки також оформлені без порушень норм законодавства.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень позивача щодо порушення відповідачем порядку проведення перевірки, а отже і відсутність такої підстави для скасування оскаржуваного рішення.
Другою підставою для скасування оскаржуваного рішення позивач зазначає відсутність в її діях порушень вимог податкового законодавства. Зокрема, звертає увагу, що в ході перевірки був зафіксований факт реалізація алкогольних напоїв 02.08.2018р., 03.08.2018р. та 07.08.2018р. без наявності відповідної ліцензії. Однак на момент проведення фактичної перевірки 23.10.2018р. у позивача була наявна ліцензія №8-21-21-64-32824, яка видана на підставі розпорядження про видачу ліцензії від 31.07.2018р., зареєстрована 01.08.2018р. та дійсна з 08.08.2018р. по 08.08.2019р.
Крім того позивач, посилаючись на абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України № 481 зазначає, що розмір штрафної санкції, що застосований до неї є необґрунтованим. Так, розмір фінансової санкції у разі здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за відсутності ліцензії відповідно до вказаної норми складає 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000,00 грн. Отже враховуючи, що вартість наявних у суб'єкта господарювання алкогольних напоїв склала на момент перевірки 569,25 грн., то штрафна санкція розміром 17000,00 грн. є необґрунтованою.
З приводу зазначеного суд звертає увагу на положення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» .
Так, відповідно до положень ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Відповідно до абз.5 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів в 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
З наведеного вбачається, що податковим органом застосований мінімальний розмір штрафної санкції, що передбачений вищевказаною нормою. Доводи позивача щодо необґрунтованого розміру застосованої санкції не знайшли свого підтвердження, адже законодавцем передбачений розмір штрафної санкції, який не може бути меншим за суму 17000,00 грн.
Згідно з ч.ч.4,5 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України. У разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб'єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства. Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (ДФС та її територіальні органи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.
Пунктами 10, 11 Порядку № 790 передбачено, що у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду. Суми фінансових санкцій, стягнені відповідно до цього Порядку, зараховуються до бюджету згідно із законодавством.
Судом встановлено, що позивачем було отримано ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями від №7-21-21-64-25357 терміном дії з 01.08.2017 по 01.08.2018р.
Ліцензія на право здійснення ФОН ОСОБА_1 роздрібної торгівлі алкогольними напоями №8-21-21-64- 32824 зареєстрована 01.08.2018р.,але термін її дії з 08.08.2018 р. по 08.08.2019 р.
Таким чином, у період з 02.08.2018р. по 07.08.2018р. ліцензія на право здійснення ФОН ОСОБА_1 роздрібної торгівлі алкогольними напоями була відсутня.
При цьому перевіркою встановлені факти реалізації 02.08.2018, 03.08.2018, 07.08.2018 алкогольних напоїв (пиво) без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Зокрема, згідно з даними контрольних стрічок реєстратора розрахункових операцій (далі РРО) Екселліо ЭР-15, заводський номер КФ00001823, фіскальний номер НОМЕР_2, встановлені факти реалізації алкогольних напоїв: 02.08.2018 року на суму 249,50 грн., 03.08.2018 року на суму 222,00 грн. та 07.08.2018 року на суму 97,75 грн. а всього реалізація алкогольних напоїв відбулась на суму 569,25 грн.
Суд звертає увагу, що зазначений факт підтверджується наданими сторонами письмовими доказами та не заперечуються позивачем.
Окремо суд звертає увагу на доводи позивача щодо наявності ліцензії на момент проведення фактичної перевірки та зазначає, що підставою притягнення до відповідальності є факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями без ліцензії саме у період з 02.08.2018р. по 07.08.2018р., тобто у період коли ліцензія була відсутня.
З наведеного вбачається, що вчинені податковим органом дії по призначенню та проведенню фактичної перевірки відповідають вимогам законодавства, рішення прийняте на підставі та у порядку, що визначені законом.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з урахуванням наведених норм чинного законодавства та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що відповідач довів правомірність свого рішення, натомість позивач не навела жодного обґрунтування у спростування факту реалізації алкогольних напоїв без ліцензії.
Враховуючи викладене суд відмовляє позивачу у задоволенні позову.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення від 30.10.2018 р. № 000129/21-22-40-3466709842 про застосування фінансових санкцій у розмірі 17000,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Пекний А.С.
кат. 111010000