30 січня 2019 року Справа № 280/5092/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянув у порядку загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Будівельників, 8-а) до Василівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (71600, Запорізька область, м. Василівка, б-р Центральний, 1) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
30 листопада 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Василівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення оформлене висновком від 15.11.2018 №46/17.14-05.06-88 про відмову у вчиненні змін (доповнень) до актового запису та зобов'язати відповідача внести зміни (доповнення) в актовий запис про шлюб від 22.02.2008 №20, складеного Дніпрорудненською міською радою Василівського району Запорізької області, вказавши «національність нареченої - німка».
Ухвалою від 05 грудня 2018 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, попереднє судове засідання призначено на 27.12.2018. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву в п'ятнадцятиденний термін з дня отримання ухвали.
26 грудня 2018 року на адресу від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.. №42408), відповідно до якого позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що відповідно до Указу Президента України "Про порядок зміни громадянами України національності" від 31 грудня 1991 року № 24, було передбачено, що національність могла бути змінена особами, які при досягненні 16-річного віку та одержанні паспорта прийняли національність одного з батьків та бажали змінити її відповідно до національності другого з батьків. Зміна національності провадилась відділом внутрішніх справ виконавчого комітету районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів за місцем проживання заявника. Зміна національності допускалась також і щодо осіб, які обрали національність до прийняття цього Указу. Однак, вказаний Указ втратив чинність згідно з Указом Президента України від 27 січня 1999 року-№-70/99-та на підставі Постанови Верховної Ради України № 3424-ХІІ про затвердження нової редакції Положення про паспорт громадянина України, яка не передбачає внесення у цей документ відомостей про національність, в зв'язку з цим громадяни України втратили можливість підтверджувати чи змінювати свою національність. Крім того, відповідно до абз.5 п. З ст. 9 та п. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», постановою Кабінету Міністрів України № 1025 від 10.11.2010 затверджено зразки актових записів цивільного стану, описи та зразки бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, яка не передбачає в актових записах цивільного стану, описах та бланках свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану графи про національність.
Крім того, 27.12.2018 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№42700) про розгляд справи без участі представника відповідача.
27.12.2018 позивачем подано клопотання (вх. №42834) про відкладення підготовчого судового засідання на іншу дату. Ухвалою від 27.12.2018 підготовче засідання відкладено на 15.01.2019.
15.01.2019 на адресу суду від позивача надійшло клопотання (вх. №1710) про розгляд справи без участі позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
15 січня 2019 року ухвалою суду, з врахуванням клопотань сторін про розгляд справи без їх участі, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі викладеного, враховуючи неявку всіх учасників справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_2) ОСОБА_3 народилася 28.08.1969, в с.Сеймпчан, Магаданської області, Росія.
Відповдно до свідоцтва про народження, виданого Середньоканським відділом ЗАГС м. Сеймпчан Магаданської області від 22.12.1969 за актовим записом №146 батьком вказано ОСОБА_2, в графі національність він зазначений «німець». Крім того, в свідоцтві про народження батька позивача ОСОБА_2 його батьки також вказані по національності «німці».
ОСОБА_1 звернулася до Василівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області із заявою про внесення доповнень до актового запису про шлюб №20, складеного 22.02.2008 виконавчим комітетом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області щодо доповнення національності нареченої «німка». До вказаної заяви позивачем було додано: свідоцтво про шлюб І-ЖС №049180 від 22.02.2008, виданого виконавчим комітетом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької оласті на ОСОБА_4 та ОСОБА_5; копію свідоцтва про народження заявниці ІІ-ДЧ №026654 від 22.12.1969, виданого Середньоканським відділом ЗАГС Магаданської області ОСОБА_5; копію свідоцтва про народження батька заявниці ІІ-БЛ №264611, виданого 30.11.1991 Олександрівською с/р Чудовського району Новгородської області (повторно) на ОСОБА_2; копію паспорта заявниці ЕР №312356, виданого Дніпрорудненським МВМ Василівського РВ УМВС України в Запорізькій області 07.05.2008.
15.11.2018 Василіським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області прийнято висновок №46/17.13-05.06.88 про внесення змін до актового запису цивільного стану, відповідно до якого в проханні заявниці по внесенню змін до актового запису про шлюб №20, складеного 22.02.2008 виконавчим комітетом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області щодо доповнення національності нареченої «німка» відмовлено.
Не погодившись з прийняти рішенням, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з того, що відповідно до частини 3 статті 49 Цивільного кодексу України актами цивільного стану, які підлягають державній реєстрації, є народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть. Частиною 4 цієї статті встановлено, що державна реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.
Таким законом є Закон України від 02.07.2010 № 2398-VI "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі - Закон №2398), який визначає правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану, регламентує порядок проведення державної реєстрації актів цивільного стану, закріплюючи підстави, строки, місце державної реєстрації, ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Зокрема, стаття 22 Закону №2398 регулює підстави та порядок внесення змін до актових записів цивільного стану. Більш детально ці питання регулюються Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 (далі - Правила).
Відповідно до частини 2 статті 22 Закону №2398 та пункту 2.5 Правил внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться, крім іншого, за заявою особи, щодо якої складено запис.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону №2398 органами державної реєстрації актів цивільного стану, уповноваженими розглядати заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану та приймати відповідні рішення, є відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану).
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону №2398 внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
За наслідками перевірки зібраних документів та оцінки достатності наявних підстав орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому (абзац 2 частини 1 статті 22 Закону №2398). У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість його оскарження в судовому порядку (пункт 2.12 Правил).
Абзацом 3 частини 1 статті 22 Закону №2398 та пунктом 1.15 Правил визначено право заявника оскаржити відмову органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану у судовому порядку.
Отже, об'єктом спору у таких справах є відповідний актовий запис цивільного стану, а безпосереднім предметом розгляду судами адміністративної юрисдикції - рішення відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану у формі висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
Відповідно до пункту 2.6 Порядку, разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
Пунктом 2.7 Правил передбачено, що на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, для встановлення правомірності/протиправності прийняття рішення чи вчинення дій органом державної реєстрації актів цивільного стану щодо відмови внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи адміністративний суд вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення та/або вчинення відповідних дій, передбачених частиною 1 статті 22 Закону №2398, а подані заявником документи, що були предметом розгляду органом державної реєстрації актів цивільного стану, досліджуються судом як докази у справі, а не як предмет спору.
Водночас суд не уповноважений встановлювати достовірність обставин, засвідчених цими документами, чи іншим способом встановлювати юридичні факти, що засвідчують зміну актів цивільного стану особи, оскільки такі справи належать до цивільної юрисдикції і вирішуються, зокрема, у порядку окремого провадження.
З наданого до матеріалів справи висновку відповідача від 15.11.2018 судом встановлено, що відповідач за результатами перевірки документів, дійшов висновку про неможливість внесення змін до актового запису про шлюб заявниці №20 складеного 22.02.2008 у зв'язку з тим, що відомості про національність осіб в актових записах цивільного стану не зазначають з 2004 року та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 №1025 (зі змінами) «Про затвердження зразків актових записв цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану» актові записи цивільного стану не містять графу «національність».
Судом встановлено, що відповідно до Указу Президента України "Про порядок зміни громадянами України національності" від 31 грудня 1991 року № 24, було передбачено, що національність могла бути змінена особами, які при досягненні 16-річного віку та одержанні паспорта прийняли національність одного з батьків та бажали змінити її відповідно до національності другого з батьків. Зміна національності провадилась відділом внутрішніх справ виконавчого комітету районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів за місцем проживання заявника. Зміна національності допускалась також і щодо осіб, які обрали національність до прийняття цього Указу. Однак, вказаний Указ втратив чинність згідно з Указом Президента України від 27 січня 1999 року № 70/99-та на підставі Постанови Верховної Ради України № 3424-ХІІ про затвердження нової редакції Положення про паспорт громадянина України, яка не передбачає внесення у цей документ відомостей про національність, в зв'язку з цим громадяни України втратили можливість підтверджувати чи змінювати свою національність.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 1367 від 12.09.2002 затверджено зразки книг реєстрації актів цивільного стану та описів бланків свідоцтв, що видаються державними органами реєстрації актів цивільного стану (чинна на час виникнення спірних правовідносин). Вказана постанова не передбачає графи про національність у актових записах цивільного стану.
Згідно з Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5, відділи реєстрації актів цивільного стану вносять зміни, доповнення актових записів цивільного стану, які складено в державних органах реєстрації актів цивільного стану України, у випадках, передбачених чинним законодавством, за наявності достатніх підстав.
Визнаючи та поважаючи право громадян України на національне самовизначення держава Україна, діючи відповідно до стандартів Ради Європи, не передбачає фіксації відомостей про національність у будь-якому документі, у тому числі який ідентифікує особу, не втручаючись тим самим в особисте життя громадян.
Таким чином, суд зазначає, що обов'язковою передумовою для внесення зміни до актового запису цивільного стану є документальне підтвердження про наявність у такому документі помилки, яку заявник бажає виправити.
В даному випадку, а ні під час звернення до відповідача, а ні під час звернення з позовом до суду, позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність помилки в актовому записі про шлюб позивача.
Сама ОСОБА_1 не вказує на помилку, допущену при реєстрації шлюбу, а аргументує свій позов лише бажанням відновити свою національність за національністю батька.
Достовірність обставин та достатність для цього доказів, на які позивач посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог, не можуть бути встановлені адміністративним судом під час розгляду справи, предметом якої є рішення органу державної реєстрації актів цивільного стану, оскільки це знаходиться поза межами компетенції адміністративного суду.
За таких обставин, враховуючи відсутність документального підтвердження тієї обставини, що в актах цивільного стану допущено помилку щодо національності позивача, суд дійшов висновку, що позивачу було правомірно відмовлено у внесені змін до актового запису про шлюб заявниці №20 від 22.02.2008.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
З врахуванням положень статті 139 КАС України, судові витрати на користь позивача не присуджуються.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Будівельників, 8-а) до Василівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (71600, Запорізька область, м. Василівка, б-р Центральний, 1) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 30.01.2019.
Суддя О.О.Артоуз