Справа № 200/22286/17
31 січня 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
перекладача ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро кримінальне провадження №12017040640003123, за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Павлоград Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-10.04.2012 року Павлоградським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ст.ст.75,76 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з іспитовим терміном на 1 рік;
-20.03.2014 року Павлоградським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 200 годин;
-28.04.2014 року Павлоградським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ст.69 КК України до покарання у виді арешту строком на 1 місяць та 8 днів;
-20.12.2016 року Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, з іспитовим терміном на 2 роки на підставі ст.75 КК України, -
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,-
В провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження №12017040640003123 відносно ОСОБА_7 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
31 січня 2019 року до спливу продовженого строку під час розгляду кримінального провадження, виникла необхідність у вирішенні питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою.
У судовому засіданні прокурор вважала за необхідне продовжити відносно ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки ним скоєно особливо тяжкий злочин в період іспитового строку, що свідчить про те, що обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати здійсненню кримінального провадження іншим чином.
В задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, вважала необхідним відмовити.
Захисник та обвинувачений ОСОБА_7 заперечували проти продовження строку тримання під вартою, просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Вислухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити, з наступних підстав.
Так, частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Крім того, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено.
Станом на 31 січня 2019 року, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 спливає 03.02.2019 року, судовий розгляд кримінального провадження триває, не допитані свідки, а наступна дата судового засідання призначена 13.02.2019 року, тобто поза межами строку дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.
При цьому, судом при продовженні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховувалися ризики, передбачені ст.177 КПК України, - що обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати здійсненню кримінального провадження, впливати на потерпілого та свідків, а також може знищити, сховати або спотворити будь-яке із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Суд вважає, що вказані ризики на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред'явленого звинувачення ОСОБА_7 , а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується.
Так, ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні в період іспитового строку особливо тяжкого злочину, що посягає на найвищі соціальні цінності як то недоторканість життя та здоров'я людини, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі.
Також, обвинувачений офіційно не працевлаштований, постійного доходу не має, офіційно не одружений, тобто міцних соціальних зв'язків не має, потерпілий та свідки по зазначеній справі є сусідами обвинуваченого.
А тому, колегія суддів вважає, що суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини ОСОБА_7 та серйозність висунутого йому обвинувачення, дає обґрунтовану підставу вважати наявність ризиків того, що ОСОБА_7 може переховуватися від суду, перешкоджати здійсненню кримінального провадження, а також може знищити, сховати або спотворити будь-яке із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі і домашній арешт, не буде достатнім для запобігання вищезазначеним ризикам.
Крім того, враховуючи стадію судового провадження, коли свідки не допитані, існує висока вірогідність вчинення з боку обвинуваченого ОСОБА_7 впливу на свідків, у зв'язку із чим підстави для зміни йому запобіжного заходу також відсутні.
Вказане свідчить, що заявлені ризики та суспільна небезпека особи обвинуваченого не зменшились і виправдовують продовження його тримання під вартою, а також відповідає не лише особі обвинуваченого ОСОБА_7 , а й характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачується.
Крім того, на думку колегії суддів, є встановленим факт недостатності застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_7 , а обраний запобіжний захід - тримання під вартою, з урахуванням його тривалості, складності справи, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу
З приводу доводів захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, суд вважає за необхідне в задоволенні даного клопотання відмовити, так як такий запобіжний захід не відповідає ступеню тяжкості інкримінованих обвинуваченому злочину й не зможе забезпечити його процесуальну поведінку, так як наведені доводи стороною захисту, з урахуванням обставин інкримінованого злочину, не свідчать про наявність у ОСОБА_7 перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду, при цьому судом враховано тяжкість інкримінованих злочинів, а також відсутність належних гарантій та підтвердження соціальних зв'язків, які б переважали наявні ризики.
На підставі викладеного суд вважає доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Керуючись ст.ст. 132, 176-177,183-184, 193-194, 331 КПК України,-
Клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_5 щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - задовольнити.
Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 31 березня 2019 року, включно.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого про зміну обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3