Справа № 128/3089/17
31 січня 2019 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
адвокатів ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6
за участю:
обвинуваченого ОСОБА_7
потерпілого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження по обвинувальному акту, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42016020110000057 від 14.04.2016 року відносно ОСОБА_7 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 270 КК України, -
ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 270 КК України.
В судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_4 заявлено клопотання, підтримане самим обвинуваченим ОСОБА_7 , про призначення в даному кримінальному провадженні комплексної судової пожежно-технічної експертизи, проведення якої доручити судовим експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, як провідної установи, та залучити спеціалістів ДСНС у Вінницькій області для проведення експертного дослідження обладнанням лабораторії ДСНС у Вінницькій області для визначення показників гумової крихти; відповідно до ст.245 КПК України для проведення експертизи доручити відібрання зразків гумової крихти судовим експертам та спеціалістам, які проводитимуть вказану експертизу у ФОП ОСОБА_7 ; на вирішення експертам поставити наступні питання: урахуванням матеріалів судового провадження, показів наданих в судовому засіданні свідків, аерофотознімків приміщення складу зроблених після пожежі, встановити де розташований (розташовані) осередок (осередки) займання?; яка їх кількість та характеристики?; в якій частині складського приміщення розпочалось горіння (займання) та чи можливо вказати для яких матеріалів таке горіння притаманне?; яке джерело запалення здатне для виникнення горіння в даному випадку?; які фактори необхідні для горіння гуми з урахуванням ГОСТ 12.1.044-89?; чи притаманно, з експертної точки зору, займання в окремих трьох місцях одночасно, та чи відноситься вказане займання (горіння) до підпалу?; з урахуванням ГОСТ 12.1.044-89 визначити до якого матеріалу за групою горючості відноситься гума?; чи можливо вказати до якого матеріалу за групою горючості згідно ГОСТ 12.1.044-89 відноситься гумова крихта?; чи можливо розглядати гумову крихту, як відходи гумових шин?; за яких умов можливе займання (самозаймання) гумової крихти (гуми), що цьому має слугувати та за яких фізичних умов (відкрите полум'я, сторонні розчинники, паливо, інше)?
Дане клопотання мотивоване тим, що на даний час стороною обвинувачення суду надано письмові докази, які суд оглянув. Окрім цього, у вказаному провадженні допитано всіх свідків сторони обвинувачення, в тому числі й в судове засідання викликано судових експертів, які надали суду роз'яснення з приводу складених ними висновків судових експертиз. В тому числі, в судовому засіданні, яке відбулось 30.11.2018 року, судовий експерт ОСОБА_9 суду повідомив, що ним проводились судові експертизи, а саме: дослідження №191 від 11.03.2016 року, згідно якого експерт визначив, що ймовірною причиною загоряння слугувало потрапляння джерела запалювання достатньої теплової потужності в горюче середовище, що в нормальних режимах роботи та умовах для цього не призначено, тобто, підпал. В подальшому, під час досудового розслідування 11.07.2016 року слідчим винесено постанову про призначення судової пожежно-технічної експертизи за фактом виникнення пожежі на території частини складського приміщення, що орендує ФОП ОСОБА_8 та ТОВ «Декоплит». На виконання постанови слідчого 23.12.2016 року судовим експертом ОСОБА_9 , з урахуванням матеріалів кримінального провадження, складено висновок №1875/16-21 згідно якого, на аркуші №10 вказаної експертизи судовим експертом визначено, що «... На площинах, що знаходяться в орендованому користуванні ТОВ «Декоплит» здійснювалось зберігання матеріалів оздоблювального характеру, а саме: ламінату, полімерних оздоблювальних багетів, запчастин до автомобілів, гумових шин. Візуально проглядається знаходження двох обгорених рам мототранспорту, обгорених корпусів обігрівального електричного обладнання, обгорених корпусів двох балонів, дерев'яних піддонів, окремих пошкоджених дією пожежі меблів, приладу подібного до електричного чайнику, паперових пакетів з будівельною сумішшю, місткості, що за зовнішніми ознаками подібна до автомобільного паливного баку, металевого каркасу сидінь, тощо. На площині, що знаходиться в орендованому користуванні ФОП ОСОБА_8 здійснювалось зберігання автомобільного скла у стандартному пакуванні (загальна кількість скла знаходиться у межах 27-30 автомобільного скла у 27 одиницях стандартного пакування». Окрім цього, на вказаному аркуші експерт визначив, що «... При детальному дослідженні на місці пожежі було встановлено, що світильники до електричної напруги не підключені....». Згідно вказаного висновку, на аркуші №11 абзац 3 визначено, що «...Під час огляду ангару з переднього внутрішнього боку орендованої чистини ангару ТОВ «Декоплит», встановлено, що у правому ближньому куті спостерігається локальне вигоряння та пошкодження автомобільної гуми. Далі праворуч розташовані дерев'яні ящики з автомобільним склом, кількістю в окремих дерев'яних ящиках 27 одиниць (ФОП ОСОБА_8 ). Поверхня дерев'яних ящиків обгорена по торцевих поверхням...». У 7 абзаці сторінки №11 вказаної експертизи визначено, що «...У лівому дальньому куті спостерігається локальне вигоряння, в якому спостерігаються обгорені залишки деревини, обгорений корпус двигуна, коробки передач, інші металеві запчастини , частково обгорений утеплювач в стані характерному для розпущеного рулону. Під лівою стіною спостерігається нагромадження обгорених залишків деревини, ламінату, металевих частин, обгорених корпусів двох металевих рам мототранспорту, двох обгорених газових балонів, приладу, що зовнішніми ознаками подібні до електричного чайнику, двох обгорених корпусів, що за зовнішніми ознаками подібні до обігрівальних електричних приладів, вогнегасників, тощо...». На аркуші 12 абзац 2 судовий експерт вказує, що «... Проведеним дослідженням стану конструктивних елементів, матеріалів, виробів, технічних засобів визначено, що у внутрішньому просторі площини орендарів ТОВ «Декоплит» та ФОП ОСОБА_8 найбільш вираженими ознаками притаманними для осередкових ознак є місця характерні для рознесених місць виникнення пожежі, а саме: з ознаками вираженого «осередкового конусу», ліворуч від в'їзних воріт в місці знаходження 3-х спарених металевих частин, що по зовнішнім ознакам подібні до автомобільних сидінь; Праворуч від в'їзних воріт місця локального вигоряння згораємих матеріалів, виробів, частин однотумбового столу та в межах розташування спільної перегородки виконаної з тонколистої бляхи між частинами ангару, що знаходиться в користуванні ТОВ «Декоплит» СПД ОСОБА_8 та орендаря іншої частини ангару...». Згідно описової частини висновку у абзацах 4-6 сторінки 12 визначено, що в приміщенні ангару було декілька осередків займання і з урахуванням п.1 висновків судовий експерт визначив, що «... Причиною виникнення пожежі, що сталася у орендованій частині ангару «ТОВ «Декоплит» і СПД ОСОБА_8 який знаходиться у складі №32 за адресою: АДРЕСА_1 , є занесення стороннього джерела запалювання достатньої потужності при відповідних умовах характерних для горіння, які є необхідними для виникнення пожежі, а саме наявності окисника у вигляді кисню у повітрі, наявності пожежного навантаження у вигляді згораємих речовин та джерела запалювання достатньої потужності. Тобто, мова йде про підпал. Пунктом 2 висновків вказано, що місце виникнення пожежі є внутрішній простір ангару із наявними локальними, рознесеннями та не пов'язаними між собою осередками виникнення пожежі. Знову ж таки мова йде про декілька осередків займання на території складського приміщення, яке орендувалось ТОВ «Декоплит» та ФОП ОСОБА_8 , однак на території складського приміщення ФОП ОСОБА_7 наявні лише місця обгорання, а не горіння. Окрім цього, судовим експертом також проводилась комісійна судова пожежно-технічна експертиза 18.05.2017 року №1518/17-21, згідно якої було встановлено порушення правил пожежної безпеки зі сторони ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_7 та ОСОБА_10 (ТОВ «Декоплит»). Разом з тим, судовий експерт ОСОБА_9 в судовому засіданні зазначив, що для проведення судових експертиз слідчим не надано всіх необхідних документів, які додатково просив надати експерт в клопотанні експерта від 20.07.2016 року, скероване слідчому за №1875/16-21/553. Окрім цього, в судовому засіданні експерту надано аерофотознімки поверхні будівлі складського приміщення №32, де відбулась пожежа. Судовий експерт вказав, що вони не були предметом судової експертизи, разом з тим, їх наявність може суттєво вплинути на результати експертизи, що на даху чітко видно осередки займання, їх щонайменше три і найбільше плям на даху і може бути осередком займання, однак для цього необхідно додатково дослідити матеріали провадження та вказані фотознімки. Судовим експертом в судовому засіданні на запитання сторони захисту вказано, що гумова крихта в тенденціях теперішнього часу не є окремим матеріалом, а є похідним від гуми і в даному випадку вона підпадає під ГОСТ 12.1.044-89. Також, експерт в судовому засіданні зазначив, що відсутні практичні дослідження вказаної крихти, а її дослідження можливо провести в умовах лабораторного дослідження на базі ДСНС у Вінницькій області. Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року, законодавчо, а саме: п.1.2.11. розділяються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах. Разом з тим, в даному випадку обвинуваченому ОСОБА_7 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.270 КК України та орган досудового розслідування вважає, що саме через його порушення виникла пожежа. Незважаючи на таке хибне твердження сторони обвинувачення, згідно висновку комісійної судової пожежно-технічної експертизи 18.05.2017 року №1518/17-21 порушення правил пожежної безпеки наявні у всіх осіб, які орендували складське приміщення №32, а саме ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_7 та ТОВ «Декоплит». З описової частини пожежно-технічної експертизи №1875/16-21 судовий експерт неодноразово зазначає про стороннє занесення вогню (підпалу), що і могло призвести до пожежі всередині вказаного складського приміщення, що вказує на підпал. В дослідженні №191 від 11.03.2016 року, яке також проводилось судовим експертом ОСОБА_9 , експерт чітко вказав на підпал. Тобто, з урахуванням вказаного дослідження та судових експертиз, аерофотознімків виникає необхідність призначення та проведення комплексної пожежно-технічної експертизи, оскільки необхідно з'ясувати обставини, які мають істотне значення для вказаного кримінального провадження, так як необхідно експертним шляхом встановити осередок займання, причини, які цьому слугували, та встановити, чи це було самозаймання, чи все ж таки умисний підпал.
Потерпілий ОСОБА_8 , його представники - адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення даного клопотання заперечували, оскільки, на їх думку, на даний час експертним шляхом не є можливим відібрання зразків гумової крихти судовими експертами та спеціалістами, якими буде проводитися вищезазначена експертиза. Крім того, з урахуванням пояснень свідків, експертів, наданих в судовому засіданні, є зрозумілим де виникло джерело загоряння; аерофотознімки, надані стороною захисту, не були надані слідчому, під час проведення досудового розслідування; а відтак, судити про їх достовірність, є неможливим. За даних обставин, вони вважають заявлене захистом клопотання способам затягування розгляду кримінального провадження.
Прокурор в судовому засіданні також заперечував щодо задоволення даного клопотання, з аналогічних міркувань потерпілого та його представників.
Заслухавши заявлене клопотання, врахувавши позицію учасників кримінального провадження, оглянувши обвинувальний акт та додатки до нього, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. ч.1, 2 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 242 КПК України передбачено, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Відповідно до ст.245 КПК України у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.
В клопотанні захисту зазначено обставини, які підлягають з'ясуванню шляхом отримання спеціальних знань, які мають істотне значення для вказаного кримінального провадження, оскільки необхідно експертним шляхом встановити осередок займання, причини, які цьому слугували, та встановити, чи це було самозаймання, чи все ж таки умисний підпал.
З огляду на викладене, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_4 підлягає до задоволення.
Оскільки для проведення вказаної експертизи необхідні зразки гумової крихти, суд вважає за необхідне доручити відібрання вказаних зразків судовим експертам та спеціалістам, які проводитимуть вказану експертизу, у ФОП ОСОБА_7 .
Також, оскільки дослідження гумової крихти можливо провести в умовах лабораторного дослідження на базі ДСНС у Вінницькій області, суд вважає за необхідне залучити спеціалістів ДСНС у Вінницькій області для проведення експертного дослідження обладнанням лабораторії ДСНС у Вінницькій області для визначення показників гумової крихти.
Керуючись ст. ст. 242, 332 КПК України, суд, -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_4 про призначення комплексної судової пожежно-технічної експертизи - задоволити.
Призначити в кримінальному провадженні по обвинувальному акту, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42016020110000057 від 14.04.2016 року відносно ОСОБА_7 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 270 КК України комплексну судову пожежно-технічну експертизу.
На вирішення експертизи поставити наступні питання:
1.З урахуванням матеріалів судового провадження, показів наданих в судовому засіданні свідків, аерофотознімків приміщення складу зроблених після пожежі, встановити де розташований (розташовані) осередок (осередки) займання?;
2.Яка їх кількість та характеристики?;
3.В якій частині складського приміщення розпочалось горіння (займання) та чи можливо вказати для яких матеріалів таке горіння притаманне?;
4.Яке джерело запалення здатне для виникнення горіння в даному випадку?;
5.Які фактори необхідні для горіння гуми з урахуванням ГОСТ 12.1.044-89?;
6.Чи притаманно, з експертної точки зору, займання в окремих трьох місцях одночасно, та чи відноситься вказане займання (горіння) до підпалу?;
7.З урахуванням ГОСТ 12.1.044-89 визначити до якого матеріалу за групою горючості відноситься гума?;
8.Чи можливо вказати до якого матеріалу за групою горючості згідно ГОСТ 12.1.044-89 відноситься гумова крихта?;
9.Чи можливо розглядати гумову крихту, як відходи гумових шин?;
10.За яких умов можливе займання (самозаймання) гумової крихти (гуми), що цьому має слугувати та за яких фізичних умов (відкрите полум'я, сторонні розчинники, паливо, інше)?
Проведення даної експертизи доручити судовим експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз / 21007, м. Вінниця, вул. Батозька, 1/.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.
В розпорядження експертів надати матеріали кримінального провадження № 128/3089/17; доручити відібрання зразків гумової крихти судовим експертам та спеціалістам, які проводитимуть вказану експертизу у ФОП ОСОБА_7 ; надати дозвіл на залучення спеціалістів ДСНС у Вінницькій області для проведення експертного дослідження обладнанням лабораторії ДСНС у Вінницькій області для визначення показників гумової крихти.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1