іменем України
Справа № 126/3085/16-ц
Провадження № 2/126/6/2019
"25" січня 2019 р.
м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Гуцола В. І.
із секретарем Притуляк І.І.
за участі позивача ОСОБА_1, представника відповідача адвоката
ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному провадженні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ЗАТ "Страхова Група "ТАС" про відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ЗАТ "Страхова Група "ТАС" про відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки з тих підстав, що як стверджує, 03.08.2016 року біля 14 год. на належному йому автомобілі "Пежо-партнер" держномер НОМЕР_2 він проїжджав по вул. Ярослава Мудрого в м. Бершадь Вінницької області. Під час руху в безпосередній близькості до керованого ним автомобіля несподівано з'явився автомобіль "Тойота Кемрі" держномер НОМЕР_4, водій якого, не впевнившись в безпечності виконання маневру, рухаючись заднім ходом, здійснив зіткнення з керованим ним автомобілем, внаслідок чого належний йому автомобіль було пошкоджено. На місце ДТП було викликано працівників Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області, якими було зафіксовано порушення вимог п.10.1 та п. 10.10 ПДР України відповідачем. Згідно постанови Бершадського районного суду Вінницької області від 29.08.2016 року водія ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ПДР України у відповідності з вимогами ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Внаслідок зіткнення належний йому автомобіль було пошкоджено. Відповідач ОСОБА_3, який допустив вказані порушення, що призвели до виникнення ДТП, демонстративно проігнорував його пропозицію здійснити ремонт належного йому автомобіля, пошкодженого з його вини, внаслідок чого він змушений був звертатись до незалежного експерта для проведення автотоварознавчої експертизи, в результаті якої було встановлено суму матеріального збитку, який складає 11962 грн. 74 коп. Крім майнової йому було завдано також і моральну шкоду, яку він оцінює в 5000 грн. Вона полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з пошкодженням належного йому автомобіля та неможливістю відповідного його використання. Добровільно відшкодувати завдану йому шкоду відповідач відмовляється. Просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь майнову шкоду в сумі 11 962 грн. і моральну шкоду в сумі 5 000 грн., завдану йому внаслідок пошкодження автомобіля.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, просить його задовольнити.
Представник відповідача адвокат ОСОБА_2 позов визнає частково, в частині пошкодження дверей автомобіля, що було встановлено при огляді автомобіля та зазначено в схемі місця ДТП. В іншій частині майнового та в задоволенні немайнового позову просить відмовити.
В задоволенні клопотання представника відповідача адвоката ОСОБА_2 про виклик в судове засідання експерта та про призначення судової автотоварознавчої експертизи суд відмовив з тих підстав, що вони не були заявлені в підготовчому засіданні. Причин незаявлення цих клопотань у підготовчому засіданні в передбачений ЦПК України строк та не подання до суду висновку експерта, складеного на замовлення відповідача чи його представника, представник відповідача не пояснив.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ЗАТ "Страхова Група "ТАС" в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причин неявки суд не повідомив, тому суд вважає за можливе розглянути справу в його відсутність.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 4 ч.1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, позивач ОСОБА_1 являється власником транспортного засобу «Peugeot Partner», державний номер НОМЕР_2.
Відповідно до постанови Бершадського районного суду Вінницької області від 29.08.2016 року у справі № 126/2113/16-п ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. в дохід держави. В постанові зазначено, що 03.08.2016 року близько 14 год. в м. Бершадь по вул. Ярослава Мудрого ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Toyota Camry» держномер НОМЕР_4, під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху та здійснив зіткнення з транспортним засобом, який рухався позаду.
Частиною 4 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 29.08.2016 року у справі № 126/2113/16-п встановлена вина відповідача ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, причинний зв'язок між порушенням Правил дорожнього руху і, як наслідок цього, зіткненням із автомобілем позивача ОСОБА_1, що призвело до механічних пошкоджень та матеріальних збитків.
Перелік пошкоджень завданих автомобілю позивача «Peugeot Partner», держномер НОМЕР_2 під час ДТП міститься в схемі місця ДТП від 03.08.2016 року та в акті огляду транспортного засобу від 17.09.2016 року, згідно якого деформовано задні праві двері, заднє крило та накладка дверей.
Згідно висновку експертного дослідження № 28/Д/16 від 22.09.2016 року, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Peugeot Partner», держномер НОМЕР_2, 2009 року виготовлення, власником якого є позивач, внаслідок вищевказаних пошкоджень при ДТП складає 11 962 грн. 74 коп.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, які її завдала.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки в тому числі є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме - шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року визначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст. 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки - незалежно від наявності вини. Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Судом встановлено, що позивачем на ім'я голови правління АТ "СГ "ТАС" 26.09.2016 року написано заяву про страхове відшкодування, в якій він просив здійснити відшкодування шкоди, заподіяної в результаті пошкодження його транспортного засобу в розмірі 4947 грн. 80 коп., що підтверджується копією відповідної заяви про страхове відшкодування.
Як видно із довідки АТ "Страхової Групи "ТАС" № 16 від 16.01.2017 року, сума страхового відшкодування згідно заяви власника пошкодженого автомобіля «Peugeot Partner» держномер НОМЕР_2 про страхове відшкодування від 26.09.2016 року становить 4 947.8 грн. та була перерахована 13.10.2016 року на реквізити, вказані у заяві на виплату страхового відшкодування.
З врахуванням вищезазначеного, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 11962 грн. 74 коп. відшкодування завданої матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню в розмірі 7014 грн. 94 коп. (різниці між вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу та страховою виплатою).
Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Згідно ст.ст. 22, 23 ЦК України, особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
В позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначає, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з пошкодженням належного йому автомобіля та неможливістю відповідного його використання.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Слід зазначити, що розмір заявленої моральної шкоди в сумі 5000 грн. не відповідає обсягу страждань позивача від пошкодження автомобіля в результаті ДТП.
Дійсно після дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача ОСОБА_1 зазнав пошкоджень, проте незначних, про що зазначено у висновку експерта. Разом з тим, позивач не мав змоги користуватись своїм автомобілем.
З огляду на вищевказане, суд вважає, що ОСОБА_1 все ж таки було завдано моральну шкоду на суму 2500 грн., яка полягає у душевних стражданням у результаті скоєння ДТП відповідачем та порушення звичайного стану життя через відсутність автомобіля, яка є розумною і справедливою за цих обставин. В результаті відсутності пошкодженого автомобіля позивач зазнав порушення його звичайного стану життя, оскільки йому доводилось користуватись не власним транспортом.
Тому суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 знайшли своє часткове підтвердження в судовому засіданні, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі ст.ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ЗАТ "Страхова Група "ТАС" про відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сім тисяч чотирнадцять гривень 94 копійки майнової та дві тисячі п'ятсот гривень немайнової (моральної) шкоди, заподіяної внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляціна скарга може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. І. Гуцол
Повний текст рішення виготовлений 31.01.2019 року.