про залишення позовної заяви без руху
29 січня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/168/19
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новомаячківської селищної ради Олешківського району Херсонської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Новомаячківської селищної ради Херсонської області (далі - відповідач, Новомаячківська селищна рада, селищна рада), в якому просить:
- визнати відмову розгляду та прийняття рішення стосовно його звернення за вхідним №54/02-31 від 09.07.2018р. Новомаячківською селищною радою як порушення його прав, гарантованих законами України;
- визнати призначений позивачу Новомаячківською селищною радою податок на земельну ділянку особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 за податковий період 2018 року в сумі 1103,35 грн. таким, що не відповідає доходам позивача та залишити його на рівні 2017 року, а саме 89,01 грн.;
- стягнути з Новомаячківської селищної ради на його користь завдані внаслідок бездіяльності відповідача матеріальні збитки і моральну шкоду в сумі 92164,00 грн.
Також позивач просить звільнити його повністю або частково від сплати судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.160 КАС України з наступних підстав.
1). Відповідно ч.1, п.4 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
За змістом ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
В порушення наведених правових норм позивачем заявлено вимогу, яка не передбачена ст.ст.5, 160 КАС України, а саме визнати призначений позивачу Новомаячківською селищною радою податок на земельну ділянку особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 за податковий період 2018 року в сумі 1103,35 грн. таким, що не відповідає доходам позивача та залишити його на рівні 2017 року, а саме 89,01 грн.
Такий спосіб захисту права, як визнання розміру податку таким, що не відповідає доходам особи та залишення його у попередньому розмірі, не передбачений ст.ст.5, 245 КАС України.
Отже, позивачу слід сформулювати цю позовну вимогу відповідно до способів захисту права, які передбачені ст.ст.5, 245 КАС України.
2). Також слід врахувати, що за приписами ст.ст. 271, 284, 286, 287 Податкового кодексу України базою оподаткування земельним податком є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Отже, органи місцевого самоврядування у сфері оподаткування земельним податком приймають рішення щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, щодо установлення ставок земельного податку та надання пільг зі сплати цього податку.
Натомість нарахування (визначення розміру земельного податку конкретному платнику податку) здійснюється не органами місцевого самоврядування, а контролюючими органами, якими є відповідні органи Державної фіскальної служби України.
У зв'язку з цим позивачу слід визначитись із тим, що саме він оскаржує: рішення відповідача як органу місцевого самоврядування щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, щодо установлення ставок земельного податку на 2018 рік та надання/відмову у наданні пільг зі сплати цього податку, або рішення контролюючого органу - Головного управління ДФС України у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у формі податкового повідомлення-рішення від 07.05.2018р. №297322-1302-2103, яким йому визначено податкове зобов'язання зі сплати земельного податку за податковий період 2018 року в сумі 1103,35 грн.
3). При цьому позивачу слід врахувати, що згідно п.2 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно п.9 ч.1 ст.4, ч.1 ст.42, ч.ч.1, 3 ст. 43 КАС України відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; учасниками справи є сторони, треті особи; сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач; відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Отже, в разі оскарження податкового повідомлення-рішення від 07.05.2018р. №297322-1302-2103 відповідачем у справі має виступати орган, який прийняв це рішення, а позивачу слід виконати вимоги ч.5 ст. 160 КАС України щодо такого відповідача.
4). При цьому позивачу слід врахувати, що у разі оскарження рішення відповідача як органу місцевого самоврядування щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок або щодо установлення ставок земельного податку на 2018 рік, таку позовну вимогу неможливо розглянути в одному провадженні з іншою вимогою щодо визнання бездіяльності відповідача з розгляду звернення такою, що порушує гарантовані законами України права позивача.
Так, рішення органу місцевого самоврядування щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок або щодо установлення ставок земельного податку на 2018 рік за своїм характером є нормативно-правовими актами.
Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень установлені ст.264 КАС України, а особливості провадження у справах щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію визначені ст.ст. 257-263 цього ж Кодексу.
Одночасний розгляд в одному провадженні цих двох вимог, для яких КАС України встановлені окремі особливості провадження, унеможливлює дотримання і реалізацію гарантованих цим Кодексом процесуальних прав та гарантій учасників спору, що може бути порушенням передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод їх права на доступ до суду.
Таким чином, позивачу в такому разі слід буде роз'єднати ці позовні вимоги, звернувшись до суду з окремим позовом щодо оскарження нормативно-правового акта.
5). У позовній заяві позивач також просить стягнути з Новомаячківської селищної ради на його користь завдані внаслідок бездіяльності відповідача матеріальні збитки і моральну шкоду в сумі 92164,00 грн.
Згідно п.п.3, 4, 5 ч.5 ст. 160, ч.ч.1, 4 ст. 161 КАС України позовна заява має містити: зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь кошти як на відшкодування моральної шкоди, так і матеріальних збитків.
При цьому він не зазначає окремо, яку суму він просить стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди, а яку на відшкодування матеріальних збитків. Крім того, указана ним загальна сума шкоди, яка підлягає відшкодуванню - 92164,00 грн., є більшою, ніж загальна сума такої шкоди згідно його власноручного розрахунку, наведеному у позовній заяві, а саме 92075,02 грн.
Розраховуючи розмір матеріальної шкоди, позивач фактично просить відшкодувати йому, зокрема, вартість котла твердопаливного (25000,00 грн.) та витрат на його установку (5000,00 грн.), агроволокна (10000,00 грн), сплаченого податку на нерухомість, відмінну від земельної ділянки (523,67 грн.).
Однак до позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження вартості указаних агроволокна і котла твердопаливного, підтвердження вартості оплачених послуг з установки згаданого котла, а також сплати податку на нерухомість, відмінну від земельної ділянки.
Крім того, відповідно ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Позивачем не наведено жодного обґрунтування позовної вимоги щодо стягнення матеріальних збитків, зокрема, не вказано, внаслідок яких рішень, дій чи бездіяльності з числа оскаржених у даній позовній заяві йому завдано саме відповідачем указаних матеріальних збитків, враховуючи те, що підставою позову фактично є його незгода із сумою земельного податку на 2018 рік та бездіяльність Новомаячківської селищної ради щодо розгляду його звернення стосовно ставок земельного податку за 2018 рік. Тобто, позивачем не обґрунтовано, яким чином встановлення відповідачем ставок земельного податку на 2018 рік та нерозгляд звернення позивача з цього приводу призвели до завдання матеріальних збитків у вигляді пошкодження агроволокна і котла твердопаливного, сплати податку на нерухомість, відмінну від земельної ділянки.
З огляду на викладене позовна заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме позивачу необхідно:
- сформулювати позовні вимоги відповідно до способів захисту права, які передбачені ст.ст.5, 245 КАС України, звернувши увагу на особливості провадження деяких категорій справ (зокрема, визначених ст.ст.257-264 КАС України)
- в залежності від сформульованих позовних вимог, визначитись з колом відповідачів, дотримуючись положень п.9 ч.1 ст.4, ч.1 ст.42, ч.ч.1, 3 ст. 43, ч.5 ст. 160 КАС України;
- надати розрахунок та обґрунтування заявлених сум матеріальної та моральної шкоди окремо один від одного, звернувши увагу на те, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір;
- надати докази понесених матеріальної та моральної шкоди;
- обґрунтувати вимогу про звільнення повністю або частково від сплати судового збору.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання даної ухвали.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/168/19 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.
Суддя Пекний А.С.