Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про закриття провадження у справі
30.01.2019 р. № 820/1516/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сагайдака В.В.,
при секретарі судового засідання - Савчук С.С.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_2,
представника третьої особи - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові клопотання представника Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, м. Київ, Русанюка Золтана Золтановича про закриття провадження у справі №820/1516/18 за позовом ОСОБА_4 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, м. Київ, Русанюка Золтана Золтановича, третя особа: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" про визнання дій неправомірними та скасування рішення, -
Позивач, ОСОБА_4, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, м. Київ, Русанюк Золтана Золтановича від 11.08.2016 року про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30902620, яким зареєстровано за публічним акціонерним товариством "УКРСИББАНК" право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 11, 12, І; 2-го поверху № 1-:-16 (після реконструкції №№ 1, 78, 12, 14), ІІ в літ. "В-2", об'єкт житлової нерухомості; Ні. за адресою: АДРЕСА_1
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 р. відкрито провадження у справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 р. адміністративний позов залишено без розгляду.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 р. ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 р. скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 02.01.2019 р. справу передано на розгляд судді Сагайдак В.В.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 р. прийнято до провадження справу та призначено підготовче засідання на 30.01.2019 р. о 12:00.
Через канцелярію суду представником приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, м. Київ, Русанюк Золтана Золтановича подано клопотання про закриття провадження у справі №820/1516/18.
Судом у судовому засіданні постановлено на обговорення подане представником клопотання.
Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.
Представник відповідача надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Представник третьої особи, Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", проти задоволення поданого відповідачем клопотання не заперечував.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза "судом встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Занд проти Австрії" зазначив, що поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Термін "суб'єкт владних повноважень", відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Разом з тим участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язковість суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом", у розумінні ч.1 ст. 6 Конвенції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що 9 травня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступник ПАТ «УкрСиббанк» ) та ОСОБА_5 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11005043000, у відповідності до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 172 000 доларів США - з кінцевим строком повернення не пізніше 19 травня 2016 року, при цьому позичальник був зобов'язаний повертати кредит частинами, згідно встановленого графіка, що є додатком до цього договору.
З метою виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором ОСОБА_5 за договором іпотеки від 19.05.2006 р. передав в іпотеку банку нерухоме майно - нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 11,12,1, 2-го поверху № 1-16,ІІ в літ. В-2, загальною площею 272,8 кв.м., що розташовані за адресою: по АДРЕСА_2 в. м. Харкові.
У зв'язку із невиконанням ОСОБА_5 умов кредитного договору від 05.06.2009 р. приватним нотаріусом ОСОБА_6 був вчинений виконавчий напис про звернення стягнення заборгованості за договором кредиту-№111005043000, в сумі 149802,58 дол. США , на нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 11,12,І, 2-го поверху № 1-16,ІІ в літ. В-2, загальною площею 272,8 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 в. м. Харкові.
Виконавчий напис був надісланий банком до Київського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції для примусового виконання, 10.06.2009 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження.
Протягом 2009-2011 року державним виконавцем здійснювались заходи, направлені на реалізацію вказаної нерухомості шляхом проведення аукціонів, однак, у зв'язку з відсутністю покупців, нерухомість реалізована не була.
Враховуючи викладене, банком було прийнято рішення про прийняття вказаної нерухомості у свою власність - в рахунок погашення боргу ОСОБА_5 за кредитним договором.
Згідно акту № 13237101 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 15 вересня 2011 року, що складений старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Харківській області ОСОБА_7, предмет іпотеки придбано Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» за 860 305,00 грн., розрахунки проведені шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.
На підставі вказаного акту 04 жовтня 2011 року приватним нотаріусом ХМНО Харченко І.А. було видано свідоцтво про право власності ПАТ « УкрСиббанк» на нерухоме майно, що складається з нежитлових приміщень першого поверху №№ 11,12, І, другого поверху №№ 1-16, ІІ загальною площею 272,8 кв.м. в літ. «В-2», що розташовані по АДРЕСА_2 в. м. Харкові.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 у 2007 році було здійснено самочинну реконструкцію другого поверху та будівництво мансарди в будівлі літ. «В-2» по АДРЕСА_3 в. м. Харкові. Згідно вказаної реконструкції та будівництва мансарди, нежитлові приміщення у будівлі літ. «В-2» стали складатися із приміщень 1 -го поверху - №№11,12, І, приміщень другого поверху - №№1, 7, 8, 12, 14, ІІ, а також мансарди - №№1-4 загальною площею 532,9 кв.м. Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 17.12.2007р. за ОСОБА_5 було визнано право власності на реконструйовані та добудовані нежитлові приміщення в літ. «В-2». Рішення набрало законної сили та за ОСОБА_5 зареєстровано право власності.).
Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 21.11.2008р. визнаний дійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень 1 -го поверху №№11,12 площею 13,7 кв.м. в літ. «В-2» по АДРЕСА_3 в. м. Харкові, укладений 12.09.2008р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_9. Також вказаним рішенням суду визнано за ОСОБА_9 право власності на реконструйовані нежитлові приміщення 1-ого поверху №№11,13-21 загальною площею 90.6 кв.м, розташовані в літ. «В-2» по АДРЕСА_2 в. м. Харкові.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 12.07.2012р. - скасовано рішення Київського районного суду м.Харкова від 21.11.2008р. та в задоволені позову ОСОБА_9 відмовлено. Допущено поворот виконання рішення суду.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.12.2014 року вбачається, що приміщення 1-ого поверху №№11,13-21 в нежитловій будівлі в літ. «В-2» загальною площею 90.6 кв.м, розташовані по АДРЕСА_2 в. м. Харкові належить на праві приватної власності ОСОБА_10 на підставі договору дарування.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.12.2014 року вбачається, що приміщення 1-ого поверху № І, приміщення 2 - го поверху №№1, 7, 8, 12, 14, ІІ в літ. «В-2» розташовані по АДРЕСА_2 в. м. Харкові належить на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 30.05.2014 року приватним нотаріусам ХМНО Макушевою Н.В. за результатами відкритих торгів, проведених ТБ «Ресурс-Інформ» 30.05.2014 року з продажу майна ліквідатором товариства «Барута О.В. і компанія» ОСОБА_13 ОСОБА_4 в ліквідаційній процедурі справи про банкрутство даного товариства, одним з учасників якого є ОСОБА_5
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05 серпня 2015 року визнано незаконними дії ліквідатора повного товариства «Барута О.В. і компанія» ОСОБА_13 з включення до ліквідаційної маси та продажу нежитлових приміщень першого поверху № І, другого поверху №№ 1,7,8,12,14, ІІ в літ В-2, загальною площею 272,8 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1
визнано недійсними результати відкритих торгів у формі аукціону, оформленого Товарною біржею «Ресурс-Інформ» протоколом від 30.05.2014 року з продажу нежитлових приміщень першого поверху № І, другого поверху №№ 1,7,8,12,14, ІІ в літ В-2, загальною площею 272,8 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1
Вказані вище обставини викладені у рішенні Київського районного суду м. Харкова від 06.11.2015 р. (справа №640/7004/15-ц), якою позовну заяву ПАТ «УкрСиббанк» - задоволено частково.
Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_4 нежитлові приміщення 1-ого поверху І, 2-го поверху №№ 1-16 ( після реконструкція №№ 1,7,8,12, 14), ІІ в літ. «В-2», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1
Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_10 нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 11, 12 в літ. «В-2», що розташовані за адресою: м. Харків, АДРЕСА_3.
Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_10 судовий збір у розмірі по 1 887 грн. 90 коп. з кожного.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено(а.с.71-74 том 1).
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 14.04.2016 р. апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 відхилено.
Рішення Київського районного суду м.Харкова від 06 листопада 2015 року залишено без змін(а.с.75-80 том 1).
Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В подальшому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, м. Київ, Русанюк Золтаном Золтановичем від 11.08.2016 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30902620, яким зареєстровано за публічним акціонерним товариством "УКРСИББАНК" право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 11, 12, І; 2-го поверху № 1-:-16 (після реконструкції №№ 1, 78, 12, 14), ІІ в літ. "В-2", об'єкт житлової нерухомості; Ні. за адресою: АДРЕСА_1
Не погоджуючись з вказаним рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, м. Київ, Русанюк Золтана Золтановича, ОСОБА_4 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.
Таким чином, на підставі оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30902620, у третьої особи -ПАТ "УКРСИББАНК" виникло право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 11, 12, І; 2-го поверху №1-:-16 (після реконструкції №№1, 78, 12, 14), ІІ в літ. "В-2", об'єкт житлової нерухомості; Ні. за адресою: АДРЕСА_1
З огляду на вказане, характер спірних правовідносин приватноправовий, а не публічно-правовий.
За правилами ч.1 ст.19 Цивільного процесуального Кодексу суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
Відтак справа має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.
Аналогічна правова позиція, щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах, висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 826/366/16 (провадження №11-96апп18), від 04.04.2018 у справі №817/1048/16 від 14.03.2018 р. у справі №396/2550/17.
Згідно п.1 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.239 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз'яснює позивачеві, що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Частиною 2 ст.239 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись ст.ст.1, 2, 4, 5, 19, 20, 238, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання представника Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, м. Київ, Русанюк Золтана Золтановича про закриття провадження у справі - задовольнити.
Провадження справі №820/1516/18 за позовом ОСОБА_4 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, м. Київ, Русанюка Золтана Золтановича, третя особа: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" про визнання дій неправомірними та скасування рішення - закрити.
Роз'яснити позивачу, що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 30 січня 2019 р.
Суддя В.В. Сагайдак