Справа № 420/5216/18
17 січня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В. за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., позивача ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_3 (за довіреністю), представника відповідача - Топової О.П. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати неправомірними дії посадових осіб ГУ ДМС України в Одеській області щодо відмови в розгляді клопотання про прийняття до громадянства України;
- зобов'язати ГУ ДМС України в Одеській області прийняти клопотання (заяву), оформити справу та розглянути питання про прийняття до громадянства України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є громадянин Ісламської Республіки Афганістан, проте, безперервно, по теперішній час проживає на законних підставах на території України з 2011 року. Позивач вказав, що 05.11.2012 року відносно нього було прийнято рішення ДМС України №557-12 про визнання його особою, яка потребує додаткового захисту, та документовано посвідкою, термін дії якої неодноразово продовжувався та на теперішній час продовжено до 05.11.2022 року. Позивач зазначив, що весь цей час він безперервно проживав на території України в м. Одесі на законних підставах, працював, вивчав та вдосконалював знання української мови та культури, та за межі України не виїжджав. На теперішній час термін безперервного проживання позивача в Україні на законних підставах складає більше 6 років.
Позивач зазначив, що згідно п.3 ч.2 ст. 9 Закону України «Про громадянство України», однією з умов прийняття до громадянства України є безперервне проживання на законних підставах па території України протягом останніх п'яти років. Позивач вказав, що в березні 2018 року він зібрав всі необхідні документи та звернувся до Головного управління ДМС в Одеській області з клопотанням про оформлення документів для розгляду питання про прийняття його до громадянства України. У серпні місяці 2018 року позивача запросили до ГУ ДМС України в Одеській області, де він отримав лист-відмову у розгляді його клопотання про прийняття до громадянства України.
Позивач зазначив, що листом ГУ ДМС України в Одеській області йому було відмовлено в оформленні документів стосовно розгляду клопотання про прийняття до громадянства України.
Ухвалою від 05.11.2018 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 26 листопада 2018 року о 12:00 год.
У підготовчому засіданні 26.11.2018 року суд оголосив перерву до 12.12.2018 року до 14:30 год. у зв'язку з необхідністю подання відповідачем доказів.
Протокольною ухвалою від 12.12.2018 року представнику позивача відмовлено у задоволенні заяви про виклик свідка.
Ухвалою від 12.12.2018 року суд продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.
Ухвалою від 12.12.2018 року суд закрив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду по суті на 17 січня 2019 року об 11 год. 30 хв.
У судове засідання, призначене на 17 січня 2019 року на 11:30 годину, з'явилися позивач, представник позивача та представник відповідача.
Під час судового розгляду справи позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі з викладених у позовній заяві підстав.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вважав його необґрунтованим. 22.11.2018 року представник відповідача надав письмовий відзив, в якому зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДМС України в Одеській області із клопотанням щодо сприяння у вирішенні питання стосовно прийняття до громадянства України. Відповідач вважає, що ОСОБА_1 було порушено порядок звернення про прийняття до громадянства України. Так, позивач є особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, що на думку відповідача, відповідно до чинного законодавства не дає йому права клопотати про прийняття до громадянства України, оскільки Закон надає таку можливість лише особам, які визнані біженцями в Україні.
Виходячи з наведеного, відповідачем було розглянуто заяву ОСОБА_1 в межах Закону України «Про звернення громадян» та 03.03.2018 року було надано відповідь. Водночас, відповідач вважає, шо ОСОБА_1 до ГУ ДМС України в Одеській області із заявою про прийняття до громадянства України у встановленому порядку не звертався та фактичної відмови не отримував. Відповідно, відповідачем не було прийнято рішення про відмову в розгляді заяви про прийняття позивача до громадянства України, а тому, жодних прав чи законних інтересів позивача порушено не було.
Заслухавши вступне слово позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1, громадянин Афганістану, проживає на території держави Україна з 2011 року.
26.11.2012 р. позивач був документований Довідкою про звернення за захистом в Україні №0002373 (а.с. 9-10).
15.09.2014 року позивачу було видано Посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, на підставі рішення ДМС України від 05.11.2012 року №557-12 (а.с. 11-13).
28.02.2018 року позивач звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області з заявою про сприяння в оформленні документів для розгляду питання про прийняття його до громадянства України (а.с. 50).
Листом від 03.03.2018 року №А-259/6/5101-18/5100.4.5/3940-18 ГУ ДМС України в Одеській області повідомило позивача про те, що його звернення щодо сприяння у вирішенні питання про прийняття до громадянства України розглянуто, та зазначено, що як вбачається з наявного звернення, позивач має статус особи, яка потребує додаткового захисту, що не дає можливості клопотати про прийняття до громадянства України, оскільки Закон надає таку можливість виключно тим особам, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні. Зазначено, що вирішення питання прийняття до громадянства України осіб, які мають статус додаткового захисту, можливе лише в разі внесення змін до Закону України «Про громадянство України» (а.с. 51).
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 року № 2235-III відповідно до Конституції України визначено правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про громадянство України" громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про громадянство України» іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотанням прийняті до громадянства України.
Умовами прийняття до громадянства України є: 1) визнання і дотримання Конституції України та законів України; 2) подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців); 3) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років; 4) отримання дозволу на імміграцію; 5) володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі); 6) наявність законних джерел існування.
Відповідно до п.46 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (далі - Порядок № 215), для прийняття до громадянства України особа, якій надано статус біженця в Україні або притулок в Україні, подає документи:
1) заяву про прийняття до громадянства України (в двох примірниках);
2) три фотокартки (розміром 35 х 45 мм);
3) один із таких документів:
- документ про володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування, який видається в Україні керівником навчального закладу, місцевим органом виконавчої влади України або виконавчим органом місцевого самоврядування;
- копію атестата чи витяг із залікової відомості диплома - для особи, яка має документ про закінчення навчального закладу з вивченням української мови;
- документ, що підтверджує інвалідність, - для особи, яка має фізичні вади (сліпа, глуха, німа);
4) також один із таких документів:
- декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства;
- декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства - для іноземців;
5) документи, що підтверджують надання особі статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, а також факт безперервного проживання особи на законних підставах на території України протягом трьох років з моменту надання їй таких статусу чи притулку (довідка територіального органу Державної міграційної служби України, копія посвідчення біженця, копія проїзного документа біженця).
Окрім цього, відповідно до п.101 Порядку № 215 управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, до якого подано документи щодо прийняття особи до громадянства України або виходу неповнолітньої особи з громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі.
З наведених положень Порядку №215 вбачається, що подання документів для прийняття до громадянства України здійснюється до районних відділів та секторів, якими ці документи після перевірки їх відповідності вимогам законодавства України передаються до Головних управлінь.
Суд вважає безпідставними доводи позивача, що ним було подано до Великомихайлівського РС ГУ ДМС України в Одеській області повний пакет належним чином оформлених документів для прийняття особи до громадянства України, оскільки в обґрунтування цього доводу не було надано жодного належного доказу.
Водночас, як вбачається зі Службової записки начальника відділу з питань громадянства управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції ГУ ДМС України в Одеській області від 21.11.2018 року №4/5-75, станом на 20.11.2018 року заяви про прийняття до громадянства України від ОСОБА_1 не надходило, натомість надійшло клопотання щодо сприяння в оформленні документів про прийняття до громадянства України. (а.с. 53-54).
Також з Доповідної записки завідувача Великомихайлівського районного сектору ГУ ДМС України в Одеській області на запит начальника відділу юридичного забезпечення ГУ ДМС України в Одеській області щодо звернення ОСОБА_1 з питання набуття громадянства України вбачається, що ОСОБА_1 жодних документів щодо зміни наявного статусу та підтвердження факту проживання на території України протягом трьох років районному сектору не надавав. За переліком відповідних документів не звертався, заяв щодо набуття громадянства України не подавав (а.с. 62).
Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 була розглянута відповідачем в межах Закону України «Про звернення громадян» та 03.03.2018 було надано відповідь .
Таким чином, оскільки позивач у встановленому Порядком №215 порядку до міграційних органів з заявою про прийняття до громадянства України не звертався, підстави для визнання неправомірними дій посадових осіб відповідача щодо відмови позивачу в розгляді клопотання про прийняття до громадянства України та зобов'язання відповідача прийняти клопотання (заяву), оформити справу та розглянути питання про прийняття позивача до громадянства України - відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (адреса місцезнаходження: вул.Преображенська, 44, м.Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 37811384) про визнання неправомірними дій посадових осіб ГУ ДМС України в Одеській області щодо відмови в розгляді клопотання про прийняття до громадянства України; зобов'язання ГУ ДМС України в Одеській області прийняти клопотання (заяву), оформити справу та розглянути питання про прийняття ОСОБА_1 до громадянства України - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28 січня 2019 року.
Суддя В.В. Андрухів
.