Справа № 2/593/49/2019
"24" січня 2019 р. м.Бережани
Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Шміло В.І.
при секретарі Макійчук Г.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бережани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням , -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Бережанського районного суду з позовом до відповідачів : ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання їх таким, що втратили право користування жилим приміщенням посилаючись на те, що відповідач - ОСОБА_2 являється її рідним сином, а відповідач - ОСОБА_3 її колишній зять та вони проживали і були зареєстрованими в належному їй, на праві власності житловому будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1. Однак, у березні 2012 року їївідповідачі забрали всі свої особисті речі та документи і поїхали на заробітки за кордон і з того часу у належному їй на праві власності житловому будинку не проживали. Фактично реєстрація відповідачів носить формальний характер, однак у добровільному порядку знятися з реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мають можливості та вона через реєстрацію останніх в вищезгаданому будинку, не може на власний розсуд володіти , користуватися та розпоряджатися своїм майном , що порушує її законні права та інтереси, за захистом яких, вона вимушена звернутися до суду і просить суд визнати відповідачів, особами, що втратили право користування належним їй житловим приміщенням, що знаходиться по АДРЕСА_1, у зв"язку з відсутністю по місцю проживання понад шість років без поважних причин.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала з мотивів наведених у позовній заяві та просить суд їх задовольнити - визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, що знаходиться по АДРЕСА_1.
Відповідачі в судове засідання не з"явилися, однак надіслали на електрону адресу суду письмові заяви в яких зазначили, що проти задоволення позову не заперечують, оскільки вони фактично за адресою : АДРЕСА_1 вже понад шість років не проживають.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, розглянувши та проаналізувавши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав:
Згідно ч.2 ст. 405 ЦК України, члени сім"ї власника житла втрачають право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім"ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом .
В судовому засіданні встановлено, що житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1, належить, на праві особистої власності позивачці, що підтверджується реєстраційним посвідченням записаним в реєстрову книгу за № 174,начальником Бережанського МБТІ .
Крім цього, судом встановлено, що відповідач- ОСОБА_2 являється рідним сином позивачки, а відповідач- ОСОБА_3 являється її колишнім зятем і вони були зареєстрованими в належному їй будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1, що вбачається з будинкової книги для реєстрації ( прописки) громадян, що проживають по даній вулиці.
В судовому засіданні також встановлено, що відповідачі проживали у належному позивачці вищезазначеному будинку, однак ще шість років тому, вони забрали всі свої особисті речі та виїхали закордон, і з того часу вони жодного дня в належному їй будинку не проживали.
Вказана обставина підтверджується як показаннями позивача, так і показами свідків, допитаних в судовому засіданні.
Так, допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6. пояснила, що вона являється внучкою позивачки, і вона може підтвердити, той факт, що відповідач ОСОБА_2 є рідним сином позивачки, а відповідач - ОСОБА_3 є колишнім зятем позивачки. В 2012 році відповідачі виїхали закордон, де і проживають по сьогоднішній день. Жодних їх речей в будинку позивачки немає.
Допитана в судому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що вона являється сусідкою позивачки, і вона може підтвердити, той факт, що відповідачі, будучи рідним сином та колишнім зятем позивачки, проживали та були зареєстрованими в належному позивачці житловому будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1, однак, вони вже більше шести років не проживають в будинку позивачки і жодних їх речей в ньому немає, так як відповідачі знаходяться закордоном, де проживають та працюють.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що відповідач - ОСОБА_2 будучи рідним сином позивачки, а відповідач - ОСОБА_3 будучи колишнім зятем позивачки, проживали та значаться зареєстрованими в житловому будинку, за адресою АДРЕСА_1, що на праві особистої власності належить позивачці, проте з 2012 року відповідачі не проживають в будинку позивачки і жодних їх особистих речей в ньому немає, що підтверджується заявами самих відповідачів, а тому суд вважає, що позовні вимоги позивачки, щодо визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, що знаходиться по АДРЕСА_1 є підставними і підлягають до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 18,95,258,259,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, ст.ст.319, 405 ЦК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.( зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1) та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1) таким, що втратили право користування жилим приміщенням, що знаходиться по АДРЕСА_1.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя В.І.Шміло