Рівненський апеляційний суд
25 січня 2019 року м. Рівне
Суддя Рівненського апеляційного суду Сачук В.І., з участю ОСОБА_1, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника - адвоката Мельник Т.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 26 жовтня 2017 року, -
встановив:
Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 26 жовтня 2017 року закрито провадження в справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків притягення до адміністративної відповідальності.
Як встановлено судом, 16 червня 2017 року о 20.00 год., ОСОБА_1, по місцю проживання, вчинила фізичне та психологічне насильство відносно своєї свекрухи ОСОБА_3
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 26 жовтня 2017 року щодо неї та закрити провадження в справі.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що суд першої інстанції не повідомив її про час і місце розгляду справи та розглянув справу без її участі. Зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які дії фізичного та психологічного характеру були вчинені нею, стосовно її свекрухи ОСОБА_3, а також відсутнє посилання на можливу завдану шкоду для потерпілої.
Також ОСОБА_1 подано письмові пояснення щодо пропуску строку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Мельник Т.В., які просять постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 28 грудня 2018 року ОСОБА_1 отримала оскаржувану постанову (а.с.21), а 08 січня 2019 року до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області було подано апеляційну скаргу (а.с.23).
На підставі наведеного, строк на апеляційне оскарження постанови суду пропущено з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.
Зі змісту ст.283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що при розгляді даної справи відносно ОСОБА_3 суд першої інстанції недотримався вказаних вимог закону.
Згідно п. 2 ч.1 ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до рогляду справи про адміністративне правопорушення вирішує серед інших питань чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 ст.256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №899157 від 11 серпня 2018 року, 16.06.2017 року о 20.00 год., ОСОБА_1, за місцем проживання в АДРЕСА_1, вчинила психологічне та фізичне насильство в сім'ї, відносно своєї свекрухи ОСОБА_3
Згідно ч.1 ст.173-2 КУпАП, відповідальність передбачена за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Сформульована в протоколі суть адміністративного правопорушення є грубим порушенням вимог ст.256 КУпАП, оскільки з протоколу не вбачається, які дії фізичного, психологіного характеру були вчинені неї стосовно ОСОБА_3, а також, відсутнє посилання на можливість чи фактичне заподіяння шкоди для останньої, що позбавляє цей протокол доказового змісту.
Щодо формулювання суті адміністративного правопорушення, то Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винність у скоєнні якого певною особою має доводитись в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винності особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не відображають ознак складу конкретного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а допущена неповнота при складанні протоколу унеможливлює повний, всебічний та об'єктивний розгляд справи, то суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 26 жовтня 2017 року відносно ОСОБА_1 - скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушенняю
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду Сачук В.І.