17 січня 2019 року Справа № 0440/6210/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю: позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Биваліна О.В., третьої особи - ОСОБА_3, представника третьої особи - ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області
третя особа ОСОБА_3
про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
16.08.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, третя особа - Адвокат ОСОБА_3, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 128/ДПВ-17 від 22.12.2017 (далі - рішення КДКА), яким ОСОБА_1 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3;
- зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Дніпропетровської області порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_3 та розглянути її у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
В обґрунтування своїх вимог позивач, зазначив, що звернувся зі скаргою до відповідача, про наявність в діях адвоката ОСОБА_3 ознак дисциплінарного проступку, при цьому відповідачем було винесено рішення відповідно до якого відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 Позивач не погоджується із вказаною відмовою та вважає її такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим просив позовні вимоги задовольнити.
23.08.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
25.09.2018 року на електронну адресу суду надійшли пояснення третьої особи, відповідно до яких вказано, відмова відповідача прийнята відповідно до вимог чинного законодавства, а доводи позивача викладені в позові безпідставні та ґрунтуються на власному тлумаченню норм законодавства не відповідають та суперечать нормам діючого законодавства, реальним обставинам справи, а тому просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
18.10.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, продовжено процесуальний строк проведення підготовчого провадження та призначено підготовче судове засідання.
13.11.2018 року у підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву у підготовчому провадженні, у зв'язку із клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи.
16.11.2018 року від позивача надійшли заперечення на пояснення третьої особи, відповідно до яких вказано, що третя особа не довела законність рішення винесеного відповідачем та необґрунтувала таку законність відповідними нормами чинного законодавства.
05.12.2018 року у підготовчому судовому засіданні представником відповідача було надано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим, вмотивованим та винесеним відповідно до вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
Також, 05.12.2018 року у підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву у підготовчому провадженні, у зв'язку із необхідністю надання сторонами додаткових доказів по справі.
11.12.2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив відповідно до якої вказано, що доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву є безпідставними та необґрунтованими.
19.12.2018 року у підготовчому судовому засіданні було закрито підготовче провадження та вирішено перейти до розгляду справи по суті.
Під час судового засідання 17.01.2019 року позивач просив позовні вимоги задовольнити, при цьому посилаючись на доводи наведені у позовній заяві, письмових поясненнях та відповіді на відзив та вказав на протиправність винесення відповідачем оскаржуваного рішення.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, при цьому посилаючись на доводи наведені у відзиві на позовну заяву та вказав, що оскаржуване рішення винесено відповідачем правомірно відповідно до вимог чинного законодавства.
Третя особа та її представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, при цьому посилаючись на доводи наведенні у письмових поясненнях та вказали про безпідставність позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 12.12.2017 року ОСОБА_1 подана скарга до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про наявність в діях адвоката ОСОБА_3 ознак дисциплінарного проступку.
22.12.2017 року дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області винесено рішення № 128/ДПВ-17, яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3
19.03.2018 року у встановленому законом порядку ОСОБА_1 оскаржив до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області відповідною скаргою, в якій просив скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення про відкриття дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_3
26.06.2018 року Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури винесено рішення №VІ-007/2018 року, яким скарга ОСОБА_1 від 19.03.2018 року залишена без задоволення а рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 128/ДПВ-17 від 22.12.2017 року залишено без змін.
Позивач не погоджується із вказаним рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 128/ДПВ-17 від 22.12.2018 року, вважає його незаконним, необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).
Відповідно до статті 2 Закону № 5076-VI, адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Згідно з частиною 1 статті 23 Закону № 5076-VI професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку.
Частиною 1 статті 33 Закону № 5076-VI передбачено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
За визначенням, наведеним у частині другій цієї ж статті, дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону № 5076-VI дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Згідно з положеннями статті 34 Закону № 5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Статтею 37 Закону № 5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; порушення дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Відповідно до статті 36 Закону № 5076-VI, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Отже, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення дисциплінарного проступку, що виразився, зокрема, у порушенні правил адвокатської етики, порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Накладенню дисциплінарного стягнення передує процедура дисциплінарного провадження, що може бути ініційована будь-якою особою, якій відомо про поведінку адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, шляхом подання відповідної заяви (скарги).
Порядок перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката визначено у статті 38 Закону № 5076-VI.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань (абзац перший частини другої статті 38 Закону № 5076-VI).
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи (абзац п'ятий частини другої статті 38 Закону № 5076-VI).
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (частина третя статті 38 Закону № 5076-VI).
Частиною 1 статті 39 Закону № 5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Таким чином, рішення про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є колегіальним рішенням, яке приймається більшістю голосів членів палати, що беруть участь у її засіданні та ґрунтується на власній суб'єктивній оцінці кожним таким членом обставин, викладених в заяві (скарзі) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки, наданих на розгляд дисциплінарної палати.
З матеріалів справи вбачається, що 12.12.2017 року на адресу дисциплінарної палати КДКА ДО надійшла скарга ОСОБА_1, в якій вказано, що в травні 2010 року позивач уклав з адвокатом ОСОБА_3 угоду про надання правової допомоги рідному брату ОСОБА_5, який на той час обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України. 18.07.2013 року вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5 було визнано винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.296 КК України хуліганства з призначенням чотирьох років обмеження волі, звільнивши від такого покарання згідно ч.5 ст.74 КК України за строком давності.
02.08.2013 року позивач, як громадський захисник ОСОБА_5, та адвокат ОСОБА_3 у визначені законом строки та у встановленому порядку, подали через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційні скарги, в яких оскаржили вирок суду першої інстанції винесений відносно ОСОБА_5 Однак, колишнім суддею Чулініним Д.Г. не були виконані вимоги ст.ст.351-354 КПК України (в редакції 1960 року), апеляційна скарга з матеріалами кримінальної справи до суду апеляційної інстанції не направлена, чим порушено право засудженого на апеляційне оскарження судового рішення, передбачене ст.55 Конституції України. До теперішнього часу вирок від 18.07.2013 року не набрав законної сили, а матеріали кримінальної справи втрачені.
На думку позивача, з подачею 02.08.2013 року апеляційної скарги, адвокат ОСОБА_3, в порушення укладеної угоди, фактично відмовилася від надання правової допомоги клієнту, припинила інформувати клієнта про його законні права та обов'язки, не повідомивши про дострокове припинення угоди від 15.05.2010 року.
Позивач вважає, що за вказаних обставин, адвокат ОСОБА_3 не надала підзахисному своєчасної об'єктивної інформації про стан розслідування та рух кримінальної справи, зокрема про те, що вирок від 18.07.2013 року не набрав законної сили та, що матеріали кримінальної справи № 1-499/11 втрачені, не повідомила про правові наслідки досягнення результату якого бажає клієнт.
Крім того, під час досудового та судового розслідування ОСОБА_5 були подані органу досудового розслідування та суду ряд заяв про кримінальні правопорушення, скоєні відносно нього суб'єктами його незаконного переслідування, за наслідками розгляду яких не прийнято жодного процесуального рішення. На думку позивача, слідчий, прокурор суддя фактично відмовили ОСОБА_5 в доступі до правосуддя з підстав не передбачених законом, однак протиправні дії вказаних суб'єктів незаконного кримінального переслідування ОСОБА_5 не були оскаржені адвокатом ОСОБА_3 у встановленому коном порядку.
Позивач вважає, що вказаною бездіяльністю адвокат не забезпечила захист прав і законних інтересів свого клієнта у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не склала заяви, скарги та інші процесуальні документи правового характеру в інтересах підзахисного, не надала підзахисному необхідної юридичної допомоги у кримінальній справі, чим порушила укладену угоду від 15.05.2010 року про надання правової допомоги, не виконала інших обов'язків, передбачених законодавством та договором про надання правової допомоги у відповідності п 6 ч. 1 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Позивач вказав, що адвокат ОСОБА_3 спрямувала свою адвокатську діяльність не на захист прав та законних інтересів підзахисного, а на укриття злочинів проти правосуддя та інших скоєних суб'єктами незаконного кримінального переслідування ОСОБА_5 просив вирішити питання про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 та застосування відносно неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права заняття адвокатською діяльністю.
Проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 було доручено члену дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області ОСОБА_7
В ході проведення перевірки адвокат ОСОБА_3 надала пояснення про те, що 15.05.2010 року вона уклала угоду про надання правової допомоги з гр. ОСОБА_1 щодо захисту прав та законних інтересів його рідного брата ОСОБА_5, 1967 року народження, при провадженні досудового та судового слідства у кримінальній справі № 62101826, порушеній щодо ОСОБА_5
07.05.2010 року слідчим Бабушкінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області Андрієвським Т.І. за ч. 2 ст. 186 КК України. 07.05.2010 року ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України (в редакції 1960 року) та знаходився в ізоляторі тимчасового тримання.
08.05.2010 року було внесено подання в порядку ст. 165-2 КПК України (в редакції 1960 року) про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але постановою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Марущак С.Л. строк затримання був подовжений до 17.05.2010 року.
08.05.2010 року дії ОСОБА_5 було перекваліфіковано з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України. 12.05.2010 року позивачем була укладена угода щодо захисту інтересів його брата ОСОБА_5 з адвокатом Биваліним О.В. та 14.05.2010 року ОСОБА_5 подана заява слідчому про захист його інтересів цим адвокатом.
17.05.2010 року ОСОБА_5 звернувся з заявою про відмову від захисника Биваліна О.В., заявивши, що свої інтереси буде захищати самостійно. Того ж дня йому було пред'явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України та останній був допитаний в цьому статусі. Свою вину в пред'явленому обвинуваченні ОСОБА_5 не визнавав.
За результатами проведеної перевірки членом дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області ОСОБА_7 було складено відповідну довідку.
Дослідивши матеріали перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1, дисциплінарна палата дійшла висновку, що дії адвоката ОСОБА_3 не містять ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарною палатою було встановлено, що угода про надання правової допомоги ОСОБА_5 була укладена з адвокатом ОСОБА_3 тільки на період досудового та судового слідства. Доказів наявності договірних стосунків з адвокатом ОСОБА_3 на період її роботи в суді апеляційної інстанції скаржником ОСОБА_1 не надано. За весь період досудового та судового слідства від самого підзахисного ОСОБА_5 жодних претензій та незадоволення роботою його захисника адвоката ОСОБА_3 К,О. до дисциплінарної палати КДКА ДО не надходило.
Крім того, дисциплінарна палата прийшла до висновку, що будучи громадським захисником ОСОБА_5, позивач ОСОБА_1 мав можливість самостійно слідкувати :а рухом справи, про що повідомляти свого брата, особливо в частині того, що адвокатом ОСОБА_3 подана апеляційна скарга, яка тривалий час залишалася без розгляду.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем були дотримані вимоги закону, з якими законодавець пов'язує можливість прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження відносно адвоката. Зокрема, під час проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, відповідачем була надана можливість адвокатові надати письмові пояснення та докази на їх підтвердження стосовно порушених у скарзі позивача питань.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складена довідка, яка містить викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Скарга про дисциплінарний проступок ОСОБА_3, довідка та всі матеріали перевірки надані на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області.
Обставини, які слугували підставою для порушення дисциплінарного провадження стосовно позивача, наведені у рішенні дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 128/ДПВ-17 від 22.12.2017 року.
Водночас, матеріали справи не містять доказів про порушення дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області вимог частини першої статті 39 Закону № 5076-VI під час голосування при прийнятті рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3
За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 128/ДПВ-17 від 22.12.2017 року є таким, що прийняте відповідно до вимог Закону № 5076-VI, а підстав для визнання його протиправними та скасування у ході розгляду справи судом не встановлено.
Щодо підстав позову, суть яких зводиться до протилежної кваліфікації позивачем обставин, що відповідачем були розцінені як такі, що мають ознаки вчинення адвокатом ОСОБА_3 дисциплінарного проступку, суд звертає увагу на наступне.
Так, на етапі проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та порушення дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не вирішує питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення. Наведенні питання є предметом розгляду дисциплінарної справи по суті.
Зокрема, відповідно до статті 41 Закону № 5076-VI, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.
Частиною 2 статті 40 Закону № 5076-VI встановлено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120, із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 23.09.2017 № 203, передбачено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Таким чином, суд критично оцінює доводи позивача про поверхневість та необ'єктивність висновків дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, оскільки сам факт порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката не може бути ототожненим з юридичною кваліфікацією певного діяння як дисциплінарного проступку.
Порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що у процесі ознайомлення зі скаргою виявлені певні обставини, які потенційно можуть бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Водночас підтвердження або спростування таких обставин та їх юридична кваліфікація виходить за рамки перших двох стадій дисциплінарного провадження.
Суд також зазначає, що перша стадія дисциплінарного провадження «проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок» та друга стадія провадження «прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи» є проміжними процесуальними рішеннями кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, які по своїй суті не можуть порушувати права та свободи позивача, при умові дотримання процесуальних норм при їх прийнятті.
Окремо суд зазначає, що адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення про відмову у порушенні дисциплінарного провадження або навпаки, про порушення дисциплінарного провадження, за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Таким чином, правову оцінку рішенню кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про порушення дисциплінарного провадження суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності для вирішення питання про порушення дисциплінарного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Належних і достатніх доказів, які б свідчили про протиправність оскаржуваного рішення, позивач під час розгляду справи не надав.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (49101, м. Дніпро, просп. Пушкіна, 35/1-А, код ЄДРПОУ - 20298303), третя особа - Адвокат ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_2) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 28.01.2019 року.
Суддя М.В. Дєєв