Рішення від 18.01.2019 по справі 912/3024/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2019 рокуСправа № 912/3024/18

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Безчасної Н.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3024/18

за позовом: Заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області, 27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Гагаріна, 7, в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2

Міністерства освіти і науки України, 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 10

Управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації, 25022, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 32/29

до відповідачів: Гайворонського професійного аграрного ліцею, 26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Чапаєва, 14

Фізичної особи - підприємця Козлова Олександра Вікторовича, АДРЕСА_1

про визнання недійсним рішення, визнання недійсними договорів

Представники учасників справи участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заступник керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області (далі - Прокурор) звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України (далі - Східний офіс Держаудислужби, позивач І), Міністерства освіти і науки України (далі - Міністерство, позивач ІІ) та Управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі - Управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської ОДА, позивач ІІІ) з позовною заявою з вимогами до Гайворонського професійного аграрного ліцею (далі - відповідач І) та до Фізичної особи - підприємця Козлова Олександра Вікторовича (далі - ФОП Козлов О.В., відповідач І) про наступне:

- визнати недійсним рішення Гайворонського професійного аграрного ліцею, оформлене протоколом № 17 від 03.04.2018 засідання комітету з конкурсних торгів щодо розгляду тендерних пропозицій по процедурі закупівлі такою, що відповідає умовам тендерної документації та Закону України "Про публічні закупівлі";

- визнати недійсним договір про закупівлю товару № 128 від 16.04.2018, укладений між Гайворонським професійним аграрним ліцеєм та Фізичною особою - підприємцем Козловим Олександром Вікторовичем про закупівлю насіння кукурудзи "Фруктіс" на суму 265 999,62 грн;

- визнати недійсним договір про закупівлю товару № 129 від 16.04.2018, укладений між Гайворонським професійним аграрним ліцеєм та Фізичною особою - підприємцем Козловим Олександром Вікторовичем про закупівлю насіння соняшника "Неома" на суму 170 000,00 грн, з покладенням на відповідачів витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог Прокурором зазначено, що рішення Гайворонського професійного аграрного ліцею, яке оформлене протоколом № 17 від 03.04.2018 засідання комітету конкурсних торгів щодо розгляду тендерних пропозицій, та укладені на його підставі договори про закупівлю товару № 158 від 16.04.2018 та № 129 від 16.04.2018 з Фізичною особою - підприємцем Козловим Олександром Вікторовичем, не відповідають вимогам тендерної документації, Закону України "Про публічні закупівлі" та підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Мотивуючи порушення інтересів держави в особі визначених органів, Прокурор вказав, що правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність відповідних рішень (правочинів), на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Прокурором повідомлено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Між тим, Держаудитслужбою, як органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів до усунення зазначених порушень. Окрім того, Гайворонський аграрний професійний ліцей належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України, яким здійснюються функції управління майном. До повноважень Управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської ОДА віднесено здійснення контролю за дотриманням актів законодавства з питань освіти і науки та вказане Управління є розпорядником бюджетних коштів. Між тим, вказаними особами не вжито заходів по усуненню виявлених порушень вимог законодавства, з підстав чого позов пред'явлено Прокурором.

Ухвалою господарського суду від 23.11.2018 подану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/3024/18; ухвалено розглядати справу №912/3024/18 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 18.12.2018.

13.12.2018 до господарського суду надійшли письмові пояснення Міністерства освіти і науки України від 06.12.2018 № 9.1-11-249, відповідно до яких Міністерство заявлені позовні вимоги прокурора вважає обґрунтованими та просить у випадку підтвердження виявлених правопорушень з боку навчального закладу, прийняти об'єктивне та законне рішення.

Підготовче засідання призначене на 18.12.2018 не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Тимошевської В.В. у відрядженні, згідно наказу голови Господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2018 № 38. В зв'язку з чим, господарський суд ухвалою від 17.12.2018 продовжив строк підготовчого провадження у справі № 912/3024/18 на тридцять днів та призначив підготовче засідання у справі №912/3024/18 на 04.01.2019.

04.01.2019 суд розпочав підготовче засідання.

Господарський суд ухвалою від 04.01.2019 закрив підготовче провадження у справі №912/3024/18. Справу № 912/3024/18 призначив до судового розгляду по суті на 18.01.2019 .

18.01.2019 господарський суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.

Прокурор в судове засідання 18.01.2019 не з'явився.

Натомість, 18.01.2019 до господарського суду Прокурором подано лист від 18.01.2019 № б/н, про підтримання позовних вимог в повному обсязі та про розгляд справи в судовому засіданні 18.01.2019 без участі представника Прокуратури.

Позивачі та відповідачі своїм правом на участь в засіданнях суду у справі №912/3024/18 не скористались, хоча належним повідомлені про дату, час і місце їх проведення. Пояснення позивачів (Східного офісу Державної аудиторської служби України та Управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації) з приводу поданого позову та відзиви відповідачів на позов до суду не надано. Причини відсутності представників в засіданні суду та причини неподання заяв по суті справи суду не повідомлено.

Згідно з частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 18.01.2018 за відсутності Прокурора та представників сторін.

На підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неподанням відповідачами відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

В судовому засіданні 18.01.2019 господарським судом досліджено докази у справі.

Розглянувши наявні у справі матеріали та дослідивши в судовому засіданні докази у справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Гайворонським професійним аграрним ліцеєм 07.03.2018 опубліковано на веб-порталі уповноваженого органу з питань державних закупівель "Prozorro" оголошення про проведення відкритих торгів UA-2018-03-07-000216-а на закупівлю за кодом ДК 021:2015:03110000-5 "Сільськогоспорадські культури, продукція товарного садівництва та рослинництва", а саме: насіння кукурудзи Гібрид "Фруктіс", насіння соняшника "Неома" та насіння ячменю "Геліос".

Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі становить 451 600,00 грн.

Рішенням тендерного комітету від 06.03.2018 затверджено тендерну документацію на вказану закупівлю (а.с. 33-57).

Згідно Реєстру пропозицій на участь в процедурі закупівлі товару подано пропозиції двома учасниками - ФОП Дмитрієнко Ігор Миколайович та ФОП Козлов Олександр Вікторович.

Відповідно до протоколу розгляду тендерних пропозицій щодо закупівлі від 03.04.2018 № 17 встановлено, що тендерна пропозиція ФОП Козлова О.В. відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим ст. 16, вимогам, встановленим ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі". Ухвалено акцептувати обраного переможця, а також оголосили намір про укладення Договору в електронній системі публічних закупівель за результатами проведених процедур відкритих торгів Торги по закупівлі ячменю не відбулись згідно ст. 31 п.1 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме відсутності поданих тендерних пропозицій.

16.04.2018 між Гайворонським професійним аграрним ліцеєм (Замовник) та ФОП Козловим О.В. (Постачальник) укладено договір про закупівлю товару № 128 (надалі - Договір № 128). Відповідно до п. 1.1. Договору № 128, предметом договору є поставка Постачальником Замовнику товару насіння кукурудзи "Фруктіс" (гібрид) код ДК 021:2015-(CPV:2008) - 03110000-5, яке зазначено у специфікації (Додаток № 1 до договору) (а.с. 59-64).

Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Замовника предмет Договору, а замовник зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього Договору. Постачальник передає Замовнику Товар в асортименті, кількості та по цінах, зазначених у видаткових накладних, що відповідає специфікації (Додатку № 1) цього Договору та є його невід'ємною частиною (п. 1.2.-1.3. Договору № 128).

Відповідно до Додатку № 1, Технічної специфікації зазначено - насіння кукурудзи "Фруктіс", в кількості 95 посівних одиниць.

Загальна сума Договору становить 265 999,62 грн, в т.ч. ПДВ - 44 333,27 грн. (п. 4.1. Договору № 128).

Даний Договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення їх печатками діє до 31 грудня 2018, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами всіх зобов'язань (п. 11.1. Договору № 128).

В подальшому між Гайворонським професійним аграрним ліцеєм та ФОП Козловим О.В. 19.04.2018 було укладено додаткову угоду про зміну Договору № 128, у якій викладено Додаток №1 (технічну специфікацію) в новій редакції, де було додано зазначення ціни за посівну одиницю та зазначено загальну суму (а.с. 66-67).

16.04.2018 між Гайворонським професійним аграрним ліцеєм (Замовник) та ФОП Козловим О.В. (Постачальник) укладено договір про закупівлю товару № 129 (надалі - Договір № 129). Відповідно до п. 1.1. Договору № 129, предметом договору є поставка Постачальником Замовнику товару насіння соняшника "Неома" (гібрид) код ДК 021:2015-(CPV:2008) - 03110000-5, яке зазначено у специфікації (Додаток № 1 до договору) (а.с. 68-79).

Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Замовника предмет Договору, а замовник зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього Договору. Постачальник передає Замовнику Товар в асортименті, кількості та по цінах, зазначених у видаткових накладних, що відповідає специфікації (Додатку № 1) цього Договору та є його невід'ємною частиною (п. 1.2.-1.3. Договору № 129).

Відповідно до Додатку № 1, Технічної специфікації зазначено - насіння соняшника "Неома", в кількості 25 посівних одиниць.

Загальна сума Договору становить 170 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 28 333,34 грн. (п. 4.1. Договору № 129).

Даний Договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення їх печатками діє до 31 грудня 2018, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами всіх зобов'язань (п. 11.1. Договору № 129).

В подальшому між Гайворонським професійним аграрним ліцеєм та ФОП Козловим О.В. 19.04.2018 було укладено додаткову угоду про зміну Договору № 129, у якій викладено Додаток №1 (технічну специфікацію) в новій редакції, де було додано зазначення ціни за посівну одиницю та зазначено загальну суму (а.с. 75-76).

Як стверджує Прокурор, тендерна пропозиція ФОП Козлова О.В. не відповідає умовам тендерної документації, а тому мала бути відхилена згідно п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі". В протоколі розгляду тендерних пропозиції не вказаного кого саме обрано переможцем, вказаний протокол оформлено неповноважним складом. Окрім того, закупівля проведена за відсутності її планування в річному плані. Умови Договорів не відповідають тендерній документації. З огляду на викладене, за висновком Прокурора, відповідна державна закупівля та договори не відповідають вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", а відтак підлягають визнанню недійсним.

При вирішенні спору господарський суд враховує наступне.

В частині першій ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що він застосовується, зокрема, до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень.

Згідно визначень основних термінів, які вживаються у Законі України "Про публічні закупівлі" (ст. 1), тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Перелік складових, який повинна містити тендерна документація, визначено частиною 2 ст. 22 Закону. При цьому частиною 3 ст. 22 Закону встановлено, зокрема, що документація конкурсних торгів може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. За частиною 4 наведеної норми тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Таким чином, тендерна документація розробляється замовником з дотриманням вимог Закону, зокрема ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі", та керуючись наказом Мінекономрозвитку від 13.04.2016 р. N 680 "Про затвердження примірної тендерної документації".

Зміст інформації, яку необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність вимогам, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини 3 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" та з дотриманням принципів, закріплених у ст. 3 зазначеного Закону.

Згідно з пунктом 1 розділу І Тендерної документації, яка затверджена рішенням тендерного комітету Гайворонського професійного аграрного ліцею від 06.03.2018 (надалі - Тендерна документація), Тендерну документацію розроблено відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

Розділом 3 Тендерної документації визначено кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність таким критеріям. Зокрема, передбачено, що тендерна пропозиція учасника серед іншого повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також відповідну технічну специфікацію, підготовлену у відповідності з вимогами п.6 розділу 3 Тендерної документації та Додатку 3 до тендерної документації.

В додатку 3 до Тендерної документації зазначено, що учасник повинен поставити Замовнику Товари, якість яких повинна відповідати державним стандартам, санітарним нормам та іншим нормативним документам, діючим в Україні та підтверджуватися сертифікатами якості (паспортами) виробника на товар, або іншими документами, передбаченими чинним законодавством.

Господарський суд враховує, що згідно вимог Закону України "Про насіння і садивний матеріал" насіння і садивний матеріал вводяться в обіг після їх сертифікації (ст. 15). Сертифікат на насіння - документ про відповідність, що засвідчує сортові або посівні якості насіння (ст. 1). Кожна партія насіння і садивного матеріалу для реалізації повинна супроводжуватися сертифікатами, зокрема, насіння - сертифікатом, що засвідчує його сортові якості, та сертифікатом, що засвідчує його посівні якості; використання для сівби/посадки насіння та/або садивного матеріалу, що не має відповідного сертифіката, забороняється (ст. 17).

Пунктом 29 Порядку проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 97 від 21.01.2017, встановлено, що сертифікат, що засвідчує посівні якості насіння або товарні якості садивного матеріалу, набирає чинності з дати його видачі. Строк дії сертифіката, що засвідчує посівні якості насіння або товарні якості садивного матеріалу, становить: на насіння кукурудзи, протруєної та затареної, - один рік; на насіння соняшнику, протруєного та затареного, - чотири місяці. Оригінали сертифікатів, що засвідчують посівні якості насіння або товарні якості садивного матеріалу, зберігаються у суб'єктів, що звернулися для їх оформлення.

Як встановлено матеріалами справи, ФОП Козлов О.В. подано в складі тендерної пропозиції:

- сертифікат, що засвідчує посівні якості насіння, серії АА № 004028 від 14.03.2017, виданий 14.03.2017 та дійсний до 14.07.2017 на насіння соняшника ПК Неома, що належить ТОВ "Сингета";

- сертифікат на насіння кукурудзи "Фруктіс" серії ЦН № UФ-24-17-14112-14, що належить ТОВ "Альфа насіння", м. Київ, виданий 10.11.2014, який дійсний до 10.11.2015 (а.с. 116-118).

Тобто, строк дії наведених сертифікатів закінчився на день подання тендерної пропозиції. Вказане не спростовано під час розгляду справи.

Таким чином, ФОП Козлов О.В. не виконано вимоги, зазначені в Тендерній документації, щодо подання в складі тендерної пропозиції документів, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції якісним вимогам. Також не підтверджено відношення насіння, що пропонувалось ФОП Козловим О.В. до продажу, до насіння, яке належить ФОП Козлова О.В. ТОВ "Сингета" та ТОВ "Альфа насіння" та на яке видано зазначені вище сертифікати.

Пунктом 4 частини 1 ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації (пункт 4).

Згідно з пунктом 3 розділу 5 Тендерної документації тендерна пропозиція відхиляється замовником у разі якщо, зокрема, тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Таким чином, рішення комітету з конкурсних торгів Гайворонського професійного аграрного ліцею, яке оформлено протоколом № 17 від 03.04.2018, відповідно до якого розглянуто тендерні пропозиції учасника на відповідність вимогам тендерної документації та акцептовано обраного переможця, прийнято в порушення вимог пункту 4 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі".

Окрім того, вказане рішення прийнято комітетом з конкурсних торгів, тоді як за вимогами ч. 1 ст. 11 Закону України "Про публічні закупівлі" для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).

Як встановлено вище, Тендерна документація затверджена тендерним комітетом. Тобто, тендерний комітет створено. Між тим, матеріали справи не містять будь-яких пояснень з доказами щодо підстав і наявності повноважень на прийняття рішення саме конкурсним комітетом за умови чинності наведених вище норм Закону, а також враховуючи створення тендерного комітету, чи то про допущення технічної помилки при оформленні протоколу, з чого господарський суд робить висновок, що зазначене вище рішення прийнято не уповноваженими особами.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Тобто, за змістом наведеної норми, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами. У даному випадку іншим органом виступає комітет з конкурсних торгів Гайворонського професійного аграрного ліцею.

За даних обставин господарський суд вважає наявними підстави для визнання недійсним рішення засідання комітету з конкурсних торгів Гайворонського професійного аграрного ліцею, оформлене протоколом № 17 від 03.04.2018.

Як зазначено вище, за результатами проведених торгів 16.04.2018 між Гайворонським професійним аграрним ліцеєм (Замовник) та ФОП Козловим О.В. (Постачальник) укладено договори про закупівлю № 128 та № 129 насіння кукурудзи "Фруктіс" та насіння соняшника "Неома".

За змістом ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч.1 ст.215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третю, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін чи відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Таким чином, договір про закупівлю є наслідком процедури закупівлі та укладається за її результатами.

З підстав викладеного та оскільки Договори № 128 та № 129 укладено за результатами торгів, рішення по яким прийнято в порушення вимог пункту 4 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі", такі Договори не відповідають наведеним нормам законодавства, що є підставою для визнання їх недійсним.

Окрім того, ст. 4 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п'яти днів з дня їх затвердження.

Форма річного плану закупівель затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 N 490 (далі - Наказ).

Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації. При цьому додаток до річного плану закупівель складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель.

У пунктах форми річного плану, який затверджено Наказом, передбачено зазначення найменування та коду замовника, конкретної назви предмета закупівлі, кодів та назв відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності), коду згідно з КЕКВ (для бюджетних коштів), розміру бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі, процедури закупівлі, орієнтовного початку проведення процедури закупівлі.

Однак, як стверджує Прокурор Гайворонським професійним аграрним ліцеєм протягом березня-квітня 2018 року не заплановано даної закупівлі у річному плані, додатку до річного плану та не оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу електронні документи, які б підтверджували планування проведеної закупівлі.

Наведене вище під час розгляду справи іншими учасниками процесу не спростовано.

Проведення закупівлі без її попереднього планування, з оприлюдненням відповідного плану на веб-порталі повноважного органу, є порушенням ст. 4 Закону „Про публічні закупівлі".

З приводу невідповідності умов оспорюваних Договорів умовам, які зазначені в пункті 3.3. проекту договору, який міститься в Додатку 4 до Тендерної документації, в частині встановленого строк поставки, господарський суд зазначає наступне.

За приписами частини 4 ст. 36 наведеного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону.

Прокурором в даному випадку не доводиться невідповідність умов укладених Договорів змісту саме тендерної пропозиції, з підстав чого господарський суд не встановив наявність відповідних порушень Закону в цій частині.

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

За правилами частини 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до частин ч. 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Звертаючись до господарського суду з позовною заявою у даній справі, Прокурор послався, зокрема на ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99, на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 та вказав, що правовідносини, пов'язанні з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконне витрачання бюджетних коштів такому інтересу не відповідає. Зазначено, що підставою для звернення Прокурора з позовом у даній справі є загроза порушень економічних інтересів держави внаслідок укладення незаконного правочину, завдання шкоди бюджету у вигляді незаконних витрат та невжиття контролюючими органами належних заходів, які б могли перешкоджати незаконному витрачанню бюджетних коштів.

Прокурор послався на положення законодавства щодо державного регулювання і контролю у сфері закупівель та зазначив, що Східний офіс Держаудитслужби виконує функції захисту державних інтересів у вигляді належного дотримання суб'єктами норм чинного законодавства, тому він наділений правом захищати інтереси держави у спірних правовідносинах. Також зазначено, що Гайворонський аграрний професійний ліцей належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України, яким здійснюються функції управління майном. До повноважень Управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської ОДА віднесено здійснення контролю за дотриманням актів законодавства з питань освіти і науки та вказане Управління є розпорядником бюджетних коштів. Між тим, вказаними особами не вжито заходів по усуненню виявлених порушень вимог законодавства, з підстав чого позов пред'явлено Прокурором.

Господарський суд погоджується з наведеним вище доводами Прокурора та вважає підтвердженими підставами для представництва в суді інтересів держави за поданим позовом і визначеними позивачами, враховуючи, крім викладеного, також наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява N42454/02, п.35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 N1604(2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п.3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч.2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч.3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 N 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N 806/1000/17).

У справі, що розглядається, Прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" порушенням, на його думку, законності у сфері публічних закупівель. З посиланням на практику ЄСПЧ у справі "Трегубенко проти України" Прокурор зазначив про те, що правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

Водночас п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Згідно ст.7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

За змістом пунктів 1, 7, 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей; пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Як зазначено в Положенні про Державну аудиторську службу України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, перевірки державних закупівель. Зокрема, згідно п.4 даного Положення здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про державні закупівлі; усуненням виявлених недоліків і порушень;

Крім того, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Постановою Кабінету Міністрів України №266 від 06.04.2016 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби" затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до п.1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України № 23 від 02.06.2017 затверджено Положення про Східний офіс Держаудитслужби, згідно якого Східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській областях. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальних одиниць за їх місцезнаходженням відповідно. Повноваження Східного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.

Таким чином, Східний офіс Державної аудиторської служби України є органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Кіровоградської області.

Окрім того, в силу наведених Прокурором норм законодавства Міністерством освіти і науки України здійснюються функції управління майном, яке закріплюється за професійним ліцеєм. До повноважень Управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської ОДА віднесено здійснення контролю за дотриманням актів законодавства з питань освіти і науки та вказане Управління є розпорядником бюджетних коштів.

Оскільки фінансування державної закупівлі здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (субвенції) та місцевого бюджету, то у даному випадку звернення Прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів.

Разом з тим, а ні Східний офіс Державної аудиторської служби України, а ні Міністерством освіти і науки України чи Управлінням освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської ОДА не вжито жодних заходів до усунення порушень Закону України "Про публічні закупівлі" та оскарження відповідних договорів.

При цьому, Прокурор до звернення до господарського суду з позовом у даній справі попередньо в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" письмово повідомив позивачів про наявність підстав для представництва в суді (а.с. 162-165).

Участь у справі кількох позивачів допускається положеннями Господарського процесуального кодексу України та обґрунтованість участі двох позивачів у даній справі мотивована викладеними вище обставинами.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення Прокурора в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України, Міністерства освіти і науки України та Управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської ОДА з даним позовом та наявність у Прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Прокурора підлягають задоволенню повністю.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Гайворонський професійний аграрний ліцей повністю за вимогою про визнання недійсним рішення, та на зазначений Ліцей і на ФОП Козлова О.В. І.Ю. порівну за вимогою про визнання недійсними договорів.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення засідання комітету з конкурсних торгів Гайворонського професійного аграрного ліцею, оформлене протоколом № 17 від 03.04.2018, щодо розгляду тендерних пропозицій по процедурі закупівлі такою, що відповідає умовам тендерної документації та Закону України "Про публічні закупівлі".

Визнати недійсним договір про закупівлю товару № 128 від 16.04.2018, укладений між Гайворонським професійним аграрним ліцеєм (26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Чапаєва, 14; код ЄДР 02545005) та Фізичною особою - підприємцем Козловим Олександром Вікторовичем (АДРЕСА_1; код ЄДР НОМЕР_1) про закупівлю насіння кукурудзи "Фруктіс" на суму 265 999,62 грн.

Визнати недійсним договір про закупівлю товару № 129 від 16.04.2018, укладений між Гайворонським професійним аграрним ліцеєм (26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Чапаєва, 14; код ЄДР 02545005) та Фізичною особою - підприємцем Козловим Олександром Вікторовичем (АДРЕСА_1; код ЄДР НОМЕР_1) про закупівлю насіння соняшника "Неома" на суму 170 000,00 грн.

Стягнути з Гайворонського професійного аграрного ліцею (26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Чапаєва, 14; код ЄДР 02545005) на користь прокуратури Кіровоградської області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Пермська, 4, код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р 35215073004600, код класифікації видатків бюджету 2800) - 3 524,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Козлова Олександра Вікторовича (АДРЕСА_1; код ЄДР НОМЕР_1) на користь прокуратури Кіровоградської області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Пермська, 4, код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р 35215073004600, код класифікації видатків бюджету 2800) - 1 762,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Заступнику керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області за адресою: 27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Гагаріна, 7; Східному офісу Державної аудиторської служби України за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2; Міністерству освіти і науки України за адресою: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 10; Управлінню освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації за адресою: 25022, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 32/29; Гайворонському професійному аграрному ліцею за адресою: 26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Чапаєва, 14; Фізичній особі - підприємцю Козлову Олександру Вікторовичу за адресою: АДРЕСА_1; Прокуратурі Кіровоградської області адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4.

Повне рішення складено 28.01.2019.

Суддя В.В.Тимошевська