проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"22" січня 2019 р. Справа № 922/874/18
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Дучал Н.М., суддя Слободін М.М. , суддя Хачатрян В.С.
секретар судового засідання Рудик Т.С.
за участю представників сторін :
від позивача : Єрьоменко А.В. , договір, ордер, адвокат
від відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "МАГНІТ+" м.Харків (вх. №253 Х/1)
на рішення господарського суду Харківської області від 30.07.2018 року, повний текст складено 03.08.2018 року (суддя Прохоров С.А.)
у справі №922/874/18,
за позовом "TIMCAT" S.R.L. ("TIMCAT" ООО), м. Кишинів, Республіка Молдова
до Приватного підприємства "Магніт+", м. Харків
про стягнення коштів,-
Позивач, «TIMCAT» S.R.L. («ТІМСАТ» ООО) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "МАГНІТ+" про стягнення 14 800,00 дол. США передоплати та стягнення витрат на оплату адвокатських послуг у сумі 600 дол. США.
Позов обґрунтовано порушенням відповідачем умов контракту №7 від 15.05.2017р., зокрема, в частині не здійснення поставки оплаченого товару та не повернення передоплати позивачу в строки встановлені контрактом у сумі 14800,00 доларів США.
Рішенням господарського суду Харківської області від 30.07.2018 року у справі №922/874/18 позов «ТІМСАТ» S.R.L. до Приватного підприємства «МАГНІТ+» задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "МАГНІТ +" на користь «ТІМСАТ» S.R.L. передоплату y розмірі 14800,00 доларів США. Витрати «ТІМСАТ» S.R.L. по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладено на відповідача - Приватне підприємство "МАГНІТ +". Стягнуто з Приватного підприємства "МАГНІТ+" на користь "TIMCAT" S.R.L. 231,00 доларів США. Витрати по сплаті 600 доларів США на оплату адвокатських послуг залишено за позивачем -"TIMCAT" S.R.L.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "МАГНІТ+" звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить рішення господарського суду Харківської області від 30.07.2018 року у справі №922/874/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Апелянт вважає оскаржуване рішення таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Пояснює, що з листування, що відбувалося між сторонами по справі вбачається, що причиною не виконання умов договору з поставки товару на адресу позивача, відповідач вказував на відсутність його вини, оскільки зазначене сталося з причин не виконання контрагентом ПП «Магніт +» умов міжнародного контракту на закупівлю відповідної сировини.
Зазначає про відсутність доказів направлення позивачем та вручення відповідачу обов'язкової вимоги в розумінні ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України відсутні, а також рахунку на повернення попередньої оплати.
Наголошує на наявності в контракті п.10.3., яким визначено, що у разі, якщо сторони не змогли вирішити труднощі мирними засобами, всі спори та розбіжності будуть розглядатися в Арбітражному суді при Торгово-Промисловій палаті України м. Харкова у відповідності з регламентом цього суду.
Вважає, що оскільки арбітражна угода (п.10.3 контракту) містить назву арбітражного суду якого не існує, тобто є такою, що не може бути виконана, даний спір підлягає розгляду у Міжнародному комерційному арбітражі при Торгово-Промисловій палаті України.
Зауважив на неналежному повідомленні його судом першої інстанції про час та місце судового розгляду справи.
Указом Президента України від 29.12.2017 року №454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах", крім іншого, ліквідовано Харківський апеляційний господарський суд та утворено Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області з місцезнаходженням у місті Харкові.
Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно- територіальних одиниць) та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Указом Президента України від 28.09.2018 року № 295/2018 "Про переведення суддів" до новоутвореного Східного апеляційного господарського суду переведено суддів.
Повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду оприлюднено в газеті "Голос України" № 185 (6940) від 03.10.2018 року.
Приписами частин 5 та 7 статті 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2018 року, сформовано колегію суддів у складі: Терещенко О.І. - головуючий суддя, судді Склярук О.І., Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2018 року прийнято справу до провадження Східного апеляційного господарського суду та призначено справу до розгляду на 26.11.2018 року о 10:00 год.
Позивач, "TIMCAT" S.R.L. ("TIMCAT" ООО), Республіка Молдова, проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 30.07.2018 року у справі №922/874/18 - залишити без змін.
З посиланням на ст.218 Господарського кодексу України зазначає, що порушення контрагентом ПП «Магніт+» зобов'язань щодо порушення строків постачання відповідної сировини, не впливають на відповідальність ПП «Магніт+» перед позивачем.
Наголошує, що зі свого боку позивач доклав усіх зусиль для мирного вирішення питання щодо виконання відповідачем взятих зобов'язань за Контрактом, шляхом неформальних переговорів (листування електронними засобами зв'язку, телефонними засобами зв'язку). Крім того, зазначає, що позивач неодноразово вимагав повернення передоплати листами від 29.06.2017р., 02.03.2018р. та 07.03.2018р., проте зобов'язання відповідачем є не виконаними, поставка не здійснена, передоплата не повернута.
Щодо арбітражного застереження у Контракті, позивач зазначає, що відсутність в арбітражному застереженні точної назви судової установи, на вирішення якої сторони мають передавати спір за контрактом, свідчить про неможливість виконання такої угоди. Оскільки арбітражна угода є такою, що не може бути виконана у зв'язку з тим, що зазначена в ній установа - Арбітражний суд при Торгово-Промисловій палаті України м.Харкова не існує, а місцезнаходженням відповідача є м.Харків (згідно інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі), даний спір підлягає розгляду у господарському суді Харківської області.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 у справі №922/874/18 розгляд справи було відкладено на 17.12.2018 року об 11:00 год., у зв'язку з тим, що представник апелянта в судове засідання не з'явився, а матеріали справи не містять відомостей щодо його повідомлення про час та місце розгляду справи. Викликано у судове засідання представників учасників справи з належним чином оформленими повноваженнями.
У зв'язку із знаходженням на лікарняному головуючого судді у справі Терещенко О.І. та відпусткою члена колегії - судді Склярук О.І., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2018 р. сформовано колегію суддів у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Слободін М.М., Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2018р. оголошено перерву в судовому засіданні у справі №922/874/18 до 22.01.2019 року о 12:30 год.
Представник позивача, що був присутній у судових засіданнях 17.12.2018 року та 22.01.2019 року проти задоволення вимог та доводів апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві. В судовому засіданні 22.01.2019 року надав для огляду колегії суддів оригінал контракту №7 від 25.05.2017р. з додатками, доказами оплати, листування.
Апелянт (відповідач) не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином. Явка представників сторін не визнавалася судом обов'язковою.
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Східним апеляційним господарським судом встановлено наступне.
25.05.2017р. між Приватним підприємством «МАГНІТ +», м.Харків, Україна (надалі - продавець) та SRL «ТІМСАТ» , м. Кишинів, Республіка Молдова (надалі - покупець), було укладено контракт № 7, відповідно до п.1.1 якого, продавець зобов'язався продати, а позивач придбати товар в кількості, асортименті та по цінам вказаним в додатках до цього Контракту, які пронумеровані від 1 і далі та є невід'ємною частиною цього контракту.
Контракт передбачає поставку товарів партіями, протягом обумовленого строку відповідно до п.5.1 контракту, при цьому кількість товару в партії визначається сторонами відповідно до Додатків (п.1.2. контракту).
За умовами п.п. 2.1., 2.2. контракту ціни на товар визначаються в доларах США та погоджуються сторонами контракту в додатках. У вартість товару входить вартість тари і упаковки. Тара та упаковка є одноразовою та не повертається (розділ 2 контракту).
Відповідно до розділу 3 Контракту поставка здійснюється умовах FСА. Місце завантаження товару - Україна, м.Харків. З кожною партією продавець надаватиме наступні документи: торговий рахунок-фактура (1 оригінал, 1 копія), пакувальний лист (2 оригінала,1 копія), сертифікат походження СТ-1(оригінал та 1 копія), якщо письмово запрошено покупцем, сертифікат якості (1оригінал, 1 копія), експортна декларація(декілька екземплярів). Товар поставляється з наступного заводу - виробника ПП «МАГНІТ +», м.Харків, вул.Механізаторів, буд.2. Сторони домовились та підтвердили, що мінімальний об'єм партії становить 1 200 000(один мільйон двісті тисяч) шт., якщо інше не обумовлено сторонами.
Положеннями п.4.1. контракту встановлено, що товар підлягає передоплаті в розмірі 100% вартості поставляємої партії товару, наступними платежами: 50% передоплата з вартості замовлення і 50% вартості - на момент виконаного замовлення.
Розрахунки за товар здійснюються у доларах США(п.4.2 контракту).
Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця (п.4.3. контракту).
Пунктом 4.5. контракту сторони обумовили обов'язок продавця у випадку не відвантаження або не здійснення поставки протягом строку, зазначеного у п. 4.4. контракту, повернути передоплату банківським переказом на валютний рахунок покупця у строк 30 робочих днів з дати здійснення передоплати без вирахування банківської комісії.
Відповідно до п. 5.2. поставка товару за цим контрактом здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту 50% передоплати покупцем рахунку-фактури.
Згідно з п.10.1 контракту за усіма питаннями, які не визначені цим контрактом та загальними умовами продажу, цей контракт буде тлумачитися, а взаємовідносини сторін визначатимуться у відповідності до чинного законодавства України.
У разі виникнення спору щодо тлумачення, дійсності або виконання цього контракту, сторони докладуть усіх зусиль для вирішення такого спору мирними засобами, шляхом неформальних переговорів.(п.10.2 контракту)
Пунктом 10.3. контракту сторони визначили, що у разі, якщо сторони не змогли вирішити труднощі мирними засобами, всі спори та розбіжності будуть розглядатися в Арбітражному Суді при Торгово-промисловій палаті України м. Харкова, або Міжнародним судом при Асоціації Ліквідаторів і Адміністраторів Республіки Молдова у відповідності з регламентом цього суду за вибором сторони позивача. Рішення суду є остаточним та обов'язковим для обох сторін.
Розділом 11 сторони обумовили, що цей контракт вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2017р. Якщо знадобиться продовження строку дії контракту, то воно буде оформлятися сторонами у письмовому вигляді.
Відповідно до Додатку № 1 від 25.05.2017р. до контракту №7 від 25.05.2017р. сторони узгодили: найменування товару (кришка СКО 1-82 Слобожанка), загальну кількість товару - 1 600 000 штук, вартість за одиницю товару - 0,0185 доларів США, та загальну суму товару - 29 600,00 доларів США.
Так, для оплати за товар Продавець, ПП «Магнит +», виставив Покупцю, "TIMCAT" S.R.L., рахунок-фактуру № 116 від 25.05.2017 року на суму 29 600 доларів США.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання контракту покупцем (позивачем) здійснено передоплату в розмірі 50% вартості партії товару відповідно до рахунку - фактури №116 від 25.05.2017 року на суму 14 800,00 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням № 30 від 26.05.2017 року, з призначенням платежу «виплати відповідно до №7 від 25.05.2017р. та деталізації №116 від 25.05.2017р.».
Грошові кошти у розмірі 14800 доларів США були зараховані на рахунок відповідача 29.05.2017 року, що вбачається з копії підтвердження зарахування передоплати у розмірі 14800 доларів США на рахунок відповідача (повідомлення SWIFT з PROCREDIT BANK).
У зв'язку з тим, що відповідачем не здійснено поставку товару, в строк визначений в контракті, позивач листом від 29.06.2017 року, претензіями-вимогами від 02.03.2018 року та від 07.03.2018 року, звертався до відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати.
Відповідач листом від 08.11.2017 року просив про продовження строків виконання зобов'язань з постачання товару до 31.12.2017 року. Проте, докази виконання відповідачем зобов'язань з постачання позивачеві товару матеріали справи не містять.
Позивачем до позовної заяви додано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.08.2017р. по 25.09.2017р., проведеної між ПП «МАГНІТ +» та S.R.L."TIMCAT" по договору (Контракт №7), підписаний сторонами, з якого вбачається, що заборгованість відповідача станом на 25.09.2017р. на користь S.R.L. "TIMCAT" становить 14 800 дол. США.
Не отримання передоплати в сумі 14 800,00 доларів США, стало підставою для звернення "TIMCAT" S.R.L. до господарського суду з цим позовом.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
Проте, вказана домовленість повинна чітко визначати, який саме орган вирішення спорів обрали сторони, його місцезнаходження та місце проведення арбітражу.
Господарський суд може порушити провадження зі справи у випадку наявності у зовнішньоекономічному договорі арбітражної угоди, якщо визначить, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана (пункт 3 статті 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, Нью-Йорк, 1958).
Названа норма узгоджується з вимогами ст. 8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», згідно з п. 1 якої суд, до якого подано позов з питання, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін просить про це не пізніше подання своєї першої заяви по суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Разом з тим, судом першої інстанції вірно зазначено про неможливість виконання укладеного сторонами арбітражного застереження, визначеного сторонами в контракті № 7. Очевидним є намір сторін арбітражної угоди передати спори на вирішення до арбітражної установи, проте зазначення в контракті неіснуючої арбітражної установи, невірна назва іншого суду та відсутність у застереженні інформації про місце проведення арбітражу, не дає можливості визначити до якого саме арбітражу має звертатися сторона.
Великою палатою Верховного суду у постанові від 28.08.2018 року у справі №906/493/16 зазначено, що суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов'язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неможливість виконання арбітражної угоди, що викликано зазначенням в контракті неіснуючої арбітражної установи (Арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України м. Харкова), істотною помилкою у назві іншого суду та відсутністю інформації про місце проведення арбітражу.
Враховуючи наведене, та місцезнаходження відповідача: м. Харків, вул. Механізаторів, буд. 2 (згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), відповідно до ст.27 Господарського процесуального кодексу України даний спір підлягав розгляду господарським судом Харківської області.
Згідно з приписами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з приписами ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ст.629 Цивільного кодексу України).
За своєю правовою природою контракт №7 від 25.05.2017р. є договором поставки, згідно з яким за приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства ( ст.662 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 Цивільного кодексу України, за якою зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
За положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Факт перерахування позивачем на рахунок відповідача, на виконання взятих на себе зобов'язань за контрактом, передоплати в розмірі 50% вартості партії товару відповідно до рахунку - фактури № 116 від 25.05.2017 року на суму 14 800,00 доларів США, підтверджується матеріалами справи, та не спростовано відповідачем.
Доказів належного та своєчасного виконання прийнятих на себе зобов'язань за контрактом № 7 від 25.05.2017року, відповідачем до матеріалів справи не надано.
З огляду на те, що всупереч умов укладеного між сторонами контракту, постачання оплаченого позивачем товару відповідачем не здійснено, отримана передоплата в сумі 14 800,00 доларів США позивачу не повернута, що не спростовано відповідачем, господарський суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 14 800 доларів США попередньої оплати, перерахованої за контрактом № 7 від 25.05.2017року.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час розгляду справи місцевим господарським судом було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 600 дол. США. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката за договором про надання правової допомоги від 09.02.2018р. (з урахуванням додаткової угоди від 09.02.2018р.). Місцевий господарський суд вирішуючи питання щодо розподілу зазначених витрат, дійшов висновку, що надані позивачем документи не можуть бути належними доказами понесення витрат саме у зв'язку з розглядом господарським судом Харківської області справи №922/874/18. Рішення місцевого господарського суду в цій частині не оскаржувалося.
Судова колегія вважає безпідставними посилання апелянта на неналежне повідомлення його судом першої інстанції про час та місце судового розгляду справи.
Як вже зазначалося, місцезнаходженням відповідача є: м. Харків, вул. Механізаторів, буд. 2. Під час розгляду справи у суді першої інстанції, всі процесуальні документи направлялися на вказану адресу відповідача, оприлюднювалися в єдиному державному реєстрі судових рішень.
Крім того, представник відповідача неодноразово був присутнім у судових засіданнях 17.05.2018р., 19.06.2018р., 26.06.2018р. та 02.07.2018р.
Зазначене свідчить про наявність у відповідача відомостей про розгляд справи.
При цьому, судом апеляційної інстанції враховано позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За таких обставин колегія суддів не вбачає порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які тягнуть обов'язкове скасування оспорюваного судового рішення.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 30.07.2018 у справі №922/874/18.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд рішення господарського суду Харківської області від 30.07.2018 у справі №922/874/18 покладаються на заявника.
Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "МАГНІТ+" м.Харків на рішення господарського суду Харківської області від 30.07.2018 року (повний текст складено 03.08.2018 року) у справі №922/874/18 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 30.07.2018 року (повний текст складено 03.08.2018 року) у справі №922/874/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
У судовому засіданні 22.01.2019 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 28.01.2019 року.
Головуючий суддя Н.М. Дучал
Суддя М.М. Слободін
Суддя В.С. Хачатрян