Справа № 520/1464/19
Провадження № 2-з/520/193/19
про відмову у вжитті заходів забезпечення позову до пред'явлення позову
25.01.2019 року
Київський районний суд м. Одеси, головуючий суддя Куриленко О.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви
24 січня 2019 року заявник звернулась до суду з вказаною заявою, в якій просить: забезпечити позов та накласти арешт на нерухоме майно, право власності на яке зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес центр «Шкільний» (код ЄДРПОУ 42664775): 1/8 частку у праві власності на нежитлову будівлю офісного центру за адресою: м.Одеса, Шкільний аеродром, 1, номер запису про право власності 20586490, (яка раніше належала ОСОБА_2Г.), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 902030851101; 1/2 частку у праві власності на нежитлову будівлю офісного центру за адресою: м.Одеса, Шкільний аеродром, 1, номер запису про право власності 20586432, (яка раніше належала ОСОБА_2Г.), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 902030851101; 1/8 частку у праві власності на нежитлову будівлю офісного центру за адресою: м.Одеса, Шкільний аеродром, 1, номер запису про право власності 20259010, (яка раніше належала ОСОБА_3С.), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 902030851101. Забезпечити позов та заборонити суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам та нотаріусам вчиняти реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна: 1/8 частки у праві власності на нежитлову будівлю офісного центру за адресою: м.Одеса, Шкільний аеродром, 1, номер запису про право власності 20586490, (яка раніше належала ОСОБА_2Г.), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 902030851101; 1/2 частки у праві власності на нежитлову будівлю офісного центру за адресою: м.Одеса, Шкільний аеродром, 1, номер запису про право власності 20586432, (яка раніше належала ОСОБА_2Г.), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 902030851101; 1/8 частки у праві власності на нежитлову будівлю офісного центру за адресою: м.Одеса, Шкільний аеродром, 1, номер запису про право власності 20259010, (яка раніше належала ОСОБА_3С.), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 902030851101.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М.
Відповідно до п.1 ч.1 та ч.4 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається, зокрема, до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Суд, проаналізувавши матеріали заяви, вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1, п.2 та п.3 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб ; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Разом з тим, з Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 144680316 від 09.11.2018 року та № 148750275 від 10.12.2018 року вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передали у статутний капітал Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «Шкільний» належні їм частки у праві власності на нежитлову будівлю офісного центру за адресою: м. Одеса, Шкільний аеродром, 1.
ОСОБА_4 з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «Шкільний».
У заяві про забезпечення позову заявник стверджує те, що в подальшому частку у статутному капіталі ТОВ «Бізнес Центр «Шкільний» вартістю 170000 гривень ОСОБА_3 було відчужено ОСОБА_5, а частку у статутному капіталі товариства вартістю 830000 грн. було відчужено ОСОБА_2 - ОСОБА_6.
Однак, звертаючись з заявою про забезпечення позову, заявником не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, не надано належних та допустимих доказів, які мали підтвердити, що майбутніми відповідачами вживаються заходи, спрямовані на відчуження нерухомого майна, в тому числі відчуження їх зазначеним вище особам, в той же час відсутність зазначених відомостей та обґрунтування підстав для вжиття заходів забезпечення позову позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане майно може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Більш того, накладення арешту на майно товариства з обмеженою відповідальністю може спричинити блокування господарської діяльності товариства, що також є неприпустимим.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову на даній стадії цивільного процесу, що не обмежує в праві звернутись з обґрунтованою заявою про забезпечення позову до суду протягом розгляду цивільної справи, з урахуванням положень ч.2 ст.149 Цивільного процесуального кодексу України.
ОСОБА_4 ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
ОСОБА_4 ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
З урахуванням викладеного, враховуючи роз'яснення Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006року, приймаючи до уваги, що викладені обставини у заяві про забезпечення позову жодним чином не доведені, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Разом з тим, суд вважає за доцільне роз'яснити заявнику право звернутись до суду з відповідним позовом, в рамках якого поставити питання забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. . 76, 77, 81, 84 149-154, 157, 353 ЦПК України суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви - відмовити.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Куриленко О. М.