24 січня 2019 року
Київ
справа №500/4493/18
провадження №К/9901/1740/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Н.В. Коваленко,
суддів: М.М. Гімона, Л.Л. Мороз,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
Ухвалою від 16 жовтня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд позовну заяву ОСОБА_2 повернув.
Ухвалою від 19 листопада 2018 року П'ятий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу суду першої інстанції залишив без руху у зв'язку з невідповідністю її вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не додано документа про сплату судового збору. Установив строк десять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення її недоліку.
Ухвалою від 17 грудня 2018 року П'ятий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу повернув скаржнику на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки її недолік у встановлений судом строк не усунуто.
Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 09 січня 2019 року звернувся з касаційною скаргою разом з клопотанням про звільнення від сплати судового збору до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Касаційна скарга надійшла до суду 14 січня 2019 року.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що апеляційну скаргу на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року повернуто, тобто в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції не переглядалось, у відкритті касаційного провадження в частині оскарження рішення суду першої інстанції слід відмовити.
У клопотанні, посилаючись на скрутне матеріальне становище, ОСОБА_2 просить звільнити його від сплати судового збору. Вказує на те, що розмір судового збору, який слід сплатити за звернення з цією касаційною скаргою, перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу. На підтвердження вказаного додає довідку Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про розмір його пенсії за 2018 рік.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вивчивши клопотання, суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійде висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За частинами другою, третьою цієї статті у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) <…> 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що її недолік у встановлений судом, строк усунуто не було.
Оскільки зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування норм процесуального права та не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.
3. Надіслати ОСОБА_2 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя М.М. Гімон
Суддя Л.Л. Мороз