Постанова від 24.01.2019 по справі 2а-10600/09/2570

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

24 січня 2019 року

справа №2а-10600/09/2570

адміністративне провадження №К/9901/42264/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А., Олендера І.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області

на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року у складі судді Кашпур О.В.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у складі колегії суддів Ганечко О.М., Федотова І.В., Літвінової Н.М.

за заявою ОСОБА_2 про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі № 2а-10600/09/2570 за його позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, Прилуцького управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2009 року відмовлено в задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 18 грудня 2012 року, рішення суду першої інстанції скасовано та позов ОСОБА_2 задоволено частково, визнано протиправним рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області щодо відмови провести ОСОБА_2 перерахунки, сплаченого ним податку з доходів фізичних осіб за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, зобов'язано відповідача надати висновок до Прилуцького управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області про проведення перерахунку сплаченого ним податку з доходів фізичних осіб, стягнено з Державного бюджету України на користь позивача 6356,33 грн. зайво сплаченого податку з доходів фізичних осіб.

15 січня 2013 року Чернігівський окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 2а-10600/09/2570 про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 зайво сплаченого податку в сумі 6356,33 грн. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання встановлено до 18 грудня 2013 року.

27 листопада 2013 року ОСОБА_2 звернувся в межах строку пред'явлення виконавчого листа до виконання до Державної казначейської служби України за примусовим виконанням рішення суду.

Листом від 20 січня 2014 року № 5-13/223-1189 після спливу граничного терміну подачі виконавчого документа до виконання Державною казначейською службою України оригінал виконавчого листа від 15 січня 2013 року № 2а-10600/09/2570 повернуто без виконання.

06 квітня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі № 2а-10600/09/2570 з тих мотивів, що вказаний виконавчий лист був пред'явлений ним до виконання своєчасно, а його повернення відбулося вже після закінчення стоку пред'явлення до виконання та надіслано на адресу АДРЕСА_1 без зазначення населеного пункту отримувача листа. В подальшому, Державна казначейська служба України відправила вказаного листа за уточненою адресою, проте на той час за даною адресою позивач уже не проживав.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року, залишеною без змін Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, заяву позивача задоволено та поновлено строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2а-10600/09/2570, виданого 15 січня 2013 року про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 зайво сплаченого податку в сумі 6356 (шість тисяч триста п'ятдесят шість) грн. 33 коп. на один рік з дати набрання законної сили ухвалою суду.

У касаційній скарзі Прилуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - відповідач у справі, податковий орган) просить скасувати зазначені судові рішення та відмовити в задоволенні заяви позивача. Зазначає, що позивачем не надано доказів поважності пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, зокрема, поштового конверту з повною адресою отримувача, в якому йому повернуто виконавчий лист, або рекомендованого повідомлення про вручення поштового повідомлення, а також не вказав коли змінив адресу проживання.

02 серпня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження після усунення відповідачем недоліків касаційної скарги на виконання вимог ухвали цього суду від 11 липня 2017 року, справу № 2а-10600/09/2570 витребувано з Чернігівського окружного адміністративного суду.

11 жовтня 2018 року справа 2а-10600/09/2570 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

20 березня 2018 року відповідно до підпункту 5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України матеріали касаційного провадження №К/9901/42264/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу податкового органу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій про поновлення позивачу строку пред'явлення виконавчого листа до виконання виходячи з наступного.

На виконання частини другої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (чинний на час виникнення спірних правовідносин) постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (зі змінами) (далі - Порядок).

Згідно з частиною першою пункту 16 Порядку органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету.

Пунктом 10 Порядку встановлено, що стягувач має право повторно надсилати органові Казначейства повернутий виконавчий документ у встановлений пунктом 6 цього Порядку строк, перебіг якого починається з дня його повернення.

Відповідно до абзацу 10 пункту 6 Порядку пропущені строки пред'явлення виконавчих документів суду до виконання поновлюються судом в установленому законом порядку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 12 Закону України Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (чинний на час виникнення спірних правовідносин) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Таким чином, на момент повторного пред'явлення виконавчого листа до виконання строк такого пред'явлення становить три роки, що дає підстави для його поновлення відповідно до статті 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи відповідача про те, що позивач не надав доказів поважності пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання є безпідставними, так як факт неотримання позивачем виконавчого листа від Державної казначейської служби України унеможливлює пред'явлення його повторно у строки, передбачені законодавством, яке діяло на момент пред'явлення його вперше (Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХIV).

Крім того, виконавчий лист повернутий без виконання лише 20 січня 2014 року, тобто після спливу граничного терміну подачі виконавчого документа до виконання, що також є поважною причиною для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Враховуючи вказане, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі № 2а-10600/09/2570 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер

Попередній документ
79413174
Наступний документ
79413176
Інформація про рішення:
№ рішення: 79413175
№ справи: 2а-10600/09/2570
Дата рішення: 24.01.2019
Дата публікації: 28.01.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо