Ухвала
25 січня 2019 року
м. Київ
Провадження № 51-273ск19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 17 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,
встановив:
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про перегляд вказаного судового рішення у касаційному порядку.
Однак, касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Формально посилаючись на істотне порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особам засуджених внаслідок м'якості, прокурор у касаційній скарзі не наводить обґрунтування незаконності ухвали цього суду та не зазначає, у чому конкретно полягають ці порушення; яким чином вони перешкодили чи могли перешкодити апеляційному суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, відповідно до положень статей 370, 404, ч. 1 ст. 412, статей, 413, 414, 419 КПК України, а також статей 50, 65 КК у їх взаємозв'язку.
У касаційній скарзі прокурор формально посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону допущених судом, проте не наводить конкретних доводів відповідно до ч. 1 ст. 412 КПКУкраїни, а також не посилається на жодну з безумовних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, передбачених ч. 2 ст. 412 цього Кодексу.
Вказуючи на неправильне застосування апеляційним судом закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПКУкраїни), прокурор не наводить конкретних доводів щодо незаконності ухвали апеляційного суду зі згаданих підстав.
Також касаційна скарга прокурора не містить вказівки на те, у чому конкретно полягає явна несправедливість покарання, призначеного засудженим і чому воно є недостатнім для кари й виправлення їх та запобігання вчиненню ними нових злочинів із огляду на його вид чи розмір відповідно до ст. 414 КПК України.
Суд касаційної інстанції є судом права, відповідно до положень ст. 433 КПК переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній згаданого обґрунтування перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
У зв'язку із зазначеним, керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції вважає, що касаційну скаргу прокурора слід залишити без руху, надавши йому п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, залишити без руху, надавши йому п'ятиденний строк з дня отримання ним копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_6