про повернення позовної заяви
21 січня 2019 року м. Київ № 320/226/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Так, за загальним правилом частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною першою статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частин 1, 2, 6, 8 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи на ведення справи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Відповідно до частин 2, 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України від 02.09.1999 № 3425-XII «Про нотаріат», засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них покладається на нотаріусів.
Згідно зі статтею 75 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом.
Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.
Крім того, пунктом 5.27 Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.
Як встановлено судом, позовна заява підписана представником ОСОБА_2, до якої не додано оригіналу або засвідченої підписом судді чи у встановленому законом порядку копії нотаріальної довіреності на підтвердження повноважень діяти від імені та в інтересах ОСОБА_1.
Суд констатує, що копія довіреності на представника позивача не є засвідченою копією документа на представництво у встановленому законом порядку.
На підтвердження повноважень ОСОБА_2 діяти від імені ОСОБА_1, до позовної заяви додано просту копію нотаріальної довіреності, не завірену у спосіб, визначений у статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи, що до позовної заяви додано копію довіреності, не засвідчену у визначеному законом порядку, суд дійшов до висновку, що позовна заява підписана особою, повноваження якої не підтвердженні відповідно до вимог статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.
Висновок суду про те що, копія довіреності, не засвідчена у встановленому законом порядку, не дає права на підписання позовної заяви та ведення справи у суді узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 03.01.2018 у справі № 814/4095/15, від 05.01.2018 у справі № 826/7941/17, від 21.02.2018 у справі № 826/11102/16, від 22.02.2018 у справі № 607/6646/17, від 15.03.2018 у справі № 695/3442/17, від 04.04.2018 № 814/4095/15, від 10.04.2018 у справі № 820/3984/17, від 12.04.2018 у справі № 308/11533/17, від 08.05.2018 у справі № 815/3711/17, від 31.05.2018 у справі № 808/2814/17 та інших.
Суд також виходить з правової позиції, викладеної Верховним Судом за тотожних обставин в ухвалі від 25.05.2018 у справі № 826/4872/16, відповідно до якої звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.
Відтак, враховуючи приписи наведених норм закону не засвідчена у встановленому законом порядку, у даному випадку, нотаріальна довіреність, не є документом, який посвідчує повноваження на представництво.
Аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема, але не виключно й в ухвалі від 01.11.2018 у справі № 826/20383/16.
За таких обставин суд констатує, що позовна заява підписана представником позивача за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.
Згідно з вимогами пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи, що позов подано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку, позовна заява підлягає поверненню разом із усіма доданими до неї документами на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Проте, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лиска І.Г.