ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1
Справа № 210/6604/18
Провадження № 2/210/663/19
іменем України
"15" січня 2019 р. м. Кривий Ріг
Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2 розглянувши в спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику в наслідок ушкодження його здоров'я, -
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» про відшкодування моральної шкоди працівнику в наслідок ушкодження здоров'я.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30 листопада 2018 року по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_3В зазначив, що останній перебуваючи в трудових відносинах з ОСОБА_4 акціонерним товариством «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» (надалі по тексту -Відповідач/ПАТ «АМКР») на посаді - прохідник (підземний) дільниці №37 (прохідницької) шахтоуправління з підземного видобутку руди (на правах шахт) гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», 14 березня 2013 року близько о 01 годині 25 хвилин, з вини Відповідача, під час виконання своїх трудових обов'язків на дільниці №37 (прохідницька), орт-заїзд 247 осі горизонту 1045 метру, шахтоуправління з підземного видобутку руди (на правах шахт) ПАТ «АМКР», внаслідок нещасного випадку, отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: «Сполучена травма: Закрита травма грудної клітини: перелом ІХ-Х ребер праворуч. Розрив правої легені. Травматичний гемопневмоторакс праворуч. Закрита травма черевної порожнини: Забій передньої черевної стінки. Закритий перелом середньої третини лівого плеча. Травматичний неврит променевого нерву ліворуч. Забійна рана грудної клітини. Забій, садна тулуба, кінцівок. Компресійний перелом L1». Нещасний випадок на виробництві стався під час виконання Позивачем своїх трудових обов'язків на електровозі рудничному контактному К-14У, 2011 року випуску, інвентарний №51003828, а саме проїжджаючи через вентиляційну перемичку з відкритими дверима з несправним блокуванням в електровозі, він відчув ривок і удар з лівої сторони тулуба, внаслідок чого Позивачу спричинено вищезазначені травми. Відповідно до п.6 акту Форми Н-1, вид події - пригоди на транспорті. Основною причиною настання нещасного випадку є незадовільний технічний стан транспортних засобів (06.3). Зазначений електровоз рудничний контактний К-14У, 2011 року випуску, інвентарний №51003828 є джерелом підвищеної небезпеки та належить Відповідачу.
Відповідно до п.10 ОСОБА_6 № 15 (Форми Н-1) від 28.03.2013 року, нещасний випадок стався внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці з боку посадових осіб Відповідача.
Таким чином, нещасний випадок стався внаслідок дії джерела небезпеки та обумовлений неналежним виконанням Відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці.
Внаслідок зазначеного вище нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, Позивач 10.07.2013 року пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією (надалі - МСЕК), де йому первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 70% (сімдесят відсотків), та встановлена друга група інвалідності внаслідок трудового каліцтва, що підтверджується довідкою МСЕК від 10.07.2013 року виданою на ім'я Позивача.
23.05.2018, Позивач, повторно пройшов огляд МСЕК, де йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 50% (п'ятдесят відсотків), та встановлена третя група інвалідності, внаслідок трудового каліцтва, що підтверджується довідкою МСЕК від 23.05.2018 року виданою на ім'я Позивача.
Таким чином, Позивач змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування.
У зв'язку з вказаним нещасним випадком порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки Позивача, останній позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, в нього постійно виникають складнощі у зв'язку з загальною слабкістю, втомою, постійними болями. У зв'язку з чим, просить суд стягнути на його користь 128 700, 00 гривень в порядку відшкодування моральної шкоди, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача судові витрати, які позивач поніс на момент подання позовної заяви складаються з витрат на правову (правничу) допомогу в сумі - 6259,4 гривень, які складаються з наступного: усна консультація Клієнта (Позивача), щодо підстав для відшкодування моральної шкоди з Відповідача, завданої ушкодженням здоров'я - 2 години=2*1841*40%=1472,8 гривень вивчення судової практики в справах про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я - 2 години=2*1841*40%=1472,8 гривень формування з Клієнтом (Позивачем) загальної позиції у справі - 1 година = 1841*40% = 736,4 гривень подання адвокатського запиту до Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області - 0,5 год = 0,5*1841*40% = 368,2 гривень складення позовної заяви «Про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я» - 3 години=3*1841*40%=2209,2 гривень
Представник Відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» - ОСОБА_6 подала до суду відзив на позов, в якому зазначила, що підприємство не погоджується з доводами та вимогами Позивача, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на те що, відповідно до ч. 1 - 4 ст. 153, ст. 158 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вживати заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці, зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничий приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань тощо.
Крім того, представник Відповідача зазначила, що згідно виписки з акта огляду медико-соціальною комісією про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії АБ №0005120 від 10.07.2013 року з 08 липня 2013 року по 01 серпня 2014 року первинно встановлено 70% втрати професійної працездатності та друга група інвалідності. Довідкою МСЕК ОСОБА_2 ААА 12 №052056 від 23.05.2018 повторно від 01.08.2018 до 01.08.2019 року встановлено 50 % втрати професійної працездатності та третя група інвалідності, а також довідкою до акта огляду медико-соціальною комісією експертною комісією серії 12 ААА №997388 від 21.11.2017 встановлена третя група інвалідності до 01.08.2019. Тобто, стан Позивача із часом покращується, про що свідчать переогляди МСЕК. Пунктом 10 акту, серед осіб, дії або бездіяльність яких призвела до нещасного випадку є:- ОСОБА_3, який експлуатував електровоз при незакритих дверях з несправним блокуванням, чим порушив п.2.8, 3.5 інструкції з охорони праці для машиіста електровозу (підземного) шахти «Прохідницька» ОП.612.11.10, затвердженої розпорядженням директора з охорони праці від 17.06.2010 р. №689.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу представник відповідача у відзиві зазначила, що у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Як визначено ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Тому просила суд, зважаючи, що до позовної заяви не додано докази на підставі яких стягнення витрат на правову (правничу) допомоги є законним та обґрунтованим, просила суд відмовити у задоволенні позову в цій частині.
У зв'язку з чим, представник відповідача заперечувала проти задоволення позову у повному обсязі.
Дослідивши наявні у справі докази, на які посилається позивач та відповідач, суд прийшов до наступного висновку.
При вирішенні питання про спричинення позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стан його здоров'я, втрату професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках.
Судом встановлено, що відповідно до записів, які містяться в трудовій книжці БТ-1 № 7025634 виданої на ім'я ОСОБА_3, останній з 28.03.2011 року прийнятий на роботу на підприємстві Відкрите акціонерне товариство «Арселорміттал ОСОБА_1 Ріг», на шахту «Проходческая»прохідник (підземний) дільниці №37 (прохідницької) шахтоуправління з підземного видобутку руди (на правах шахт) гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» та пропрацював там до 07.07.2013 року та був звільнений з підприємства на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України (а.с. 33-36).
Відповідно до п. 6 ОСОБА_6 № 15 (форми Н-1) від 28.03.2013 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 03 квітня 2013 року вбачається, що 14 березня 2013 року близько о 01 годині 25 хвилин, з вини Відповідача, під час виконання ОСОБА_3 трудових обов'язків на дільниці №37 (прохідницька), орт-заїзд 247 осі горизонту 1045 метру, шахтоуправління з підземного видобутку руди (на правах шахт) ПАТ «АМКР», внаслідок нещасного випадку, отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: «Сполучена травма: Закрита травма грудної клітини: перелом ІХ-Х ребер праворуч. Розрив правої легені. Травматичний гемопневмоторакс праворуч. Закрита травма черевної порожнини: Забій передньої черевної стінки. Закритий перелом середньої третини лівого плеча. Травматичний неврит променевого нерву ліворуч. Забійна рана грудної клітини. Забій, садна тулуба, кінцівок. Компресійний перелом L1. Нещасний випадок на виробництві стався під час виконання Позивачем своїх трудових обов'язків на електровозі рудничному контактному К-14У, 2011 року випуску, інвентарний №51003828, а саме проїжджаючи через вентиляційну перемичку з відкритими дверима з несправним блокуванням в електровозі, він відчув ривок і удар з лівої сторони тулуба, внаслідок чого Позивачу спричинено вищезазначені травми.
Відповідно до п. 7 ОСОБА_6 № 15 від 28.03.2013 року устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, інструменти і пристосування, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку є електровоз рудничний контактний К-14У, 2011 року випуску, інвентарний №51003828.
Відповідно до п. 10 ОСОБА_6 № 15 від 28.03.2013 року особами, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, або орган, який проводив розслідування встановлено, ОСОБА_7 електромеханік (підземної) дільниці № 37 (прохідницької) шахтоуправління з підземного видобутку руду (на правах шахт) гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», ОСОБА_3 прохідник (підземної) дільниці № 37 (прохідницької) шахтоуправління з підземного видобутку руду (на правах шахт) гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», ОСОБА_8 майстер гірничий (підземної) дільниці № 37 (прохідницької) шахтоуправління з підземного видобутку руду (на правах шахт) гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», ОСОБА_9 заступник начальника дільниці (підземної) дільниці № 37 (прохідницької) шахтоуправління з підземного видобутку руду (на правах шахт) гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг». (а.с.12-20)
Як вбачається з п. 4 ОСОБА_6 проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 14 березня 2013 року о 01 годині 25 хвилин на ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» від 28.03.2013 року Форми Н-5, причиною нещасного випадку основна - технічна, незадовільний технічний стан транспортних засобів. Порушено & 28, 337 «Єдиних правил безпеки при розробці рудних, нерудних та розсипних родовищ підземним способом» та п. 2.1, 5.5 посадової інструкції електромеханіка (підземної) дільниці № 37 (прохідницької) шахтоуправління з підземного видобутку руди (на правах шахти) гірничого департаменту, затвердженої головою адміністрації з гірничорудного виробництва 15.10.2012 року ПІ 600.25468.092. Організаційні: не виконання вимог інструкції з охорони праці, невиконання посадових обов'язків, порушено & 81 «Єдиних правил безпеки при розробці рудних, нерудних та розсипних родовищ підземним способом» та п. 2.4, 5.3 посадової інструкції електромеханіка (підземної) дільниці № 37 (прохідницької) шахтоуправління з підземного видобутку руди (на правах шахти) гірничого департаменту, затвердженої головою адміністрації з гірничорудного виробництва 13.03.2013 року ПІ 600.25468.091, порушено вимоги безпеки під час експлуатації транспортних засобів, порушено п. 2.8, 3.5 інструкції з охорони праці для машиніста електровозу (підземного) шахти «Прохідницька» ОП. 612.11.10, затвердженої розпорядженням директора з охорони праці від 17.06.2010 року № 689 (а.с.22-30)
Внаслідок зазначеного вище нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, Позивач 10.07.2013 року, пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією, де йому було первинно визначено ступень втрати професійної працездатності - 70%, та друга група інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 8 липня 2013 року по 01 серпня 2014 рік, відповідно до якої Позивачу протипоказані всі види праці в звичайних умовах виробництва, що підтверджується довідкою МСЕК виданою на ім'я Позивача. (а.с.8)
Відповідно до Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги ОСОБА_2 12 ААА № 050256 виданої на ім'я ОСОБА_3, 23.05.2018 року здійснено повторний огляд де йому було визначено ступень втрати професійної працездатності - 50% (повторно), та третя група інвалідності з 01 серпня 2018 року по 01 серпня 2019 рік. (а.с.10-11)
Так, наявність ушкодження здоров'я у позивача також підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема наданими виписними епікризами, з яких вбачається що він проходив стаціонарне лікування в закладах охорони здоров'я, а саме: КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» в періоди з 14.03.2013 року по 11.04.2013 рік.(а.с. 31 -32).
Таким чином, слід вважати, що самим фактом втрати позивачем ОСОБА_3 професійної працездатності, в зв'язку з отриманим ушкодженням здоров'я на підприємстві відповідача, йому спричинена моральна шкода, яка згідно ст. 237-1 КЗпП України може бути відшкодована одноразово за рахунок відповідача.
За таких обставин, вимоги позивача ОСОБА_3 до ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» є обґрунтованими і не суперечать чинному законодавству.
З огляду на положення ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки(ч. 2 цієї норми).
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.1187 ЦК України, 1. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно дост. 1 Гірничого Закону Українидо особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов'язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничо-геологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров'я, їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди, гірничі удари, обвалення, самозаймання гірничих порід, затоплення гірничих виробок тощо).
Таким чином, нещасний випадок стався з Позивачем внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, власником якої є саме Відповідач.
Відповідно до ч. 5ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з ст.38 Гірничого закону Українидо обов'язків гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої фізичній особі, безпека гірничих робіт, охорона праці та довкілля, додержання встановлених нормативів у сфері проведення гірничих робіт, правил безпеки, правил технічної експлуатації та єдиних правил безпеки при підривних роботах.
Відповідно Рішення Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп, громадянам надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця).
За ст. 1168 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема: виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Доводи відповідача щодо відсутності правових підстав для відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд вважає безпідставними, оскільки ст. 13 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно - правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередньо відповідальність за порушення зазначених вимог.
За таких обставин, відповідальність за шкоду, завдану позивачу, покладено саме на відповідача в силу ст. 1172 ЦК України, та виходячи зі змісту ст.ст. 153, 173 КЗпП України, Закону України «Про охорону праці».
З урахуванням наведеного суд вважає, що спір про відшкодування моральної шкоди працівникові, завданої нещасним випадком на виробництві, повинен вирішуватися не лише на підставі норм КЗпП України, а й у відповідності до ст. 1172 ЦК України, яка в даному випадку є спеціальною нормою.
З врахуванням викладених обставин справи, суд вбачає наявність спричинення позивачу ОСОБА_3 моральної шкоди, яку йому повинен відшкодувати відповідач - ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг».
З матеріалів справи вбачається, що при виконанні трудових обов'язків здоров'ю позивача ОСОБА_3 була заподіяна шкода, він втратив працездатність в розмірі 50%. Позивач переносить щоденно фізичний біль та моральні страждання. При вказаних обставинах суд вважає, що наслідками отриманого каліцтва, позивачеві порушено звичайний життєвий ритм, нормальні життєві зв'язки, у зв'язку з чим останній переносить моральні страждання та хвилювання.
Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, знайшли документальне підтвердження, встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що заподіяна моральна шкода підлягає компенсації саме за рахунок відповідача - ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг».
Обговорюючи розмір відшкодування моральної шкоди, в рамках заявлених позовних вимог, з врахуванням роз'яснень, наданих у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року, з подальшими змінами, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин, та з урахуванням встановлених обставин характеру спричиненої шкоди, віку позивача, встановлення другої групи інвалідності, вжиття відповідачем заходів для невідкладного надання медичної допомоги позивачу, та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, та враховуючи незворотність наслідків від отриманого каліцтва, суд вважає можливим стягнути на користь ОСОБА_3 з ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» 60000,00 гривень, що буде відповідати тим стражданням і хвилювання, які позивач переносить на теперішній час, а в задоволенні іншої частини позову, позивачу слід відмовити.
При цьому, суд наголошує, що відшкодування шкоди полягає у праві особи на відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди, а тому фактичне позбавлення позивача права на відшкодування моральної шкоди суперечить проголошеному принципу державної політики. Адже ст.4 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Що стосується заперечень Відповідача щодо вимог Позивача про стягнення понесених ним витрат на правову допомогу то суд зазначає, що пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", відповідно до ст. 1 якого граничний розмір витрат на правову допомогу не може перевищувати 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи фахівця у галузі права.
Згідно п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК України. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.
Однак, Позивачем у своїй заяві не ставиться питання про стягнення з Відповідача судових витрат, які полягають у понесених витрат на правову допомогу, а лише зазначається про це у мотивувальній частині позовної заяви, тому дане питання судом не розглядалося та не бралось до уваги під час вирішення справи по суті.
Керуючись ст. ст. 3, 8, ч.3 ст. 22, 43, 46 Конституції України, ст..ст.13 Закону України "Про охорону праці», ст. ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 268, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 4, 9, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику в наслідок ушкодження його здоров'я - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місце знаходження: місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 суму моральної шкоди завданої внаслідок ушкодження його здоров'я, у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень 00 копійок, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
В задоволенні іншої частини позовуОСОБА_3 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місце знаходження: місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, на користь держави судовий збір 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: С. В. Ступак