15 січня 2019 року Чернігів Справа № 620/3672/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Зайця О.В.,
за участю секретаря Новик Н.С.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Бойко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною відмови Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, викладеної в листі від 29.10.2018 №П-11135/0-4472/0/94-18-, у розгляді заяви та наданні позивачу ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 гектари на території Даницької сільської ради, Ріпкинського району, Чернігівської області( за межами населеного пункту); зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області розглянути питання щодо надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 гектари на території Даницької сільської ради, Ріпкинського району,Чернігівської області (за межами населеного пункту), викладеного у формі законного та обгрунтованого наказу.
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що 29.10.2018 листом за №П-11135/0-4472/0/94-18 йому відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, у зв'язку з численними зверненнями сільських, селищних, міських рад, стосовно призупинення надання земельних ділянок без їх погодження у власність громадянам, з метою уникнення соціальної напруги на селі, а також відповідно до доручення Віце - прем'єр- міністра - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Гройсмана В.Б. від 08.10.2014 №37732/0/1-14 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області враховує позицію органів місцевого врядування щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.
Представник позивач у судовому засіданні під час розгляду справи по суті позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача під час розгляду справи по суті позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надав відзив на позов та пояснив, що вважає, що при розгляді заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Даницької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області не діяло протиправно і не вчиняло жодних порушень інтересів позивача.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов слід задовольнити, враховуючи таке.
Встановлено, що 01.10.2018 позивач звернулась до начальника Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області в порядку ст.116 Земельного кодексу України щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Даницької сільської ради Ріпкинського району, Чернігівської області, поза межами населеного пункту. Додатково було надано схему розташування земельної ділянки, копію паспорту та ідентифікаційного номеру (а.с. 11,12).
29.10.2018 листом за №П-11135/0-4472/0/94-18 та підписом начальника Головного управління Чіпак Н.М. повідомлено, що вищевказана заява у відповідності до вимог ст. 116 Земельного кодексу України не розглянута та зазначено, що в зв'язку з численними зверненнями сільських, селищних, міських рад, стосовно призупинення надання земельних ділянок без їх погодження у власність громадянам, з метою уникнення соціальної напруги на селі, а також відповідно до доручення Віце - прем'єр-міністра-Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Гройсмана В.Б. від 08.10.2014 №37732/0/1-14 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області враховує позицію органів місцевого врядування щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності (а.с. 13).
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Кожному громадянину України, згідно статті 14 Конституції України, гарантується право на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом
Згідно із статтею 15-1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Згідно із частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
З аналізу наведених норм вбачається, що відповідача наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності на території Чернігівської області.
Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частини друга статті 116 Земельного кодексу України).
Згідно із пунктом "в" частини третьої статті 116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, в тому числі, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Статтею 118 Земельного кодексу України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Зокрема, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Згідно із частиною сьомою статті 118 та частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, Земельним кодексом України чітко визначено порядок отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та вичерпний перелік підстав для відмови уповноваженим органом у видачі останнього. При цьому, органу, наділеному повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками, не надано права самостійно, на власний розсуд, розширювати перелік підстав для відмови в наданні дозволу.
З аналізу наведених відповідачем в листі від 29.10.2018 № П-11135/0-4472/0/94-18 доводів, покладених ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області в основу для відмови ОСОБА_3 в наданні зазначеного дозволу, вбачається, що вони не передбачені Земельним кодексом України.
Разом з тим, ч. 7 ст. 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою:
а) надати дозвіл;
б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.
Перелік документів, які повинен подати заявник, визначений законом. Вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені законом, забороняється. Підстави відмови у наданні дозволу є вичерпними. Відтак, будь-які дії, спрямовані на отримання від особи, яка звернулася за дозволом, додаткових матеріалів, в тому числі їх уточнення, прямо суперечать закону та є протиправними.
У свою чергу, такі дії (у разі їх вчинення) не є законним способом поведінки органу, є проміжними відповідями на звернення, не містять чіткого та однозначного рішення про відмову, а отже не можуть вважатися "відмовою у наданні дозволу" у розумінні ч. 7 ст. 118 ЗК України.
Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту. Водночас, у ч. 7 ст. 118 ЗК України не визначено, в якій саме правовій формі вирішується це питання. Зокрема, чи необхідно приймати відповідне рішення органу з цього питання чи достатньо відповіді у формі листа.
Для порівняння, у ч. 9 ст. 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та її надання.
У статті 118 ЗК України не визначено прямого обов'язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа, тощо. Проте, зазначене питання має важливе значення для обрання ефективного способу захисту прав особи в суді.
Правовий статус Головного управління Держгеокадастру в області визначено відповідним Положенням, яке затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за № 1391/29521).
У пункті 8 цього Положення передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Відповідно до пункту 10 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.
Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 15.05.2013 № 883/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661, наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.
Таким чином, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в області. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.
Відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру в області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листів про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.
Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року (справа №806/2208/17).
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
У відповідності до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, викладену в листі від 29.10.2018 №П-11135/0-4472/0/94-18-, щодо розгляду заяви та наданні ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 гектари на території Даницької сільської ради, Ріпкинського району, Чернігівської області (за межами населеного пункту).
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області розглянути питання щодо надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 гектари на території Даницької сільської ради, Ріпкинського району,Чернігівської області (за межами населеного пункту) у формі законного та обгрунтованого наказу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 704,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 22 січня 2019 року.
Суддя О.В. Заяць