ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
21 січня 2019 року м. Київ№ 826/11662/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представника відповідача Чурпіта Ю.М., розглядаючи у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2
доГоловного Управління Держгеокадастру у Київській області
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного Управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2018р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження та призначено розгляд справи по суті.
В судовому засіданні 21.01.2019р., судом було поставлено на обговорення питання залишення адміністративного позову без розгляду.
Представник відповідача проти залишення позову без розгляду не заперечував, одночасно зазначивши, що розгляд справи за відсутності позивача не є можливим.
Вирішуючи питання можливості розгляду справи за відсутності позивача, який повторно не прибув в судове засідання, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
Судом встановлено, що в судові засідання 21.09.2018р., 16.11.2018р. та 21.01.2019р. представник позивача не з'являвся, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення поштового відправлення.
Ухвала суду була направлена на адресу позивача зазначену в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 та вручена одержувачу 31.08.2018р.
Оскільки позивач у судове засідання 21.09.2018р. не з'явився, повістка на 16.11.2018р. та 21.01.2019р. були направлені на адресу адвоката Брагара А.А., а саме: АДРЕСА_2, підтвердження про вручення поштового відправлення наявні в матеріалах справи.
Причини неявки у судові засідання суду невідомі, заяви чи клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи за відсутності позивача, до суду не надходили.
У зв'язку з зазначеним, суд визнав причини неявки позивача або його адвоката у судові засідання 21.09.2018р., 16.11.2018р. та 21.01.2019р. неповажними.
Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частиною п'ятою цієї ж статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України обумовлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
З огляду на конструкцію норм частини п'ятої статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, серед підстав для застосування передбаченого цими статтями наслідку виокремлено як альтернативні:
- неявка позивача в судове засідання без поважних причин або
- неповідомлення позивачем про причини неявки в судове засідання.
Водночас комплексний аналіз положень зазначених норм процесуального закон дає підстави для таких висновків.
Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Отже, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з'ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що неявки позивача в судові засідання перешкоджають розгляду справи, адже суд позбавлений можливості оцінити належність та допустимість наданих позивачем доказів, за відсутності пояснень особи, яка подала такі документи - позивача, співвідношення таких доказів з предметом доказування у цій справі.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).
Разом з тим, суд також звертає увагу, що перебіг строків судового розгляду в адміністративних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно прийняте не на користь особи або виконанням рішення, ухваленого на користь особи.
Судом також враховується практика Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, рішення «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України», згідно яких суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Відтак, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, з метою дотримання розумних строків розгляду адміністративної справи та уникнення затягування судового розгляду, а також з метою дотримання прав всіх учасників судового процесу, суд вважає за необхідне, у зв'язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача в судове засідання, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі, залишити позов без розгляду.
З огляду на викладене, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 240, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
1. Позов ОСОБА_2 залишити без розгляду.
2. Копію ухвали про залишення позову без розгляду надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст ухвали виготовлено 23.01.2019р.
Суддя С.К. Каракашьян