Ухвала від 01.09.2011 по справі 2-487/11

Справа № 2-487/11

УХВАЛА

01 вересня 2011 року Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді - Славінської Н.Л.

при секретарі Бабиній І.Д.

з участю

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Шаргороді в залі суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді від 10.08.2011 року провадження у зазначеній справі відкрито. До судового розгляду спір між сторонами не врегульований.

У попередньому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у попереднє судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи в попередньому судовому засіданні повідомлені належним чином, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення їм судової повістки (а.с.33-36). Заперечень щодо позову від відповідачів не поступило. Причини неявки відповідачів в попереднє судове засідання не відомі. Згідно заяви, ОСОБА_3 просить розгляд справи відкласти з метою вирішення спору в добровільному порядку (а.с.38).

Вислухавши думку представника позивача, суд вважає за можливе провести попереднє судове засідання у відсутності відповідачів, належним чином повідомлених про час та місце проведення попереднього судового засідання.

Представлених доказів достатньо для розгляду справи в судовому засіданні.

Представник позивача ОСОБА_1 просить розглянути в попередньому судовому засіданні заяву про забезпечення позову.

Зокрема, в заяві про забезпечення позову зазначено, що позивач просить постановити ухвалу про забезпечення позову з метою забезпечення позовних вимог банку, наклавши арешт; на нерухоме та інше рухоме майно відповідачів, яке знаходиться за місцем їх реєстрації; на грошові кошти відповідачів, що обліковуються на їх рахунках; а також обмежити відповідачів у праві виїзду за межі України до виконання ними своїх зобов'язань, заборонивши ВГІРФО видачу відповідачам паспорта чи проїзного документа, а адміністрації Державної прикордонної служби України вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення у відповідачів паспортів чи проїзних документів, обмеживши відповідачів у праві виїзду за межі України до виконання ними своїх зобов'язань.

Вислухавши представника позивача, суд вважає, що вимоги про забезпечення позову не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку із якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову (ч.2 ст.151 ЦПК України).

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.152 ЦПК України).

У позовній заяві щодо вимоги про забезпечення позову представник позивача не зазначає причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, не обґрунтовує необхідність забезпечення позову та необхідність застосування саме такого виду забезпечення позову, як арешт коштів та майна відповідачів та обмеження права їх виїзду за кордон. Не зазначено ці вимоги цивільного процесуального законодавства і представником позивача в попередньому судовому засіданні.

Також представник позивача не вказує вартість майна відповідачів, на яке він просить накласти арешт, перелік та найменування нерухомого та іншого рухомого майна відповідачів, на яке слід накласти арешт, на які кошти відповідачів слід накласти арешт і в яких банківських установах вони знаходяться, тоді як до компетенції суду не входить розшук майна і коштів відповідачів.

Також, представник позивача просить в порядку забезпечення позову обмежити у праві виїзду за кордон відповідачів.

Пунктом 2 ч.1 ст.152 ЦПК України передбачено, що позов, серед інших видів забезпечення позову, також забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, що подання щодо особи, громадянина України, цивільного позову до суду є підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду особи за кордон, тобто особі може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон - до закінчення провадження у справі.

Як вбачається із письмових матеріалів справи, між позивачем та відповідачами виник судовий спір про стягнення з відповідачів на користь банку 74938,65 грн. заборгованості за кредитним договором. Проте, представником позивача не зазначено у вимогах про забезпечення позову відомостей про наміри відповідачів щодо виїзду за кордон та відомостей щодо співмірності такого виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами в позовній заяві.

Відсутність зазначених відомостей у заяві про забезпечення позову позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову у виді арешту майна відповідачів та тимчасового обмеження їх у праві виїзду за кордон може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також робить неможливим виконання такої ухвали суду, тому вимоги представника позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд вважає підготовку до судового розгляду завершеною.

Керуючись ст.ст. 130, 151-153,156 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості призначити до розгляду в судовому засіданні на 19.09.2011 року о 11 годині в залі судових засідань №3 Шаргородського районного суду.

В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

В судове засідання викликати осіб, зазначених в позовній заяві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: