печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49980/17-а
про закриття провадження у справі
22.01.2019 Печерський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді - Писанця В.А.,
при секретарі судового засідання - Ясеновенко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, управління соціального захисту населення Новокодарської районної у місті Дніпрі ради, про відшкодування шкоди, завданої органами державної влади, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, управління соціального захисту населення Новокодарської районної у місті Дніпрі ради, про відшкодування шкоди, завданої органами державної влади, шляхом встановлення певних фактів, завданих на думку позивача дією акту Уряду, тобто постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року за № 505.
Ухвалою судді від 03 грудня 2018 року у вказаній справі відкрито провадження, ухвалено здійснювати її розгляд в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та надано строк для подання відзиву на позовну заяву (відзив); відповіді на відзив; заперечень; пояснень третьої особи щодо позову або відзиву.
22 січня 2019 року у встановлений в ухвалі судді строк від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, а від інших сторін заяв або клопотань не надходило.
Встановивши, що будучи належним чином повідомленими про дату час та місце розгляду справи сторони в судове засідання не з'явились, а відтак суд, дослідивши матеріали,наявні у справі, вирішуючи питання можливості подальшого розгляду позовних вимог в порядку адміністративного судочинства України, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Пунктом 17 ч.1 ст. 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
З аналізу вказаних норм вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється не на будь-які спори, а лише ті, які пов'язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Аналіз змісту ст. 19 ЦПК України та ст. 19 КАС України у сукупності дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосувати виключно формальний критерій - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Звернення позивача до суду з указаним позовом спрямоване на встановлення певних фактів, а відтак аналізуючи зміст наведених законодавчих норм та з урахуванням матеріалів справи, суд приходить до висновку, що у даному випадку спір між сторонами не є публічно-правовим, оскільки, лише участь у справі сторони, яка є суб'єктом владних повноважень (посадовою особою суб'єкта владних повноважень), не може свідчити про наявність між сторонами публічно-правового спору.
Аналогічна правова позиція була висловлена також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року справа № 161/13250/15-ц (провадження № 14-173цс18) та від 20 червня 2018 року справа № 815/5027/15 (провадження № 11-214апп18).
Крім того, подібний висновок міститься й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 14-62цс18 у спорі, який виник між військовою частиною та колишнім військовослужбовцем щодо правомірності набуття останнім права власності на речове майно, де констатовано, що такий спір має приватноправовий характер і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від указаного правового висновку.
Спір між сторонами за своєю правовою природою не пов'язаний із здійсненням відповідачем владних управлінських функцій, тобто, не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства відповідно до вимог ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Оскільки даний спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, суд вбачає наявними підстави для закрити провадження у справі.
Разом з тим суд роз'яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України позивач може звернутись із заявою до відповідного місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 140, 189, 238, 241, 243, 248, КАС України, суд, -
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, управління соціального захисту населення Новокодарської районної у місті Дніпрі ради, про відшкодування шкоди, завданої органами державної влади.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. А. Писанець