Справа № 520/445/19
Провадження № 2/520/2285/19
14.01.2019 року
Суддя Київського районного суду м.Одеси, вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) до ОСОБА_2 ( ІПН НОМЕР_2) про розділ майна в натурі,-
09.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розділ майна в натурі, в якому просить у порядку поділу спільного майна подружжя, визнати за ОСОБА_1 право власності на 131/200 ( що є 65,50%) частин трикімнатної квартири загальною площею 95,9 кв.м, житловою площею 52,3 кв.м, що розташована за адресою м.Одеса, вул. ак. Вільямса,59-г корп..1 кв.36, припинивши право спільної сумісної власності сторін на вказане майно та стягнути з відповідача судовий збір та інші судові витрати.
Ціна позову зазначена як 2213565,00 гривень.
Крім цього, позивачем подано клопотання про зменшення розміру сплати судового збору за подання позовної заяви до ОСОБА_2 про розділ майна в натурі, мотивуючи тим, що має скрутне матеріальне становище сума його доходу за рік, що передує подачі позову до суду становить 15750 гривень, або 1312 гривень на місяць, про що ним надано довідку Державної фіскальної служби від 05.09.2018 року №2629, в заяві останній посилається на те, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.07.2018 року складає 1841 гривень, а його дохід значно менший, тому ним сплачений судовий збір сумою 1000 гривень.
Суд, ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, дійшов висновку, що клопотання про зменшення суми сплати судового збору задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України " Про судовий збір". Так, положеннями ч.2 ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі ч. 1 цієї ж статті.
Відповідно до ч.3 ст.136 ЦПК України суд, з підстав, зазначених у частині першої цієї ж статті, у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Обставини для звільнення або відстрочки від сплати судового збору повинні бути виключними та такими, що обумовлюють необхідність у звільнені.
Позивачем до клопотання не надано суду безспірних доказів на підтвердження майнового стану на дату звернення до суду з позовною заявою, а також обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, наявність виняткових випадків для застосування спеціальних заходів.
Долучена позивачем до клопотання про звільнення від сплати судового збору довідка Державної фіскальної служби від 05.09.2018 року №2629, на думку суду не є допустимим доказом в підтвердження скрутного матеріального становища позивача, беручи до уваги, що позивачем зазначено у позові розмір попередніх орієнтовних судових витрат з яких проведення незалежної оцінки майна є 1500,00 гривень, витрати на правову допомогу 14000,00 гривень, при наявності можливості звернення за правовою допомогою до безоплатної правової допомоги, тому, як наслідок, не може бути врахована судом у якості обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.
За таких обставин, приходжу висновку, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Таким чином, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 2 пункту 1 частини 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем належить сплатити судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, враховуючи ту обставину, що позивачем у даній позовній заяві заявлено позовну вимогу майнового характеру з ціною позову в розмірі 2213565,00 грн., тому позивачу необхідно надати документ,що підтверджує сплату судового збору в повному обсязі відповідно до заявлених позовних вимог в розмірі 9605,00 гривень.
Так позивачем сплачений судовий збір сумою 1000 гривень, які зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, про що свідчить відповідна виписка про їх зарахування ( ідентифікатор документу в Казначействі:724004444), а розмір судового збору становить 9605,00 гривень, то позивачу слід сплатити різницю між сумою судового збору та вже сплаченим ним судовим збором сумою 8605 гривень ( 9605,00- 1000,00 ).
З урахуванням вищенаведеного вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху з наданням позивачу строку у п'ять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, що зазначені у даній ухвалі.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.136,185 ЦПК України, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) до ОСОБА_2 ( ІПН НОМЕР_2) про розділ майна в натурі - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у випадку неусунення зазначених в ухвалі недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Луняченко В. О.