Тарутинський районний суд Одеської області
____________________________________________________________________________________ Справа № 514/139/19
Провадження по справі № 2-з/514/2/19
21 січня 2019 року смт Тарутине
Суддя Тарутинського районного суду Одеської області Кравченко П.А. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, трьох відсотків річних від простроченої суми та інфляційних збитків за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання,
18.01.2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, трьох відсотків річних від простроченої суми та інфляційних збитків за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження житлового будинку, який розташований за адресою: вул. Центральна, 10, смт Тарутине, Одеська область та накладення заборони відчуження земельної ділянки (5124755100:02:002:0242), на якій розташований житловий будинок за адресою: вул.. Центральна, 10, смт. Тарутине, Одеська область.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви з наступних підстав.
Відповідно до норми ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликались.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Так, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За змістом ст.151 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов'язково зазначаються: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Пленум Верховного Суду України у вказаній постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» , а саме: у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Ще у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вказано, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Крім цього, не вказано співмірність заявленого заявником забезпечення позову з позовними вимогами про стягнення грошових коштів, трьох відсотків річних від простроченої суми та інфляційних збитків за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, не наведено обґрунтувань необхідності застосування обраного заходу забезпечення позову.
Разом з тим, позивачем не надано документального підтвердження реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається. Доводи заявника в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, оскільки заява є передчасною та належним чином не обґрунтована.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.150-153 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, трьох відсотків річних від простроченої суми та інфляційних збитків за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя П.А. Кравченко