Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 січня 2019 р. Справа№200/14344/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Михайлик А.С. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії з 01.02.2015 за зобов'язання відновити виплату пенсії та сплатити заборгованість з 01.02.2015.
Згідно викладеного в позові відповідачем протиправно припинено виплату позивачу пенсії, що є порушенням гарантованого Конституцією України права на соціальний захист. Позивач вважає, що до правовідносин стосовно виплати пенсії не можуть застосуватися положення підзаконних нормативно-правових актів, якими врегульовані особливості виплати пенсії внутрішньо-переміщеним особам, оскільки вони значно звужують та обмежують права громадянина, що не відповідає засадам пенсійного законодавства та Конституції України. Позивач зазначив, що виплату їй пенсії має бути поновлено, оскільки таку виплату припинено з підстав, що не передбачені статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У наданому до суду відзиві на позов відповідач зазначив про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог. Відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку та отримує пенсію як внутрішньо переміщена особа. Виплату пенсії позивачу зупинено у зв'язку з зупиненням дії довідки внутрішньо переміщеної особи.
Відповідач зазначив, що приписами Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 05.11.2014 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» умовами призначення (продовження) виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі визначено знаходження такої особи за місцем реєстрації. Посилаючись на наявність визначених Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016 підстав для припинення соціальних виплат, відповідач наголошував на правомірності зупинення виплати пенсії позивачу.
Ухвалами 19.12.2018 відстрочено сплату судового збору за подання позову до ухвалення рішення у справі та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, є пенсіонером, отримує пенсію як внутрішньо переміщена особа. Згідно довідки внутрішньо переміщеної особи фактичним місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Костянтинівсько-Дружківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач у справі). Відповідно до матеріалів справи виплата пенсії позивачу не здійснюється з лютого 2015 року.
Будь-які документи, які б свідчили про оформлення припинення виплати пенсії позивачу певним рішенням в матеріалах справи відсутні.
Дана справа є типовою, оскільки відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 805/402/18 (№ Пз/9901/20/18), що набрало законної сили 04 вересня 2018 року. Згідно частині 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VI ( далі за текстом ЗУ № 1058).
Відповідно статті 5 ЗУ № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії виплачуються за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.
22.11.2014 набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII, який згідно його преамбули відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до статті 7 цього Закону для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., N 81, ст. 2296; 2015 р., N 70, ст. 2312). Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання, що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження.
Згідно з пунктом 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 (в редакції Постанови КМУ № 352 від 08.06.2016) (далі Порядок №509), довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".
Відповідно до частини першої статті 49 ЗУ № 1058 виплата пенсії припиняється за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду з наступних підстав: - якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; - у разі смерті пенсіонера; - у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; - в інших випадках, передбачених законом. Частиною другою цієї статті передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону. Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.
Отже, виходячи з викладеного, умовою призначення (продовження) виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку в місці перебування, що підтверджується відповідною довідкою; про припинення виплати пенсій відповідним органом пенсійного фонду має прийматися відповідне рішення із визначенням в ньому підстав припинення виплати пенсії.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України на відповідача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладений обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи прийнятого відповідачем рішення про припинення виплати позивачу пенсії, як то передбачено статтею 49 ЗУ № 1058, суд дійшов висновку про недоведення відповідачем правомірності припинення виплати пенсії позивачу та вважає, що таке припинення є протиправним, вчинено не у визначений законом спосіб.
При вирішенні питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду із цим позовом суд виходить із наступного.
Частинами 1 та 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна булла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 2 статті 46 Закону України № 1058, який є спеціальним в даних правовідносинах, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Як встановлено судом, підстави для ненарахування та невиплати позивачу пенсій у спірний період були відсутні. Наявними в матеріалах справи документами не спростовується факт того, що позивачу після припинення виплати пенсії вона не нараховувалась.
Враховуючи наведене невиплачена відповідачем позивачу пенсія за спірний період підлягає виплаті без обмеження будь-яким строком.
Судом встановлено, що виплата пенсії не проводиться позивачу з 01.02.2015, отже, вимоги позивача про визнання противоправною бездіяльності щодо невиплати пенсії з цієї дати підлягають задоволенню.
Оскільки судом визнано неправомірною невиплату позивачу пенсії, вимоги позивача про зобов'язання відновити виплату пенсію та сплатити заборгованість з 01.02.2015 також підлягають задоволенню.
Пунктом 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій - у межах суми стягнення за один місяць, з огляду на що рішення про зобов'язання відповідача відновити виплату пенсії та сплатити заборгованість підлягає негайному виконанню в частині виплати пенсії за один місяць.
Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні суду. Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Судом при відкритті провадження у справі відстрочено сплату судового збору позивачу.
Враховуючи задоволення позову в повному обсязі та немайновий характер заявлених позивачем позовних вимог, судовий збір в сумі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Донецької області.
З огляду на викладене вище, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 291, 371 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171400, місцезнаходження: 85113, Донецька обл., місто Костянтинівка, вулиця Ціолковського, будинок 25) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2015.
Зобов'язати Костянтинівсько-Дружківське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити виплату пенсію ОСОБА_1 та сплатити заборгованість з 01.02.2015.
Рішення суду у межах суми виплати пенсії ОСОБА_1 за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок на користь Державного бюджету України за наступними реквізитами: стягувач - Державна судова адміністрація України, рахунок - 31211256026001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 899998, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Михайлик А.С.