21 січня 2019 року Справа № 160/422/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілора" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу №1181 від 22.12.2014р., -
15.01.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілора" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 22.12.2014р. №1181 про призначення документальної невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування та своєчасності сплати плати за землю за період січень 2012 року - грудень 2014 року.
Одночасно у позові позивач заявляє клопотання про поновлення йому строку звернення до суду з даним позовом у зв'язку з тим, що про існування оспорюваного наказу представник позивача до 21.12.2018р. не знав, оскільки не отримував його, та про його існування дізнався лише при ознайомленні з матеріалами адміністративної справи №804/8708/16 лише 21.12.2018р., при цьому, матеріали вказаної справи не містять доказів належного направлення оспорюваного наказу на адресу позивача. Враховуючи викладене, позивач вказує на поважність причин пропуску строку звернення з позовом щодо оскарження наказу №1181 від 22.12.2014р. протягом строку 1095 днів моменту його винесення.
Вивчивши зміст клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та додані на його підтвердження документи, суд приходить до висновку про те, що викладені у позовній заяві причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом не можуть бути визнані судом поважними, а тому даний адміністративний позов підлягає поверненню позивачеві на підставі ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається зі змісту позову, позивачем оспорюється наказ Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №1181 від 22.12.2014р. про призначення документальної невиїзної перевірки позивача.
Разом з тим, звертаючись із даним адміністративним судом 15.01.2019р. про визнання протиправним та скасування наказу відповідача №1181 від 22.12.2014р., та заявляючи клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позов більш ніж на три роки, не надано і доказів, на які позивач посилається у клопотанні, а саме: про те, що позивач дізнався про наявність оспорюваного наказу 21.12.2018р. під час ознайомлення з матеріалами справи №804/8708/16.
При цьому, судом не можуть бути прийняті в якості доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом посилання позивача про те, що він дізнався про існування оспорюваного наказу лише 21.12.2018р. при ознайомленні з матеріалами справи №804/8708/16, оскільки, як уже зазначалося, таких доказів суду не надано, а додані до матеріалів справи фотокопії не містять інформації про те, що позивач довідався про оспорюваний наказ тільки 21.12.2018р., при цьому, додана до матеріалів справи фотокопія конверту містить напис про причини його повернення із адреси позивача, а саме: "за спливом строку", а тому вважається належним чином врученим позивачеві згідно вимог п.42.2 ст.42 та п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України.
Також і слід зазначити, що зі змісту постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2016р. у справі №804/8708/16, наявної в матеріалах справи, вбачається, що в межах вказаної справи оспорюваний наказ взагалі не був предметом її розгляду.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що наведені у позовній заяві обставини щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, не є поважними причинами для поновлення позивачеві пропущеного строку звернення з даним адміністративним позовом.
Таким чином, суд визнає неповажними причинами пропуску строку звернення до суду з даним позовом, які наведені у позовній заяві, з урахуванням того, що позивачем не надано доказів та не наведено причин поважності його пропуску зважаючи на вищевикладене.
У відповідності до вимог ч.2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо вказані у заяві підстави для поновлення пропущеного строку до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із положеннями п.9 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги викладене, визнання судом неповажними причин для поновлення строку звернення до суду з цим позовом, які викладені у позовній заяві, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення даного адміністративного позову згідно до вимог ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, судом враховується і рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фогарді проти Сполученого Королівства» про те, що право доступу до суду не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням; вони дозволені тому, що право доступу до суду, в силу своєї природи, потребує регулювання з боку держави, а також і рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України», яке набуло статусу остаточного 29.01.2016р., про те, що причини поважності пропуску строку звернення до суду повинні бути досліджені судом та повинні бути обґрунтованими та вмотивованими.
Керуючись ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілора" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу №1181 від 22.12.2014р. - повернути позивачеві.
Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною у позовній заяві адресою.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва