вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
"16" січня 2019 р. м. Київ Справа№ 910/4412/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
секретар судового засідання: Кондратенко Н.О.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: згідно протоколу судового засідання від відповідача-1: згідно протоколу судового засідання від відповідача-2: згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк- Сіті"
на рішенняГосподарського суду міста Києва
від12.07.2018
суддя Джарти В.В.
повний текст складено27.07.2018
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Лайк- Сіті", м. Львів
до1) акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Тенак", м. Дніпро
провизнання права та визнання відсутнім права
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайк-Сіті" (надалі-позивач/ ТОВ "Лайк-Сіті") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватюанк" (надалі-відповідач 1/ПАТ КБ «Приватбанк») та товариства з обмеженою відповідальністю "Тенак" (надалі- відповідач 2/ ТОВ «Тенак») про визнання права та визнання відсутнім права.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Лайк-Сіті", як поручитель за договором поруки № 4Т13585И/П від 08.11.2016, сплатило грошові кошти в погашення заборгованості за кредитним договором № 4Т13585И від 15.10.2013, укладеним між відповідачем 1 та відповідачем 2.
Позивач вважає, оскільки ним були сплачені кошти в розмірі 59261235,06 грн на користь відповідача 1, тому у ТОВ "Лайк-Сіті" наявне право вимоги до ТОВ «Тенак», про визнання якого позивач звернувся до суду.
Крім того, позивач просить визнати відсутнім у відповідача 1 права вимоги до відповідача 2 щодо сплати суми боргу за кредитним договором.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі № 910/4412/18 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту порушення, оспорювання або невизнання відповідачами його прав або охоронюваних законом інтересів.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ТОВ "Лайк- Сіті" (надалі-скаржник) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі № 910/4412/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог зазначило, що оскаржуване рішення ухвалено за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи апелянта зводяться до того, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про відсутність в матеріалах справи доказів порушення або невизнання відповідачами прав або охоронюваних інтересів позивача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 ( колегія суддів у складі: головуючий суддя - Чорна Л.В. судді Тищенко О.В. та Разіна Т.І.) у справі № 910/4412/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Лайк- Сіті" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі № 910/4412/18 та призначено її до розгляду на 28.08.2018.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09.1-08/2465/18 від 27.08.2018 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/4412/18 у зв'язку з перебуванням суддів Разіної Т.І. та Тищенко О.В., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, у відпустці.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2018, справу № 910/4412/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Яковлєв М.Л.,Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2018 у справі № 910/4412/18 прийнято апеляційну скаргу ТОВ "Лайк- Сіті" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі № 910/4412/18 до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Яковлєв М.Л., Тищенко А.І. та призначено її розгляд на 22.10.2018.
Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд та утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.
25.06.2018 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про юридичну особу - Північний апеляційний господарський суд, ідентифікаційний код 42262953.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Указом Президента України № 295/2018 від 28.09.2018 "Про переведення суддів", відповідно до підпункту 7 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, пункту 1 частини другої статті 53, частини третьої статті 82 і пункту 40 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 11 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Вищу раду правосуддя" сформовано склад Північного апеляційного господарського суду шляхом переведення суддів.
Рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду № 1 від 02.10.2018 визначено днем початку роботи Північного апеляційного господарського суду 3 жовтня 2018 року, про що в газеті "Голос України" № 185 (6940) 03.10.2018 опубліковано відповідне повідомлення. Відтак, в силу приписів ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Згідно ч. 7 ст. 31 ГПК України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Актом прийняття-передачі судової справи від 02.10.2018 справу № 910/4412/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2018, справу № 910/4412/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Лайк- Сіті" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі № 910/4412/18 колегією суддів: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І. ; розгляд апеляційної скарги ТОВ "Лайк- Сіті" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі № 910/4412/18 призначено на 16.01.2019.
Відповідачі 1, 2 не подали суду відзивів на апеляційну скаргу ТОВ «Лайк-Сіті». Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції ( ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).
Адвокат скаржника в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з наведених у ній підстав та просив апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 скасувати та прийняти нове про задоволення позову.
Представник відповідача -1 в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі № 910/4412/18 скасувати та закрити провадження у справі.
Відповідач 2 в судове засідання не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили. Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від відповідача 2 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.
Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі-ГПК України) визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони (ст. 42 ГПК України), зважаючи на відсутність клопотань про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача 2.
Суд беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши думку адвоката скаржника та представника відповідача -1, обговоривши доводи апеляційної скарги та письмових пояснень, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Проте рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 підлягає скасуванню, а провадження у справі № 910/4412/18 підлягає закриттю, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ст. 269 ГПК України кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, що 08.11.2016 між ТОВ "ЛАЙК СІТІ" та ПАТ КБ «Комерційний банк "Приватбанк" (з 14.06.2018 змінено назву на акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк") укладено договір поруки № 4Т13585И/П (надалі-договір поруки).
Предметом (за умовами п. 1.1. договору) якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "Тенак" своїх зобов'язань за:
кредитним договором від 15.10.2013 № 4Т13585И (надалі - кредитний договір 1), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 1;
кредитним договором від 21.09.2015 № 4Т15075И (надалі - кредитний договір 2), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 2.
Поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору ( п. 2 . договору поруки).
Поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений (п. 3 договору поруки)
У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору (п. 4 договору поруки).
Згідно з п. 5 договору поруки у випадку невиконання боржником пункту 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання
Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмові вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в пункті 5 цього договору (п. 6 договору поруки).
Положеннями п. 7 договору поруки передбачено, що у випадку порушення поручителем зобов'язання, передбаченого пунктом 6 цього договору, кредитор та поручитель прийшли до згоди, що кредитор має право в рахунок погашення боргу за кредитним договором здійснювати договірне списання грошових коштів, що належать поручителю і знаходяться на його рахунку у ПАТ КБ "Приватбанк". Договірне списання грошових коштів згідно з умовами цього пункту оформлюється меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначається інформація про платіж, номер, дату цього договору.
До поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов'язання ( п. 8 договору поруки).
Відповідно до п. 9 договору поруки, у випадку невиконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, зазначеної в пункті 5 цього договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 1% від суми заборгованості, яка зазначена в зазначеній письмові вимозі, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов'язань за цим договором (пункт 9 договору поруки).
Пунктом 10 договору поруки визначено, що кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором.
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов'язань за цим договором (п. 11 договору поруки).
Цей договір укладено/підписано із використання електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ "Приватбанк" в порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Законом України "Про електронний цифровий підпис", а також на підставі угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 09.03.2016, укладеної сторонами.
Як встановлено матеріалами справи, на виконання договору поруки позивач 09. 11.2016 року сплатило на користь відповідача 1 - 59 261 235,06 грн.
Вказані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 4015 від 09.11.2016, в якому в графі "Призначення платежу" вказано: "виконання зобов'язань по кредитному договору № 4Т13585И від 15.10.2013 згідно договору поруки № 4Т13585И/П від 08.11.2016".
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказував, що відповідно до вищезгаданого платіжного доручення ним виконано зобов'язання ТОВ «Тенак» за кредитним договором № 4Т13585И від 15.10.2013, однак, відповідачі не визнають повернення позивачем боргу за кредитними договорами та переходу до поручителя права вимоги за кредитним договором, відтак позивач вважає, що його порушене право як поручителя підлягає захисту в судовому порядку.
Як вище згадувалось, рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі № 910/4412/18 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту порушення, оспорювання або невизнання відповідачами його прав або охоронюваних законом інтересів.
Разом з тим, враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду (постанова від 21.08.2018 у справі № 910/14144/17), апеляційний суд визнав вищезазначені висновки суду першої інстанції помилковими, адже заявлені позивачем вимоги про визнання за позивачем права вимагати від TOB «Тенак» слати суму боргу за кредитним договоро № 4Т13585И від 15.10.2013 в розмірі 59 261 235,06 грн. сплаченого відповідачеві 1 за TOB "Тенак" та визнання відсутнім у відповідача 1 права вимагати від відповідача 2 сплати цієї суми боргу, не можуть бути самостійним предметом спору.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
В силу положень ст. 2 Закону України "Про судоустрій України" завданням суду при здійсненні правосуддя є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Кожна особа на підставі ст. 16 Цивільного кодексу України (надалі-ЦК України) та ст. 20 Господарського кодексу України (надалі-ГК України) має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України одним зі способів захисту цивільного права є визнання наявності чи відсутності прав, якими можуть бути, зокрема визнання права власності чи інших речових прав на певне майно, визнання права авторства на твір науки, літератури, мистецтва чи таке інше, тобто ухваленням рішення про визнання чи відсутність права повинен вирішуватися спір по суті.
За змістом ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку й відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткової (субсидіарної) відповідальності поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки ( ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України ).
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За приписами ч. 2 ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Як вище згадувалось, згідно п. 8 договору поруки до поручителя, який виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять усі права кредитора за кредитним договором і договорами застави (іпотеки), укладеним з метою забезпечення зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором, у частині виконаного зобов'язання.
Оскільки порука на підставі ч. 1 ст. 547 ЦК України є договірним зобов'язанням, стосовно якого передбачено обов'язкове дотримання письмової форми, моментом укладення такого договору є досягнення згоди з усіх істотних умов, внаслідок якого у сторін виникають взаємні права та обов'язки.
З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що вимоги про визнання відсутнім права у одного відповідача (кредитора) вимагати від другого відповідача (боржника) сплати боргу за кредитними договорами, які погашено позивачем (поручителем), та про визнання права поручителя вимагати від боржника сплати ним грошових коштів за кредитними договорами, сплачених поручителем, не можуть бути самостійним предметом розгляду в господарському суді. Такі вимоги не призводять до поновлення порушених прав, не можуть самостійно розглядатися в окремій справі, а відповідні доводи підлягають розгляду лише під час вирішення спору про стягнення грошових коштів за такими договорами.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Тобто, провадження у справі підлягає закриттю, якщо при її розгляді буде встановлена непідвідомчість господарському суду.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення в зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
З огляду на наведене та характер спірних правовідносин, апеляційний суд дійшов висновку, що місцевий суд, розглянувши даний спір по суті, допустився порушень вимог процесуального права, адже провадження у даній справі підлягає закриттю.
За результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право на підставі п. 4 ч. 1 ст. 275 ГПК України, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції не обмежений на підставі ч. 4 ст. 269 ГПК України доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, апеляційний господарський суд не погоджується із висновками місцевого суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог, оскаржене рішення вважає незаконним, що має наслідком скасування цього рішення та закриття провадження у даній справі на підставі п. ч. 1 ст. 231 ГПК України, в зв'язку з чим апеляційну скаргу ТОВ "Лайк-Сіті» слід залишити без задоволення.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відтак питання щодо розподілу содових витрат на даний час судом не розглядується.
Керуючись ст.ст. 231, 240, 269-270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк-Сіті " залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі № 910/4412/18- скасувати.
3. Провадження у справі № 910/4412/18 закрити.
4. Справу № 910/4412/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано- 17.01.2019.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді Ю.Б.Михальська
А.І. Тищенко