Постанова від 16.01.2019 по справі 916/176/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/176/18

м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Колоколова С.І.,

Разюк Г.П.

секретар судового засідання - Селиверстова М.В.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Тарановський Д.С., за довіреністю;

від відповідача: Паук О.І., за ордером;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Одеської міської ради "Узбережжя Одеси"

на рішення Господарського суду Одеської області

від 06 червня 2018 року (повний текст складено 18 червня 2018 року)

у справі № 916/176/18

за позовом Комунального підприємства Одеської міської ради "Узбережжя Одеси"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефіма"

про розірвання договору, виселення та стягнення 78375,99 грн., -

суддя суду першої інстанції: Щавинська Ю.М.

час та місце винесення рішення: 06.06.2018р., м. Одеса, проспект Шевченка, 29 Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 16.01.2019р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року Комунальне підприємство Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефіма", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 71578,15 грн., пеню за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 6797,84 грн., розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 31/04/Д від 01.01.2014р.; виселити ТОВ "Гефіма" з нежитлового приміщення кафе "Два шара", загальною площею 168,9 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, 1-б на користь КП ОМР "Узбережжя Одеси", а також стягнути витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 5286 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення № 31/04/Д від 01.01.2014р. в частині повної та своєчасної сплати орендної плати та вказує, що відповідачем було проведено реконструкцію та технічне перепланування орендованого приміщення без дозволу орендодавця, об'єкт оренди не було застраховано, відсутній договір з балансоутримувачем, відсутні докази звернення до Держгеокадастру м. Одеси з питань сплати земельного податку.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.06.2018р. по справі №916/176/18 (суддя Щавинська Ю.М.) у задоволенні позову відмовлено.

У вказаному рішенні суд першої інстанції встановив, що договір оренди нежитлового приміщення №31/04/Д, строк дії якого перевищує встановлений законодавством термін, нотаріально не посвідчений та у встановленому порядку не зареєстрований, з урахування чого суд дійшов висновку, що договір оренди нежитлового приміщення№31/04/Д від 01.07.2004р., укладений у новій редакції 01.01.2014р., є нікчемним, тобто таким, що не має юридичної сили з моменту його укладення.

При цьому суд зазначив, що встановлення судом факту нікчемності договору оренди свідчить про відсутність у відповідача правових підстав для користування орендованим приміщенням, яке знаходиться за адресою: м.Одеса, пляж "Ланжерон", 1-б.

Водночас, судом встановлено, що право власності на спірне майно зареєстровано за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради.

Крім того, місцевий господарський суд зазначив про відсутність в матеріалах справи доказів реєстрації права господарського відання КП ОМР "Узбережжя Одеси" на нежитлове приміщення кафе "Два шара", загальною площею 168,9 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Одеса, пляж "Ланжерон", 1-б, а також доказів, які підтверджують надання Одеською міською радою повноважень КП ОМР "Узбережжя Одеси" звертатися в інтересах останньої з вимогою про виселення відповідача із займаного приміщення, і такі вимоги не були заявлені.

З огляду на відсутність у КП ОМР "Узбережжя Одеси" повноважень щодо витребування майна, суд дійшов висновку, що вказане підприємство є неналежним позивачем за позовними вимогами про виселення.

Приймаючи до уваги встановлений судом факт нікчемності договору оренди, суд не надав відповідної правової оцінки доводам сторін щодо наявності або відсутності підстав для його розірвання.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2018р. по справі №916/176/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник зазначає, що укладання додаткового погодження та додаткового договору у новій редакції свідчить про реальне настання встановлених законом наслідків їх укладення, а часткове виконання умов такого додаткового погодження та договору у новій редакції та продовження використання орендованого майна з урахуванням продовження строку дії основного договору за рахунок укладення договору оренди в новій редакції підтверджує визнання сторонами таких наслідків.

Скаржник зазначає, що відповідно до п. 1.2 Статуту КП ОМР "Узбережжя Одеси", затвердженого рішенням Одеської міської ради від 03.04.2016р. №313-VII, позивач є правонаступником, зокрема, Комунального підприємства «Ланжерон».

Апелянт вказує, що з урахуванням знаходження майна у господарському віданні позивача, КП ОМР "Узбережжя Одеси" має право звертатися з позовними вимогами про розірвання, виселення та стягнення заборгованості з орендної плати та пені.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2018р. відмовлено Комунальному підприємству Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 06.06.2018р. по справі № 916/176/18, апеляційну скаргу Комунального підприємства Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" на рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2018р. по справі № 916/176/18 залишено без руху, встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

27.07.2018 року від скаржника до Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій останній просить залучити до матеріалів справи платіжне доручення № 1706 від 26.07.2018р. про сплату судового збору в сумі 7929 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2018р. у складі судді-доповідача В.В. Бєляновського, суддів Т.А.Величко, Л.О. Будішевської відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" на рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2018р. у справі №916/176/18.

13.08.2018р. ухвалою Одеського апеляційного господарського суду справу №916/176/18 прийнято до провадження у складі судді-доповідача Поліщук Л.В., суддів Т.А. Величко, І.Г. Філінюка за правилами спрощеного позовного провадження.

27.08.2018р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефіма" до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким відповідач не погоджується з її доводами, просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.08.2018р. справу №916/176/18 призначено до розгляду на 27.09.2018р.

Відповідно до ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.2018р. розгляд справи відкладено на 11.10.2018р.

Указом Президента України № 454/2017 від 29.12.2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Одеський апеляційний господарський суд та утворено Південно-західний апеляційний господарський суд.

Згідно з ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті "Голос України" опубліковано повідомлення про початок роботи Південного-західного апеляційного господарського суду.

На виконання положень абз. 2 ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч. 5 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи №916/176/18 передані до Південно-західного апеляційного господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 19.10.2018р., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Колоколова С.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2018р. справу № 916/176/18 прийнято до провадження та розпочато апеляційний розгляд справи колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Колоколова С.І., Принцевської Н.М. з початку, призначено справу до розгляду на 21.11.2018р.

21.11.2018р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефіма" до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

21.11.2018р. від Комунального підприємства Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення.

Згідно з ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2018р. розгляд справи відкладено на 19.12.2018р.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду від 18.02.2018р. №47 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2018р. апеляційну скаргу Комунального підприємства Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Колоколова С.І., Разюк Г.П. у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018р. справу № 916/176/18 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Колоколова С.І., Разюк Г.П.

Відповідно до ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2018р. у судовому засіданні оголошено перерву до 16.01.2019р.

У судовому засіданні 16.01.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги Комунального підприємства Одеської міської ради "Узбережжя Одеси", заслухавши представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гефіма" (Орендар) та Комунальним підприємством "Ланжерон" (Орендодавець) укладено договір оренди № 31/04/Д, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення кафе "Два шара", загальною площею 25,5 кв.м, розташоване на земельній ділянці на території пляжу Ланжерон в м. Одесі, під розміщення об'єкту громадського харчування та місць відпочинку населення.

01.01.2014р. сторонами було підписано договір оренди нежилого приміщення №31/04/Д у новій редакції, згідно з яким Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення кафе "Два шара", загальною площею 168,9 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Одеса, пляж "Ланжерон", 1-б. В пункті 1.3. договору сторони погодили термін дії договору до 01.07.2019р.

Як встановлено судом першої інстанції, Комунальне підприємство "Ланжерон", яке виступило орендодавцем за спірним договором, було реорганізовано.

Рішенням Одеської міської ради від 03.02.2016р. № 313-VІІ було утворено Комунальне підприємство Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" шляхом злиття комунальних підприємств "Гідропарк "Лузанівка", "Ланжерон", "Узберіжжя", "Прибрежно-експлуатаційне об'єднання Київського району".

Як вбачається з відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Комунальне підприємство Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" було зареєстровано як юридичну особу 16.12.2016р., при цьому в ЄДР міститься запис про те, що вказане Підприємство є правонаступником юридичних осіб КП "Гідропарк "Лузанівка", КП "Ланжерон", КП "Узберіжжя", КП "Прибрежно-експлуатаційне об'єднання Київського району".

Пунктами 2.1., 2.2., 2.4. договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 04.10.1995 р. зі змінами та доповненнями, рішень Одеської міської ради та виконкому одеської міської ради та становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 3 131,90 грн. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою оренди за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до п.2.3. договору до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, плата за користування земельною ділянкою та інші послуги, які надаються спеціалізованими організаціями.

Пунктом 3.3 договору оренди передбачено, що Орендодавець має право виступати з ініціативою щодо розірвання договору у разі невиконання або неналежного виконання Орендарем обов'язків, передбачених цим договором, у тому числі несплати орендної плати своєчасно та у повному обсязі.

За невиконання або неналежне виконання Орендарем обов'язків за цим договором, Орендодавець має право розірвати договір оренди у відповідності з чинним законодавством. (п. 5.1 договору).

Позивач зазначає, що відповідач систематично порушував умови договору в частині сплати орендної плати, у зв'язку з чим у період з травня 2017р. по січень 2018р. у нього утворилась заборгованість у сумі 71 578,15 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду із відповідним позовом.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1, ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Матеріали справи свідчать, що 01.01.2014р. між сторонами було укладено договір оренди нежилого приміщення №31/04/Д.

За положеннями ч.ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України, яка визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно зі ст.793 Цивільного кодексу України в редакціях, що діяли як під час укладення договору від 01.07.2004р., так і під час викладення його в новій редакції 01.01.2014р. договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік (три роки згідно з редакцією станом на 01.01.2014р.) і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно зі статтею 794 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки (право користування на підставі такого договору (згідно з редакцією станом на 01.01.2014р.), підлягає державній реєстрації.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, договір оренди нежитлового приміщення №31/04/Д, строк дії якого перевищує встановлений законодавством термін, нотаріально не посвідчений та у встановленому порядку не зареєстрований.

За положеннями ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до приписів ст.220 Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

Згідно до п. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З урахуванням встановлення судом факту недотримання сторонами договору вимог чинного законодавства в частині нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору оренди нежилого приміщення та вищенаведених правових приписів, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір оренди нежитлового приміщення №31/04/Д від 01.07.2004р., укладений у новій редакції 01.01.2014р., є нікчемним, тобто таким, що не має юридичної сили з моменту його укладення.

Відповідно до п. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З огляду на викладене, правомірним є твердження місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги про розірвання договору оренди, стягнення орендної плати та пені є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

За положеннями ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (віндикаційний позов).

У спорах про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, зокрема на підставі цивільно-правових договорів, в оперативному управлінні, на праві господарського відання, а також на інших підставах, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності на спірне майно зареєстровано за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради.

Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують надання Одеською міською радою повноважень КП ОМР "Узбережжя Одеси" звертатися в інтересах останньої з вимогою про виселення відповідача із займаного приміщення.

Водночас, апеляційний господарський суд не приймає до уваги посилання апелянта про те, що спірне приміщення перебуває у володінні КП ОМР "Узбережжя Одеси" на підставі господарського відання, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст.136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

За положеннями п.2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають речові права, похідні від права власності, зокрема, право господарського відання.

Положеннями ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Проте, матеріали справи не містять доказів реєстрації права господарського відання КП ОМР "Узбережжя Одеси" на нежитлове приміщення кафе "Два шара", загальною площею 168,9 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, пляж "Ланжерон", 1-б.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що КП ОМР "Узбережжя Одеси" є неналежним позивачем за позовними вимогами про виселення.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа "Проніна проти України", заява № 63566/00, рішення від 18.07.2006).

З огляду на встановлені обставини судова колегія зазначає, що наведені Комунальним підприємством Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" у апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення і ухвалення нового рішення, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, Південно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2018р. по справі №916/176/18 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2018р. по справі №916/176/18 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови підписаний 21.01.2019р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Колоколов С.І.

Суддя Разюк Г.П.

Попередній документ
79278449
Наступний документ
79278452
Інформація про рішення:
№ рішення: 79278450
№ справи: 916/176/18
Дата рішення: 16.01.2019
Дата публікації: 22.01.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Південно-західний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Розірвання договорів (правочинів); оренди; комунального та державного майна