79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"16" січня 2019 р. Справа №914/648/17
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.
Суддів: Кордюк Г.Т.
Хабіб М.І.
за участі секретаря судового засідання: Михайлишин С.В.
та представників учасників судового процесу:
від позивача: Гальчинський С.О.;
від відповідача: Рабінович М.П.;
Прокурор: Гальчинський С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АрхіБуд", б/н від 29.08.2018 (вх. ЗАГС №01-05/450/18 від 18.10.2018),
на рішення Господарського суду Львівської області від 31.07.2018 ( повний текст складено 06.08.2018)
у справі №914/648/17, суддя Манюк П.Т.,
за позовом: Заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АрхіБуд", м.Львів,
про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 76 040, 50 грн, ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
У березні 2017 року Заступник військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архібуд" (далі - ТОВ "Архібуд") про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 76 040, 50грн.
В обґрунтування позову прокурор зазначив, що відповідачем без відповідного дозволу зрубано дерева, які знаходились на території колишнього військового містечка, розташованого по вул. Довбуша, 15 у м. Львові. Вказані дії є незаконною рубкою, внаслідок чого державі заподіяно шкоди на загальну суму 76 040,50грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.04.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2017, позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Архібуд" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області 76 040, 50грн шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Постановою Верховного Суду від 11.05.2018 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 28.04.2017 у справі № 914/648/17 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Львівської області від 31.07.2018 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Архібуд" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області 76 040, 50грн шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Рішення мотивовано доведеністю наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, що є підставою для стягнення з відповідача шкоди, завданої незаконним знищенням дерев.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Архібуд" звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 31.07.2018 у даній справі скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував аргументів та доводів відповідача, а також не зазначив мотивів такого неврахування. Зокрема, скаржник вказує на те, що прокурор не обґрунтував наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави при зверненні до суду з позовом у даній справі. Судом не встановлено вартості позову, про необхідність зміни якої заявляв відповідач, оскільки в польовій відомості, яка не передбачена законодавством при проведенні перевірки, але на основі якої було проведено розрахунок, враховано дерева товщиною кореневої шийки до 5 см. Також, на переконання скаржника, судом неправильно застосовано п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про містобудівну діяльність» та не взято до уваги те, що у дозволі відсутня графа, у якій мало б бути зазначено категорію складності об'єкта будівництва та не встановлено категорію об'єкта, для будівництва якого такий дозвіл видавався. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження факту здійснення перевірки у присутності представників відповідача, а судом не було досліджено підстави проведення спірної позапланової перевірки. Також, позивачем при проведенні спірної перевірки не було вказано порушення яких вимог закону було здійснено відповідачем та на підставі чого він дійшов висновку про те, що незаконна вирубка була здійснена саме ТОВ «Архібуд».
Заперечення інших учасників справи
Військовий прокурор Західного регіону України у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи скаржника, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, рішення Господарського суду Львівської області від 31.07.2018 у даній справі залишити без змін з підстав правомірності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому акті. В обґрунтування своїх доводів посилається на те, зокрема, що судом вірно встановлено законність проведеної позивачем перевірки, а також надано правильну оцінку наявним у справі доказам.
Стислий виклад встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин
11.12.2008 між Львівською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Архібуд" (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. О.Довбуша, 15.
Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 08.02.2017 № 8-1323-0.2-415/2-17 земельна ділянка у м. Львові на вул. Довбуша, 15 площею 2,8939 га для будівництва кварталу житлової забудови (код КВЦПЗ 02.03., категорія земель - землі житлової та громадської забудови) перебуває в оренді терміном на 10 років до 05.07.2017 у ТОВ "Архібуд".
Відповідно до матеріалів містобудівного обґрунтування 2010, замовником будівництва за адресою м. Львів, вул. Довбуша,15 визначено ТОВ "Архібуд".
03.03.2017 Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території м. Львова по вул. Довбуша, 15, за результатами якої складено Акт №84/04/205.
Актом від 03.03.2017 №84/04/205 встановлено: "відповідно до листа №10/311-156 вих.17 від 02.03.2017 військової прокуратури Західного регіону України, працівниками Державної екологічної інспекції у Львівській області проведено держконтроль за адресою: м. Львів, вул. Довбуша, 15. В ході проведення держконтролю за вищевказаною адресою встановлено будівельний майданчик, який огороджений металевим парканом висотою близько 2,5м. Згідно представленого паспорта об'єкта проводиться будівництво готельно-рекреаційного комплексу, замовник будівництва - ТОВ "Архібуд". На території будівельного майданчика разом зі слідчим, учасниками слідчої дії, понятими та представниками ТОВ "Архібуд" виявлено влаштований котлован, зроблений ґрунтовий насип та 159 пнів зрізаних дерев різних листяних порід і 27 викорчуваних пнів (польова перелікова відомість до акту держконтролю додається). Крім того, до матеріалів держконтролю додається копія листа №8-1323-0.2-415/2-17 від 08.02.2017 Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, де вказується, що вищезгадана ділянка відноситься до категорії земель - землі житлової та громадської забудови".
Також, Актом від 03.03.2017 №84/04/205 зафіксовано, що представники ТОВ "Архібуд" повідомили, що керівництвом вказаної юридичної особи скасовано всі довіреності та угоди із вказаними представниками та наголошено про заборону підписувати документи, а саме акт держконтролю. Вказані особи, незважаючи на попередження прокурора, покинули адміністративне приміщення парку "Знесіння".
На підставі акта від 03.03.2017 № 84/04/05 проведено розрахунок шкоди, заподіяної зеленим насадженням, знищенням дерев до ступеня припинення росту по вул. Довбуша,15 у м. Львові відповідно до Додатку № 1 "Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників" до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 № 559 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів", згідно якого порядок проведення розрахунків шкоди проводиться із врахуванням діаметра дерева (у корі) біля шийки кореня в межах з "До 6 см" до "понад 50см". Згідно даних розрахунків Державної екологічної інспекції у Львівській області від 06.03.2017 шкода, заподіяна зеленим насадженням, знищенням 159 дерев до ступеня припинення росту та незаконною зрізкою дерев з подальшим викорчовуванням 27 пнів по вул. Довбуша, 15 у м. Львові згідно акту держконтролю №84/04/205 від 03.03.2017 становить 76 040,50грн.
Вищенаведене слугувало підставою для звернення прокурора з позовом у даній справі.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Мотиви та норми права, якими керується суд апеляційної інстанції
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Приписами ч.2 ст.2 ГПК України (в редакції, чинній станом на момент звернення до суду з позовом) визначено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі №1-1/99 з урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.
Пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України № 454/2011 від 13 квітня 2011 року, Державна екологічна інспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Статтею 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, в тому числі, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.
Таким чином, місцевим господарським судом правомірно встановлено, що Заступником військового прокурора Західного регіону України позов заявлено в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, на яку державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави, передбачених Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища».
При цьому, судом правомірно враховано відсутність доказів вжиття суб'єктом владних повноважень - Державною екологічною інспекцією у Львівській області, заходів щодо притягнення винних осіб до відповідальності за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, що слугувало підставою для звернення прокурора з позовом у даній справі.
За змістом статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Згідно статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.
Пунктом 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених на виконання статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", визначено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, є забудовники чи власники цих територій.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Архібуд", станом на момент виникнення спірних правовідносин, пов'язаних зі зрізанням зелених насаджень, було користувачем земельної ділянки на правах оренди та замовником будівництва готельно-рекреаційного комплексу на даній земельній ділянці.
Частинами 1, 4 статті 68 цього Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, зазвичай у повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (стаття 69 зазначеного Закону).
Згідно зі статтями 26, 40 Закону України "Про рослинний світ" охорона рослинного світу забезпечується встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використання природних рослинних ресурсів. Порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції чинній на час видання відповідачу дозволу на виконання будівельних робіт від 26.05.2011 № ЛВ11411000653) було визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
2) реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;
3) видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 затверджено Порядок виконання будівельних робіт, у пункті 17 якого (в редакції станом на момент видачі дозволу на виконання будівельних робіт) зазначено, що дозвіл на виконання будівельних робіт видається на безоплатній основі Інспекцією за місцезнаходженням об'єкта, а щодо об'єкта, розміщеного на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, - Держархбудінспекцією за формою згідно з додатком 4.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що наявний в матеріалах справи дозвіл на виконання будівельних робіт відповідає формі, встановленій Порядком виконання будівельних робіт станом на 26.05.2011, оскільки вказана форма не містила графи для зазначення інформації про складність об'єкта будівництва.
Відповідно до п. 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464 акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється: за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку); на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", до прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Видалення зелених насаджень на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", до прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів не потребує прийняття рішення компетентним органом.
Відповідно до п. 4 Порядку, підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою (далі - заявник). Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості (далі - комісія), до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень. Під час формування складу комісії компетентний орган протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі в роботі комісії. Територіальний орган Держекоінспекції та заінтересовані організації у п'ятиденний строк після надходження запиту надсилають компетентному органу в письмовій формі повідомлення про включення свого представника до складу комісії. Після надходження повідомлень компетентний орган протягом трьох днів затверджує склад комісії. У разі надходження повідомлень про відмову від участі представників територіального органу Держекоінспекції та заінтересованих організацій склад комісії затверджується без таких представників. У процесі визначення стану зелених насаджень та відновної вартості зелених насаджень, які видаляються на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", до складу комісії включається представник фізичної або юридичної особи, яка має намір щодо забудови території. Комісія у п'ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі - акт), за формою, затвердженою Мінрегіоном. Відновна вартість зелених насаджень визначається згідно з методикою, затвердженою Мінрегіоном.
У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія з'ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається в складеному комісією акті.
Кожному члену комісії надається один примірник акта. У разі відсутності представника територіального органу Держекоінспекції у складі комісії один примірник акта у триденний строк надсилається до територіального органу Держекоінспекції.
Голова комісії готує в п'ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці.
Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення і видає наступного дня заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.
Відповідно до п. 5 Порядку, ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.
З аналізу п. 4 Порядку вбачається, що процедура визначення стану зелених насаджень та відновної вартості зелених насаджень, які видаляються, у тому числі на підставі одного з документів, визначених ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", включає в себе засідання комісії, до складу якої входить представник юридичної особи, яка має намір щодо забудови території, за наслідками якої складається акт обстеження зелених насаджень.
Судом правомірно зазначено, що відповідачем не було дотримано процедури визначення стану і відновної вартості зелених насаджень та отримання ордеру на їх видалення, що видається за наявності документів, передбачених п.3 Порядку, які є обов'язковими для проведення видалення цих насаджень в порядку передбаченому чинним законодавством України.
Наявні в матеріалах справи висновок відділу охорони природних екосистем Інституту екології Карпат при Національній академії наук України «Про стан рослинного покриву й деревних насаджень на земельній ділянці за адресою вул. Довбуша, 15 у м. Львові» від 12.03.2009 № 05 та «Містобудівне обґрунтування розміщення готельно-рекреаційного комплексу на ділянці по вул. Довбуша, 15 у м. Львові», не є рішеннями компетентного органу про видалення зелених насаджень, оскільки не містять інформації про їх відновну вартість. Крім того, в матеріалах справи відсутній акт обстеження тих насаджень, які в подальшому були зрізані відповідачем.
Тобто, доказів звернення відповідача із заявою про визначення стану зелених насаджень та відновної вартості зелених насаджень, які видаляються, доказів оплати відновної вартості зелених насаджень, доказів складення акта, щодо видалення балансоутримувачем аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об'єкті благоустрою, чи акта про видалення дерев у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, чи наявності інших підстав, передбачених п.6 Порядку, щодо видалення 186 дерев різних порід та діаметрів, на земельній ділянці по вулиці Довбуша, 15, у міста Львові (159 пнів зрізаних дерев різних листяних порід, 27 викорчуваних пнів, факт якого зафіксований в складеному за результатами перевірки акті перевірки №84/04/205), відповідачем суду не надано.
При цьому, доводи скаржника про наявність недоліків Акта перевірки є безпідставними, оскільки даний акт є чинним та підлягає врахуванню при розгляді даного спору. Зокрема, в матеріалах справи відсутні докази скасування чи визнання недійсним акта держконтролю від 03.03.2017 № 84/04/205, на підставі якого визначено загальну суму шкоди, що становить 76 040, 50грн.
Так, ТОВ "Архібуд" зверталося з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправними та незаконними дій відповідача щодо проведення перевірки 03.03.2017 дотримання вимог природоохоронного законодавства на території м. Львова по вул. Довбуша, 15 та складання акту від 03.03.2017 № 84/04/205. Львівський окружний адміністративний суд постановою від 17.08.2017 у справі № 813/2767/17 відмовив у задоволенні вищезгаданих позовних вимог. В подальшому, Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.11.2017 залишив без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.08.2017 у справі № 813/2767/17.
За таких обставин, зафіксоване в акті держконтролю від 03.03.2017 № 84/04/205 порушення відповідачем екологічного законодавства є підставою для покладення на нього відповідальності з відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок видалення зелених насаджень.
З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що скаржником у справі не доведено обставини, на які він покликається як на підставу своїх вимог.
Висновки суду
З врахуванням викладеного, за даних фактичних обставин, апеляційний господарський суд не погоджується з доводами скаржника про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки він не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність заявленого позову.
Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставини по справі та його правильні висновки, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі - залишити без змін.
Судові витрати
Судові витрати у справі, у порядку вимог ст. 129 ГПК України, покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 240, 269, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архібуд"- залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 31.07.2018 у справі № 914/648/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 21.01.2019
Головуючий суддя Б.Д. Плотніцький
Судді Г.Т. Кордюк
М.І. Хабіб