Справа № 608/704/18Головуючий у 1-й інстанції Коломієць Н.З.
Провадження № 22-ц/817/80/19 Доповідач - Хома М.В.
Категорія -
17 січня 2019 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючої - Хома М.В.
суддів - Костів О. З., Щавурська Н. Б.,
секретар - Сович Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 6 листопада 2018 року, повний текст якого складено 16 листопада 2018 року, ухвалене суддею Коломієць Н.З. у цивільній справі №608/704/18 за позовом ОСОБА_1 до Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, Державної казначейської служби України про стягнення коштів за порушення зобов'язання,
В квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, який обґрунтовано тим, що судом рішенням, яке набрало законної сили 28.07.2011 року, зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Чортківському районі Тернопільської області здійснити перерахунок її пенсії за визначені у судовому рішенні періоди та виплатити її. 8 серпня 2011 року на виконання судового рішення було видано виконавчий лист, який було передано для примусового виконання до відділу ДВС Чортківського РУЮ. Судове рішення було виконане 17 липня 2017 року, на її рахунок Державною казначейською службою України було перераховано кошти в сумі 223 720,61 грн.
З моменту остаточного рішення у справі №2-999/10 до моменту сплати коштів пройшло 6 років 11 місяців та 19 днів, а тому позивачка вважає, що відповідачами прострочено виконання грошового зобов'язання та до даних відносин підлягає застосуванню ст. 625 ЦК України. Тому ОСОБА_1 просила суд стягнути солідарно з Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - Чортківське ОУ ПФУ Тернопільської області), Державної казначейської служби України в її користь 250 656,54 грн, з яких 198 663,88 грн - інфляційні нарахування та 51 992,61 грн - 3% річних.
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 6 листопада 2018 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Чортківського ОУ ПФУ Тернопільської області в користь ОСОБА_1 167343,00 грн - інфляційних нарахувань та 20134,85 грн - трьох відсотків річних.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Чортківське ОУ ПФУ Тернопільської області просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Вказує, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, винесене з порушенням норм матеріального права. Чортківське ОУ ПФУ Тернопільської області прав позивачки не порушувало, так як судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в установленому чинним законодавством порядку, зокрема, за рахунок коштів Державного бюджету. Спірні правовідносини виникли у зв'язку із виконанням судового рішення та регулюються Законами України "Про виконавче провадження", "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", Постановою КМУ від 03.04.2014 року №440, у яких не передбачено нарахування індексу інфляції. Тому норми ст. 625 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Сторони у судове засідання не з"явилися.
Від Чортківського об"єднаного управлння Пенсійного фонду України та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшли заяви про слухання справи у їх відсутності.
Державна казначейська служба України, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи (про що свідчать відомості з відстеження поштовних відправлень на офіційному сайті Укрпошти), не забезпечила явку представника та не повідомила суд про причину неявки у судове засідання.
За таких обставин відповідно до норм ч.2 ст. 371 ЦПК України неявка сторін не перешкоджає розгляду справи.
Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що 10 серпня 2010 року у справі 2-999/10 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі про стягнення заборгованості та зобов'язання здійснити перерахунок призначеної державної (основної і додаткової) пенсії і доплати та виплату пенсії і доплати згідно закону було ухвалено рішення, яким зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Чортківському районі Тернопільської області здійснити ОСОБА_3 перерахунок пенсії та виплатити таку пенсію в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, а також провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за періоди з 22 червня 2001 року по 30 травня 2005 року та з 1 січня 2006 року по 1 серпня 2010 року як інвалідові другої групи захворювання, пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи; здійснити перерахунок і виплатити доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю з 1 серпня 2001 року по 1 серпня 2010 року в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за місяць.
Відповідач оскаржив дане рішення і 28 липня 2011 року апеляційний суд Тернопільської області апеляційну скаргу задовольнив частково, а саме: рішення Чортківського районного суду від 10 серпня 2010 року в частині визначення періоду, за який необхідно здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії ОСОБА_1, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території посиленого радіоекологічного контролю, змінено. Зобов'язано управління ПФУ у Чортківському районі Тернопільській області здійснити: перерахунок і виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території посиленого радіоекологічного контролю за періоди з 04.08.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 10.08.2010 року включно в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за місяць з урахуванням уже виплачених сум. В решті рішення Чортківського районного суду від 10 серпня 2010 року залишено без змін.
Рішення апеляційного суду Тернопільської області від 28 липня 2011 року у справі № 22а-1492/2011 не оскаржувалось.
08 серпня 2011 року на виконання судових рішень у справі № 2-999/10 було видано виконавчий лист та передано для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби Чортківського районного управління юстиції.
21.11.2014 року в.о. начальника управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області листом за № 3.1-21/4882 повідомив ОСОБА_1 про те, що постанова № 22а-1492/2011 від 28.07.2011 року апеляційного суду Тернопільської області за наслідками перегляду рішення Чортківського районного суду від 10 серпня 2010 року у справі № 2-999/10, відповідно до пункту 7 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затверджених постановою КМУ від 03.09.2014 року № 440, прийнято для обліку та включено до першої черги задоволення вимог. Дані про рішення внесенні до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою за № 45524684.
17 липня 2017 року на рахунок ОСОБА_1 в ПАТ «ПриватБанк» Державна казначейська служба України на виконання рішення Чортківського районного суду від 10 серпня 2010 року у справі № 2-999/10 перерахувала кошти в сумі 223 720,61 грн.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. У цій статті визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).
Отже, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 14-16цс18 (№ 686/21962/15-ц).
Однак вказане грошове зобов'язання (з виплати пенсії у розмірі 223 720,61 грн.) відповідач виконав з порушенням строків виплати, а тому у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції, оскільки воно є законним та обгрунтованим.
Висновки суду також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №331/6352/16-ц у подібних правовідносинах.
Доводи апеляційної скарги про те, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із виконанням судового рішення, а тому норми ст. 625 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, колегія суддів оцінює критично з мотивів, наведених вище (в тому числі з врахуванням постанови Великої Палати Верховного суду від 11 квітня 2018 року у справі 758/1303/15-ц та постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2018 року у справі №331/6352/16-ц ).
Рішення суду є законним та обгрунтованим, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області - залишити без задоволення.
Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 6 листопада 2018 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 17 січня 2019 року.
Головуюча
Судді