18 січня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2677/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф. А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУПФУ у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - УДВСГТУЮ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВСГТУЮ у Волинській області Трофимюка П.В. про стягнення виконавчого збору від 30.11.2018 у розмірі 14892,00 грн. (ВП № 57814644).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.11.2018 державний виконавець відділу примусового виконання рішень УДВСГТУЮ у Волинській області Трофимюк П.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 57814644 з виконання виконавчого листа № 786/2018, виданого 17.09.2018 Волинським окружним адміністративним судом, про зобов'язання ГУПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_2 одноразово виплату заборгованості пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.
Крім того, 30.11.2018 державний виконавець відділу примусового виконання рішень УДВСГТУЮ у Волинській області Трофимюк П.В. виніс постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 57814644, відповідно до якої стягнув з боржника ГУПФУ у Волинській області виконавчий збір в сумі 14892,00 грн.
Позивач не погоджується із оскаржуваною постановою про стягнення виконавчого збору від 30.11.2018 з тих підстав, що відповідно до пунктів 1, 3 частини п'ятої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавчий збір стягненню з позивача не підлягає. Крім того, відповідач при винесенні оскаржуваної постанови не дотримався строку, наданого для виконання рішення, та не врахував, що рішення суду, яке стало підставою для видачі виконавчого листа виконується в порядку визначеному Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649, а відтак, відповідно до вимог статті 27 Закону № 1404-VIII, в спірних правовідносинах виконавчий збір не стягується.
Позивач просить скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДСВГТУЮ у Волинській області Трофимюка П.В. про стягнення виконавчого збору від 30.11.2018 у розмірі 14892,00 грн. (ВП № 57814644).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.01.2019 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а. с. 1).
В поданому до суду відзиві від 15.01.2018 (а. с. 27-29) представник відповідача Трофимюк П.В. позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог статті 27 Закону № 1404-VIII, при цьому, рішення суду в частині одноразової виплати стягувачу ОСОБА_2 розміру пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 не виконане, а відтак підлягає примусовому виконанню у відповідності до норм Закону України «Про виконавче провадження». При цьому норми Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не поширюються на спірні правовідносини оскільки виконавчий лист № 786/2018 виданий 17.09.2018 Волинським окружним адміністративним судом містить вимогу про зобов'язання вчинити дії, а не стягнення коштів.
Також звертає увагу суду, що вказана позиція підтверджується практикою Касаційного адміністративного суду Верховного суду, зокрема постановою від 12.12.2018 у справі №703/1115/17, яка відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, повинна враховуватись судом при виборі і застосуванні норм права.
В судове засідання представник відповідача не з'явився хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду (а. с. 26).
Представником позивача було подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.
З урахуванням приписів частини третьої статті 194, частини четвертої статті 229 КАС України, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 було визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України у Волинській області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 з 01 січня 2016 року пенсії відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015 року № 900-VIII), постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та на підставі довідки Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 30 травня 2017 року № 2658. Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) з 01 січня 2016 року пенсії відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015 року № 900-VIII), постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та на підставі довідки Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 30 травня 2017 року № 2658. Вказане рішення набрало законної сили 03.05.2018 (а. с. 40-43).
27.07.2018 Волинським окружним адміністративним судом було винесено додаткове рішення у справі, яким зобов'язано ГУПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_2 одноразово виплату заборгованості пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017. Вказане рішення набрало законної сили 28.08.2018 (а. с. 44-46).
30.11.2018 державний виконавець відділу примусового виконання рішень УДВСГТУЮ у Волинській області Трофимюк П.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 57814644 з виконання виконавчого листа № 786/2018, виданого 17.09.2018 Волинським окружним адміністративним судом, про зобов'язання ГУПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_2 одноразово виплату заборгованості пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 (а. с. 9).
Крім того, 30.11.2018 державний виконавець відділу примусового виконання рішень УДВСГТУЮ у Волинській області Трофимюк П.В. виніс також постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 57814644, відповідно до якої стягнув з боржника ГУПФУ у Волинській області виконавчий збір в сумі 14892,00 грн. (а. с. 11). Копію вказаної постанови було скеровано позивачу згідно із супровідним листом від 30.11.2018 № 04-35/7523 та отримано боржником 10.12.2018 за вх. № 12041/9 (а. с. 10).
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
За приписами частин другої, четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Як передбачено частиною першою статті 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частинами першою, четвертою статті 27 Закону № 1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Разом з тим, пунктом 3 частини п'ятої статті 27 Закону№ 1404-VIII визначено, що виконавчий збір не стягується: якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 № 4901-VI (далі - Закон № 4901-VI) цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.
За приписами частин першої, другої статті 2 Закону № 4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа). Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.
Згідно із пунктом 1 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 (далі - Порядок № 649), цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Пунктом 2 Порядку № 649 передбачено, що у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні: боржник - орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення; рішення - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою, або рішення суду про стягнення коштів. Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про виконавче провадження" та "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
За приписами пунктів 3 - 5 Порядку № 649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника. Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Як передбачено пунктами 10, 11 Порядку № 649, виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику. Боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоду виплати пенсії зобов'язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону.
Крім того, згідно із пунктом 1 Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 26.09.2018 року за № 20-1 № 20-1 (надалі - Порядок №20-1), цей Порядок відповідно до пункту 3 Порядку № 649, визначає процедуру функціонування реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), та внесення інформації до нього.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 20-1 у цьому Порядку терміни використовуються у значеннях, наведених у Законах України "Про виконавче провадження", "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядку № 649.
Пунктом 3 Порядку № 20-1 визначено, що у реєстрі обліковуються рішення, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень": на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою; про стягнення коштів.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Підпунктами 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485, передбачено, що Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави суду дійти висновків про те, що виплата пенсій за Законом № 2262-ХІІ забезпечується Головними управліннями Пенсійного фонду України в областях виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, звідси, і виплата пенсій, присуджених рішенням суду відповідно до Закону № 2262-ХІІ, також відбувається лише за рахунок коштів Державного бюджету України. При цьому, заборгованість із пенсійних виплат за рішеннями суду, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, здійснюються за окремою бюджетною програмою.
Суд також звертає увагу на пункт 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4901-VI, якому визначено, що заборгованість погашається у певній черговості, зокрема, у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат. Тобто, цим пунктом розділу ІІ Закону № 4901-VI не розмежовані рішення суду про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо виплати коштів та про стягнення з нього коштів, а зазначаються "рішення суду щодо пенсійних виплат", що, на думку суду, охоплює усі види рішень суду (як про стягнення, так і про зобов'язання вчинити дії щодо виплати), які стосуються пенсійних виплат.
Таким чином, на виконання зазначених рішень суду (у тому числі, рішення Волинського окружного адміністративного суду, на виконання якого видано виконавчий лист № 786/2018 від 17.09.2018, щодо якого відкрите виконавче провадження № 57814644, у якому винесена оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору) поширюються гарантії держави, визначені Законом № 4901-VI, при цьому, суд звертає увагу, що на вказаний Закон є прямі посилання у Порядках № 649 та № 20-1.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору від 30.11.2018 винесена без урахування та з порушенням пункту 3 частини п'ятої статті 27 Закону № 1404-VIII, оскільки виконавчий збір стягненню не підлягає у зв'язку із виконанням рішення суду за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відтак, з наведених вище підстав та виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови підлягають до задоволення.
Суд не бере до уваги покликання представника відповідача на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.12.2018 у справі № 703/1115/17, оскільки спір у вказаній справі виник у виконавчому провадженні щодо виконання рішення про перерахунок пенсії колишньому працівнику прокуратури, де підлягає застосуванню виключно Закон № 1404-VIII, тоді як у цій справі спір виник у виконавчому провадженні щодо перерахунку пенсії колишньому працівнику міліції, а виконання рішення суду відбувається не лише згідно із вказаним Законом, а й з урахуванням Порядків № 649 та № 20-1.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Тобто, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача судовий збір не стягується.
Враховуючи, що у спірних правовідносинах щодо нарахування та виплати пенсій позивач виступає як суб'єкт владних повноважень та у даній справі задоволено позов суб'єкта владних повноважень, тому судові витрати позивача у вигляді сплаченого згідно із платіжним дорученням від 26.12.2018 № 1530 судового збору в сумі 1762,00 грн. стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 229, 243-246, 268-269, 271-272, 287 КАС України та на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Трофимюка П.В. про стягнення виконавчого збору від 30 листопада 2018 року ВП № 57814644.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ф.А. Волдінер