Ухвала
17 січня 2019 року
м. Київ
справа № 214/4268/17
провадження № 61-412ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання», яка підписана виконуючим обов'язки директора ОСОБА_1, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 жовтня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків,
29 грудня 2018 року Приватне акціонерне товариство «Криворізький завод гірничого обладнання» (далі - ПрАТ «КЗГО») подало засобами поштового зв'язку касаційну скаргу, яка підписана виконуючим обов'язки директора ОСОБА_1, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 жовтня 2018 року у вищевказаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Разом із цим виконуючий обов'язки директора ПрАТ «КЗГО» ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що у зв'язку із скрутним фінансовим становищем заявник лише у грудні 2018 року винайшов кошти для сплати судового збору, в результаті чого було порушено строки на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України» рішення від 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» рішення від 14 жовтня 2003 року).
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» ЄСПЛ визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
ЄСПЛ у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» вказав, що суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.
Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, оскільки посилання заявника на скрутний фінансовий стан не є поважною причиною пропуску передбаченого законом процесуального строку.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
У зв'язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення такого строку є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.
Разом із цим касаційна скарга не може прийнята до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки відповідно до вимог частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
Частиною третьою статті 58 ЦПК України визначено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
За таких обставин, заявнику необхідно надати суду документи, які підтверджують, що ОСОБА_1 є виконуючим обов'язки директора ПрАТ «КЗГО» та документи, що підтверджують повноваження ОСОБА_1 діяти від імені ПрАТ «КЗГО» в судових органах, в тому числі - на подання касаційної скарги, відповідно до закону, статуту, положення.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 17 жовтня 2018 року за клопотанням виконуючого обов'язки директора Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» ОСОБА_1 неповажними.
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання», яка підписана виконуючим обов'язки директора ОСОБА_1, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 жовтня 2018 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення та надання відповідних доказів у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині надання документів, які підтверджують, що ОСОБА_1 є виконуючим обов'язки директора Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання», та документів, що підтверджують повноваження ОСОБА_1 діяти від імені Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» в судових органах, в тому числі - на подання касаційної скарги, відповідно до закону, статуту, положення, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. А. Стрільчук