16 січня 2019 року
м. Київ
справа № 376/331/16-ц
провадження № 61-43400св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя - доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_4,
третя особа - Реєстраційна служба Сквирського районного управління юстиції Київської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на постанову апеляційного суду Київської області від 25 липня 2018 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Кашперської Т. Ц., Кулішенка Ю. М.,
У лютому 2016 року заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_4 та просив: визнати недійсним наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 08 вересня 2014 року № 10-5171/14-14 СГ про надання дозволу ОСОБА_4 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Пищиківської сільської ради Сквирського району Київської області, загальною площею 58, 4217 га, та наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 09 жовтня 2014 року № 108095/15-14 СГ про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки, загальною площею 17, 2167 га, (кадастровий номер НОМЕР_1) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Пищиківської сільської ради; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між в. о. начальника відділу Держземагенства у Сквирському районі Київської області та ОСОБА_4 від 24 жовтня 2014 року; зобов'язати ОСОБА_4 повернути Головному управлінню Держземагенства у Київській області земельну ділянку загальною площею 17, 2167 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану на території Пищиківської сільської ради Сквирського району Київської області.
Позовна заява мотивована тим, що наказ Головного управління Держземагенства від 08 вересня 2014 року про надання дозволу ОСОБА_4 на розроблення документації із землеустрою та щодо відведення земельної ділянки в оренду суперечить вимогам статтей 34, 36, 116, 123-125 ЗК України та вимогам Закону України «Про фермерське господарство», оскільки в поданому ОСОБА_4 клопотанні про надання дозволу на розробку документації із землеустрою не обґрунтовано розмір вищевказаної земельної ділянки, не зазначено перспективи діяльності фермерського господарства, кількість його членів, наявність у них права на безоплатне отримання земельних ділянок у власність, не надано документів на підтвердження досвіду роботу у сільському господарстві.
На момент прийняття Управлінням Держземагенства оспорюваних наказів, фермерське господарство «ОСОБА_4», головою якого є відповідач ОСОБА_4, вже набуло статусу юридичної особи, а відтак відповідач не мав права на отримання додаткової земельної ділянки як громадянин з метою створення фермерського господарства.
Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 29 грудня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою апеляційного суду Київської області від 25 липня 2018 року рішення Сквирського районного суду м Київської області від 29 грудня 2016 року скасовано, провадження у справі за позовом заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_4, третя особа: Реєстраційна служба Сквирського районного управління юстиції Київської області про визнання недійсними наказу та договору оренди земельної ділянки, зобов'язання вчинити дії - закрито.
У серпні 2018 року перший заступник прокурора Київської області подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду Київської області від 25 липня 2018 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України. Тому колегія суддів, з урахуванням категорії та складності справи, призначає справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Керуючись статтями 33, 34, 260, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Справу № 376/331/16-ц за позовом заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_4, третя особа - Реєстраційна служба Сквирського районного управління юстиції Київської області про визнання недійсними наказу та договору оренди земельної ділянки, зобов'язання вчинити дії призначити до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Журавель
Н.О. Антоненко
В.І. Крат