Справа № 694/1881/18 Провадження №2/694/174/19
17.01.2019 року м.Звенигородка
Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Дудніченко В.М., розглянувши позовну заяву заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Звенигородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого як безпідставно-набуте майно,-
автоматизованою системою документообігу суду судді Дудніченко В.М. розподілена для розгляду цивільна справа №694/1881/18 за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Звенигородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого як безпідставно-набуте майно.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України,суддя Дудніченко В.М. не може брати участь в розгляді справи і підлягає самовідводу, оскільки є інші обставини, що викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, а саме те, що він неодноразово розглядав справи із участю відповідача ОСОБА_1, який постійно був невдоволений результатами розгляду справ, тому між ними виникли неприязні відносини.
Ці обставини можуть викликати сумнів в об'єктивності та неупередженості судді з боку сторін по справі.
Згідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно ч.1 ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36,37,38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
У п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Таким чином, з метою зняття у сторін будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, запобігання нарікань на необ'єктивність та неупередженість головуючого судді, а також звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів можливу неупередженість головуючого судді, суд приходить до висновку про задоволення заяви про самовідвід.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 36, 39-41, 260 ЦПК України, суд, -
Заяву про самовідвід головуючого судді Дудніченка Володимира Михайловича - задовольнити.
Цивільну справу №694/1881/18 за позовною заявою заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Звенигородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого як безпідставно-набуте майно передати до канцелярії суду для повторного розподілу в порядку ст.14 ч.3 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя