№ 336/122/19
Пр. 1кп/336/342/2019
16 січня 2019 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши в підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Преображенка, Томаківського районну Дніпропетровської області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який має повну середню освіту, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
10.01.2019 р. в провадження судді ОСОБА_1 отримано обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018080080003692 від 19.11.2018 р., відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив про відсутність процесуальних перешкод для призначення справи до судового розгляду, про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки продовжує існувати підозра про можливість вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, необхідність здійснення судового виклику до суду для допиту обвинуваченого, потерпілої, свідків, просить суд призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні не заперечують проти призначення судового розгляду та проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки він не має місця проживання у м. Запоріжжі.
Потерпіла вважає, що він може знаходитись на волі, вона йому знайшла роботу, впевнена що він буде працювати та віддавати їй борг.
Адвокат підтримує позицію потерпілої.
Заслухавши думки учасників процесу щодо призначення судового розгляду, заявленого прокурором клопотання та клопотання сторони захисту, доводів на їх обґрунтування, суд дійшов висновку про те, що клопотання прокурора слід задовольнити, а в задоволенні клопотання захисника відмовити, виходячи з наступного:
Як передбачено ст. 315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду і з цією метою визначає дату та місце проведення судового розгляду, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд, з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчиняє інші дії, необхідні для підготовки судового розгляду.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду, підстав, передбачених п. 1- 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не встановлено, в зв'язку з чим процесуальних перешкод для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, не вбачається.
Обставини, викладені в обвинувальному акті, не вимагають судового розгляду у закритому судовому засіданні.
Необхідним є виклик учасників кримінального провадження, а саме сторони обвинувачення, сторони захисту, потерпілої та свідків.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого, за відсутності таких клопотань сторін застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Оскільки ст. 314 КПК України не визначено процедуру продовження на час судового розгляду такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, обраного під час досудового слідства, суд, вирішуючи заявлене клопотання, виходить з вимог ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої 17 липня 1997 р. Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», якими передбачено гарантії права на свободу та особисту недоторканність, враховуючи, що «ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом».
Відповідно до п. 1 ст. 1 цього Закону «Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції», а статтями 13 і 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від23.02.2006 р. передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права» та змінюють практику застосування національного закону відповідно до Рішення цього Суду.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року встановлено, що «відсутність чітко сформульованих положень, які б визначали, чи можливо належним чином продовжити (якщо так, то за яких умов) застосування на стадії судового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного на визначений період на стадії досудового слідства», «не відповідає критерію "передбачуваності закону" для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції» (п.74).
Крім того, у цьому ж Рішенні Суд зазначив, що «ст. 46 Конвенції, у світлі її тлумачення в контексті статті 1 - покладає на державу-відповідача юридичний обов'язок вжити заходів загального характеру для забезпечення права стосовно інших осіб, ситуація яких аналогічна ситуації заявника, а саме усунути проблеми, які призвели до таких висновків Суду (п.97).
Суд вважає, що задля запобігання встановленого в зазначеному Рішенні Судом системного порушення, а саме практики, яка виникла «у зв'язку із законодавчою прогалиною і яка допускає можливість тримання особи під вартою протягом необмеженого і непередбачуваного строку за обставин, коли таке тримання під вартою не передбачається ні конкретним положенням законодавства, ні судовим рішенням, сама по собі суперечить принципу юридичної визначеності, який випливає з Конвенції і який є одним з основних елементів верховенства права» (п.74), питання про запобіжний захід відносно ОСОБА_6 підлягає вирішенню в даному підготовчому судовому засіданні судом з ухваленням вмотивованого рішення.
Прокурор в судовому засіданні довів, що ризики, наявність яких стала підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу, не зменшилися, про що свідчать:
Таким чином, розглянувши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, офіційно не працевлаштований, не має стабільного доходу для існування, є особою працездатного віку, за станом здоров'я може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі, не має на утриманні неповнолітніх дітей, та на момент розгляду справи не зникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме переховування від суду, скоєння інших злочинів, тож є підстави для продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб з часу закінчення строку дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 21.11.2018 року, якою строк визначено до 14:23 год. 17.01.2019 року, враховуючи відповідні роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст. ст. 314-316, 392 КПК України, суд -
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб до 14:23 год. 18 березня 2019 року включно.
Строк дії цієї ухвали в частині продовження строку тримання під вартою починається з 14:23 години 17 січня 2019 року і триває до 14:23 години 18 березня 2019 року включно.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України на 25.01.2019 року о 14:00 год., яке відбудеться у Шевченківському районному суді м. Запоріжжя.
Справу розглядати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
Дати розпорядження секретарю судового засідання про виклик учасників судового провадження в судове засідання в порядку, передбаченому ст. 135-139 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає та підлягає негайному виконанню.
Суддя: ОСОБА_1