308/13372/18
17 січня 2019 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Тхір О.А., у присутності адвоката особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи за протоколом серії БД № 233537 від 14.11.2018 року, які надійшли від Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії КЕ 034239, якому роз'яснено процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_2, 14 листопада 2018 року, о 21 годині 50 хвилин в м. Ужгород по вулиці Грушевського, 51, керував транспортним засобом Skoda Octavia державний номерний знак 9А6 0197, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мовлення) та від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 повністю заперечив обставини та факти викладені в протоколі, та заперечив вину водія ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з підстав викладених ним у письмових запереченнях, зокрема зазначив, що протокол не містить будь-якої інформації відносно того, чи було запропоновано водію пройти огляд на стан сп'яніння з використанням алкотестеру «Драгер», як і відсутні дані про наявність у поліцейських даного приладу під час оформлення протоколу. Вказав також на те що відсутні докази того, що саме ОСОБА_2 керував транспортним засобом, зазначеним у протоколі, та крім того вважає, що відсутні будь-які данні про те, що свідки були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань.
Проте з досліджених судом доказів , в тому числі і з продемонстрованого в судовому засіданні відеозапису, судом встановлено, що гр. ОСОБА_2 було чітко роз'яснено можливість проходження огляду на стан сп'яніння як з використанням алкотестеру «Драгер» так і в медичній установі, неодноразово, і в присутності двох свідків також, свідки залучені поліцейськими на місці події, сумніві у їх упередженості у суду не має, крім того в письмових поясненнях свідки ,кожен зокрема, підтвердили факт відмови водія ОСОБА_2 від проходження медичного огляду, про що поставили підписи.
Сам ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату розгляду справи, його неявка неперешкоджає розгляду справи по суті в присутності його захисника.
Факт керуванням ОСОБА_2 транспортним засобом Skoda Octavia державний номерний знак 9А6 0197, зокрема підтверджується продемонстрованим відеозаписом та постановою про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №456374 від 14.11.2018 року, згідно з якою на нього накладено стягнення за порушення правил дорожнього руху.
Щодо заперечень адвоката ОСОБА_1, про те що свідки були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань та клопотання про їх виклик до суду, суд зазначає, що адвокатом не наведені обставини, які дані свідки можуть підтвердити або спростувати в судовому засіданні, та щодо яких є сумніви, та твердження адвоката про те що свідки можуть підтвердити факт, що Адамов не керував транспортним засобом безпідставні, оскільки свідки були запрошені вже в ході оформлення матеріалів після спливу деякого час з моменту зупинки автомобіля. Крім того, адвокатом не зазначено жодної обставини, які дані свідки можуть підтвердити або спростувати, окрім тих, що подані ними у письмових поясненнях, та крім того суд звертає увагу, що чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення, відсутня вимога щодо попередження свідків про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань. Крім того, суд зауважує, що справа в провадженні з 21.11.2018 року та неодноразові неявки та клопотання про відкладення призводять до затягування розгляду справи, як і безпідставне задоволення клопотання про виклик свідків.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відео записуючих засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Так, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю доводиться зібраними та дослідженими судом доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 233537 від 14.11.2018 року, в якому міститься підпис ОСОБА_2, який підтверджує, що останній ознайомлений з вказаним протоколом, крім того, в протоколі зазначено двох свідків, які були присутні при складенні протоколу та підтвердили факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння;
- письмовими поясненнями зазначених в протоколі свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 від 14.11.2018 року;
- рапортом працівника поліції від 14.11.2018 року;
- постановою про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №456374 від 14.11.2018 року;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП 129064 від 27.10.2018 року;
- диском із відеозаписом з місця події від 14.11.2018 року.
Оцінюючи докази, у їх сукупності, суд доходить висновку, що такі є належними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою та повністю підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а за таких обставин, враховуючи вище викладене, суд у відповідності до положень статей 251 та 252 КУпАП, вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Невизнавальні пояснення адвоката та самої особи, яка притягається до відповідальності суд оцінює як такі, що дані з метою уникнення відповідальності в разі доведення вини у вчиненому. А посилання на несуттєві недоліки при оформленні матеріалів, не виправдовують вини особи, яка керує транспортним засобом у вчиненні порушення у сфері дорожнього руху.
Дії ОСОБА_2 О.В.1 за ознаками ч.1 ст. 130 КпАП України кваліфіковані вірно.
У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, на підставі досліджених у справі письмових доказів, відеозапису, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, доходжу висновку, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмову водія, який керує транспортним засобом від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп'яніння.
Вирішуючи питання про вид та міру відповідальності ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст.ст. 33,34 КУпАП, суд враховує фактичні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до порушення правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, ступінь його вини у вчиненому, та з урахуванням сукупності наведених обставин, вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка не містить альтернативи, у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Саме таке визначене покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для попередження вчинення аналогічних правопорушень як самим порушником так і іншими особами.
Згідно ст.40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст.33,40-1,221,283, ч.1 п.1 ст.284 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ч.1ст.130 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок судового збору.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_5