Справа № 242/6662/18
Провадження № 2/242/137/19
16 січня 2016 р. м.Селидове
Селидівський міський суд Донецької області в складі
- головуючого судді Черкова В.Г.
- при секретарі Кідрон О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій вказав, що відповідно до укладеного договору № б/н від 04.03.2008 р. відповідач отримав у ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Зобов»язання за вказаним договором відповідач належним чином не виконала. Станом на 29.11.2018 р. має заборгованість за кредитом у розмірі 14907,07 грн., яка складається з наступного: 2530,15 грн. - тіло кредиту; 5620,30 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5808,66 грн. - заборгованість за пенею; штрафи: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина), 697,96 грн. - штраф (процентна складова). Просить суд, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 14907,07 грн. та судові витрати у розмірі 1762,00 грн.
Представник позивача у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надав заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Суд, відповідно до ч.8 ст.279 ЦПК України, дослідивши матеріали справи, вважає можливим позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.
Згідно до ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись у строк, що встановлений у договорі.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно зі ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У судовому засіданні були досліджені письмові докази, які надійшли під час розгляду справи:
Так, відповідно до інформації, наданої ПАТ КБ «ПриватБанк», за кредитним договором б/н від 04.03.2008 р., укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, останній була видана кредитна картка з встановленим кредитним лімітом у розмірі 8000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.11-35).
Згідно розрахунку заборгованості, станом на 29.11.2018 р. має заборгованість за кредитом у розмірі 14907,07 грн., яка складається з наступного: 2530,15 грн. - тіло кредиту; 5620,30 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5808,66 грн. - заборгованість за пенею; штрафи: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина), 697,96 грн. - штраф (процентна складова). (а.с.6-10).
З 30.12.2017 р. відповідач не здійснює операцій по картрахунку, не виконує кредитних зобов'язань.
Виходячи з встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом (тілом) підлягають задоволенню у сумі 2530,15 грн.
Що стосується вимог щодо стягнення процентів за користування кредитом, то, як було встановлено судом, звернувшись із даним позовом, позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» просив, посилаючись на невиконання відповідачкою умов кредитного договору, стягнути з неї заборгованість по процентам за користуванням кредитом станом на 29.11.2018 р. у розмірі 5620,30 грн.
Відповідно до п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, банк має право в односторонньому порядку без попереднього повідомлення клієнта встановлювати на платіжну картку кредитний ліміт у валюті картки з наступною зміною його розміру у відповідності до кредитної історії.
З розрахунку заборгованості вбачається, що під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 36,00 % на рік, далі процентна ставка була збільшена, а саме: з 01.04.2015 - 43,20 % на рік (а.с.8).
Відповідно до п.1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг, банк має право проводити зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунку. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менше як за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картковому рахунку відповідно до п.1.1.1.3.1.9 цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, вважається, що клієнт приймає нові умови.
Відповідно до п.1.1.3.1.9 вказаних Умов банк зобов'язаний не частіше одного разу на місяць способом, зазначеним в заяві, надавати держателю виписку про стан картрахунку та про проведення за минулий місяць операції по картрахунку.
Заява не містить умов про спосіб надання виписки про стан картрахунку (а.с.11).
Позивач не надав доказів виконання ним п.1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг щодо своєчасного сповіщення відповідача у спосіб, передбачений договором, про зміну розміру фіксованої процентної ставки.
Представником позивача не надано доказів того, що відповідачка була належним чином повідомлена про збільшення процентної ставки.
Отже, позивачем нараховувались проценти у розмірі більшому, ніж було визначено умовами договору всупереч ст..1056-1 ЦК України щодо заборони збільшення банком процентної ставки в односторонньому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України та ст..5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності і не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.
Згідно Закону України від 12.12.2008 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» ЦК України доповнено ст..1056-1, у якій встановлено заборону банку змінювати розмір процентів за користування кредитом в односторонньому порядку.
Цей Закон набув чинності 10.01.2009 р. та не має зворотної дії у часі.
Кредитний договір між сторонами укладено 04.03.2008 р., процентна ставка була змінена з 01.04.2015 - 43,20 % на рік, тобто після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, при підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.
Згідно зі ст..628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на час підписання анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно із частиною третьою цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
У частині четвертій даної статті передбачено, що у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договору періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
У разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.
З огляду на вищевикладене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
За змістом ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Отже, позивачем не надано доказів належного повідомлення відповідача про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом, а тому збільшення процентної ставки було проведено в односторонньому порядку під час дії заборони на таке підвищення, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами з відповідача необхідно задовольнити частково.
У даному випадку банком збільшено процентну ставку в односторонньому порядку з 01.04.2015 р. під час заборони на таке підвищення, тому розмір заборгованості за процентами за період з 01.04.2015 р. по 29.11.2018 р. становить 3387,87 грн. із розрахунку обумовленої договором ставки 36,00 % річних, виходячи з наступного розрахунку:
2530,15 грн. (поточна заборгованість за тілом кредиту) Х 36,00 % : 360 днів (передбачених п.2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою») Х 1339 дня = 3387,87 грн.;
Разом із заборгованістю за процентами станом на 31.03.2015 р. (накопичувальним підсумком) у сумі 00,00 грн. стягненню підлягає 3387,87 грн.
Що стосується вимог щодо стягнення неустойки, штрафів, то згідно ст..2 Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. Мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов»язаннями. На час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов»язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку де проводилась антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов»язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов»язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язань.
Згідно розпорядження КМУ від 02.12.2015 р. № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, яким вказано населений пункт м.Українськ Донецької області.
Відповідно до інформації Відділу реєстрації місця проживання громадян Селидівської міської ради, згідно наявного картотечного обліку ОСОБА_1. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.40).
Суд вважає, що нарахування пені та штрафів саме з 14.04.2014 р. позивачем є безпідставним, оскільки станом на 14.04.2014 р. заборгованість за пенею у відповідача відсутня.
Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши представлені докази, законодавство, що регулює дані правовідносини, дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: 2530.15 грн. - заборгованість за кредитом, 3387,87 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, а всього - 5918,02 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В судовому засіданні документально підтверджені витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 699,50 грн.
Керуючись ст.ст. 256-258, 509, 525, 526, 610, 612, 1054 ЦК України, ст.ст. 133, 141, 264, 265, 279, 280 ЦПК України, ЗУ№ 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», суд,-
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса: 01001, м.Київ, вул..Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», юридична адреса: 01001, м.Київ, вул..Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.03.2008 р. у загальному розмірі 5918 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімнадцять) грн. 02 коп. та судові витрати у розмірі 699 (шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 50 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя