14 січня 2019 року
м. Київ
справа №826/1356/17
адміністративне провадження №К/9901/9/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 у справі №826/1356/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вікторія» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вікторія» звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.11.2016 №0022771306, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» за податковими зобов'язаннями - 14049356,00грн. та за штрафними санкціями - 3512339,00грн;
- визнати протиправною податкову вимогу на сплату податкового боргу та пені на суму 8142650,01грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.11.2016 №0022801306, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем «військовий збір» за податковим зобов'язанням - 12498993,00грн та за штрафними санкціями 3124748,00грн;
- повернути позивачу суму добровільно сплаченого нарахування на прибуток у розмірі 14049356,00грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2018 закрито провадження у адміністративній справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування податкової вимоги на сплату податкового боргу - пені на суму 8142650,01грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2018 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вікторія» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві в частині позовних вимог щодо повернення позивачу суми добровільно сплаченого нарахування на прибуток на суму 14049356,00грн. - залишено без розгляду.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018, позовні вимоги - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 15.11.2016 №0022771306 та №0022801306. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2018 та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві 27.12.2018 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.2016 №0022771306.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Відповідно до частин першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судом з'ясовано, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 прийнята у відкритому судовому засіданні. Повний текст оскаржуваного судового рішення було виготовлено в повному обсязі 11.07.2018, а відтак останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 10.08.2018, в той час, як касаційну скаргу подано відповідачем-1 до суду касаційної інстанції 27.12.2018, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу.
Зі змісту частин другої та третьої статті 329 КАС України вбачається, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Разом з тим, з матеріалів касаційної скарги вбачається, що питання про поновлення строку на касаційне оскарження Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві не порушено.
Таким чином, заявнику слід надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, вказавши підстави та надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Так, згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - лютий 2017 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600,00грн. (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 №1801-VIII).
Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру позивачу (юридичній особі) необхідно було сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складало 497781,54грн.
Водночас, за правилами частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Як вбачається зі змісту касаційної скарги та її прохальної частини, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві просить Верховний Суд: скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.2016 №0022771306, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» за податковими зобов'язаннями - 14049356,00грн. та за штрафними санкціями - 3512339,00грн.
Отже, судовий збір, який Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві повинно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: (17561695,00грн. х 1,5%) х 200% = 526850,85грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. рахунок отримувача: 31219207026007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 899998, Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 05)». Призначення платежу: «________ код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом _________ у справі №_________, Верховний Суд».
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження з доданням належних доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з скаргою у строк, визначений законом та документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 332, 359 КАС України, суд -
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 у справі №826/1356/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вікторія» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
В. В. Хохуляк
Суддя Верховного Суду