Іменем України
16 січня 2019 року
м. Київ
справа №808/1503/18
адміністративне провадження №К/9901/62869/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кравчука В.М.,
суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, яка надійшла до Суду 02.10.2018, на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2018 (колегія у складі суддів: Юрко І.В., Білак С.В., Шальєвої В.А.) у справі №808/1503/18 за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" про стягнення адміністративно-господарських санкцій.
1. 20 квітня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2017 році у розмірі 326315,71 грн.
2. Позовні вимоги мотивовані Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Господарським кодексом України та зазначено, що відповідачем самостійно визначено кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати у нього, проте станом на кінець звітного періоду відповідач не виконує нормативи щодо працевлаштування інвалідів, внаслідок чого до нього застосовано адміністративно - господарські санкції та нараховано пеню в розмірі 326 315,71 грн.
3. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, послався на те, що підприємство відповідача протягом спірного періоду щомісячно подавало до Державної служби зайнятості України звіт за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)». Щомісячний звіт завжди містив дані про вакансії на підприємстві на посаду «швачка». Крім того, відповідач з метою працевлаштування інвалідів уклав із ТОВ «ВЕЛЕС-ЦЕНТР», яке є видавником газет «Кар'єра» та «Работа для всех» у м. Запоріжжі договір на рекламне обслуговування. Вказує, що ТОВ «МІК» були вжиті усі залежні від нього заходи для недопущення господарського правопорушення, а відтак вина підприємства відсутня. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
4. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у задоволенні позовних вимог відмовлено.
5. Не погодившись з вищевказаною постановою, Відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з необхідністю подання до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду: заяви про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду або вказати інші підстави для поновлення строку; документа про сплату судового збору у розмірі 7342,09 гривень.
6. Зазначеною ухвалою було встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Копія ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху була надіслана поштою особі, яка подала апеляційну скаргу, та отримана нею 09.08.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
7. 22.08.2018 до суду від Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів надійшла копія платіжного доручення № 341 від 14 серпня 2018 року про сплату судового збору в розмірі 7342,09 гривень та заява про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду.
8. В обґрунтування заяви про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду зазначається, що позивач вже подавав апеляційну скаргу, проте вказана апеляційна скарга була повернута судом згідно підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України у зв'язку з порушенням порядку її подання. В штаті Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів працював лише начальник відділу правової роботи, який 04.06.2018 звільнився, посади провідних юрисконсультів вакантні з 08.05.2018, отже станом на 04.06.2018 в Запорізькому обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів відсутній юрист. В зв'язку з відсутністю юриста Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів не володіло інформацією щодо функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
9. В ухвалі від 27.08.2018 про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказана заява задоволенню не підлягає, оскільки Кодекс адміністративного судочинства України є офіційно опублікованим нормативно-правовим актом та припускається, що зміст вказаного нормативно-правового акту відомий позивачу, як суб'єкту владних повноважень. Позивач в апеляційній скарзі посилається, в тому числі, на норми Кодексу адміністративного судочинства України, що є підтвердженням обізнаності позивача про існування вказаного нормативно-правового акту. Відсутність у штаті Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів юрисконсульта є питанням внутрішньої організації роботи позивача та не може впливати на поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження.
10. Не погоджуючись з таким рішенням, Позивач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2018 та направити справу для продовження розгляду. Скаржник в обґрунтування зазначає, що суд апеляційної інстанції не оцінив та не врахував обставин, які вплинули на пропуск строку на апеляційне оскарження, а саме на відсутність юриста у штаті, у зв'язку з чим Позивач не володів інформацією щодо функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи
11. Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2018 було відкрито провадження у даній справі. Сторонами не було заявлено жодних клопотань.
12. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Суд виходить з того, що аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були проаналізовані судом апеляційної інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
13. Відповідно до положень частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
14. Якщо заяву (про поновлення строку на апеляційне оскарження) не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
15. Суд звертає увагу сторін на те, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
16. Крім того, Європейський суд з прав людини вказував: «… Суд не може не звернути увагу, що у деяких заявах, заяви пані ОСОБА_2 (№ 2075/13) та пані ОСОБА_3 (№ 28131/13), апеляційні скарги були подані повторно після повернення органам влади відповідачам перших апеляційних скарг у зв'язку з невстановленням переконливих підстав для поновлення строків. З огляду на зазначене Суд доходить висновку, що національні суди не навели підстав, які б продемонстрували існування особливих і непереборних обставин, які виправдовують повторне відкриття проваджень у справах заявниць» (Осовська та інші проти України, №2075/13, пп. 30-31, від 28 червня 2018).
17. Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Суд не вбачає жодних об'єктивних причин пропуску строку оскарження.
18. Враховуючи наведене, Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі.
19. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
20. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 328, 342, 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -
1. Касаційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.
2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2018 у справі №808/1503/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя Т.О. Анцупова
Суддя О.П. Стародуб