17 січня 2019 року Справа №160/79/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Китайгородської сільської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про скасування рішення, -
03 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Китайгородської сільської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2, в якому позивач просить:
- скасувати Рішення місцевого самоврядування Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 від 26.10.2018 року №367-17/VІІ.
Ухвалою суду від 04.01.2019 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позову протягом п'яти днів з дня її отримання шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 704,80 грн.
15 січня 2019 року до суду позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви із підтвердженням сплати судового збору у розмірі 704,80 грн.
Ухвалою суду від 17.01.2019 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду на 18.02.2019 року на 13-00 год.
15 січня 2019 року представником позивача ОСОБА_3 подано заяву про забезпечення позову, в якій просять:
- заборонити відповідачу - Китайгородській сільській раді (адреса: 51030, Дніпропетровська обл., Царичанський район, село Китайгород, вулиця Китайгородська, будинок 11, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04338109) приймати будь-які рішення щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що в період від дати звернення ОСОБА_1 до відповідача з відповідною заявою (17.04.2018 року) та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивача для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, третій особі - ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на підставі Рішення місцевого самоврядування Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області від 26.10.2018 року №367-17/VІІ, яке є предметом судового оскарження. При таких обставинах, враховуючи очевидність протиправності вчинених відповідачем дій та юридичних наслідків його рішення, на думку заявника, існує реальна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, що полягає у тому, що відповідач вже надав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2, що в майбутньому унеможливить відновлення порушеного права позивача та перешкодить реалізації її прав на одержання земельної ділянки відповідно до положень Земельного кодексу.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про необхідність повернення її без розгляду з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Зміст і форма заяви про забезпечення позову визначені статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, на думку суду, до інших відомостей, передбачених статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України, потрібних для вирішення питання щодо забезпечення позову, належить, зокрема, перевірка судом повноважень представника на подання до суду та підписання заяви про забезпечення позову.
За приписами пункту 1 частини першої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Згідно з частиною восьмою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо у справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Відповідно до частини 2 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності (частина 4 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді (частина п'ята статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною шостою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Частиною другою статті 40 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року № 3425-XII (далі - Закон № 3425-XII) передбачено, що до нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються, зокрема, довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреності на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами.
У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них (пункт 4 частини першої статті 37 Закону № 3425-XII).
Таким чином, допустимим є посвідчення копій документів не лише суддею, а й уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що повноваження представника сторони мають бути підтверджені оригіналом від сторони, або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності.
Як вбачається з матеріалів поданої заяви, представником позивача надано ксерокопію довіреності, яка засвідчена власноруч позивачем ОСОБА_1 та видана 14.11.2018 року секретарем ради Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області ОСОБА_4, на право представництво інтересів ОСОБА_1 представником ОСОБА_3.
Тобто, заява про забезпечення позову, підписана представником за довіреністю, копія якої не засвідчена у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вказана заява підписана представником позивача за відсутності підтвердження повноважень представника на підписання такої заяви.
Таким чином, заява про забезпечення позову подана представником позивача ОСОБА_3, повноваження якого на право підписання процесуальних документів не підтверджені належним чином, що свідчить про невідповідність заяви вимогам статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 7 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 59, 152, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути без розгляду.
Копію ухвали разом із заявою про забезпечення позову невідкладно надіслати заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева