22 грудня 2018 року м. Дніпросправа № 804/3230/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,
за участю секретаря судового засідання Іотовой А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року (суддя Букіна Л.Є) в адміністративній справі №804/3230/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області в якому просила визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області по відмові в переведенні її з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_3, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області згідно статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перевести позивача з пенсії за віком, на пенсію по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржене рішення скасувати, адміністративний позов задовольнити у повному обсязі. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції позбавив її можливості довести в суді за допомогою належних доказів факт знаходження на утриманні її покійного чоловіка.
У судовому засіданні позивач підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі.
Відповідач, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду справи, до суду уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття не повідомив.
Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки
всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини:
ОСОБА_1 перебуває на обліку у органах Пенсійного фонду, де отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та знаходилася у шлюбі з ОСОБА_3. Після смерті чоловіка, у листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Пенсійного органу із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області від 05 січня 2018 року № 306/07/87 заявника повідомлено про відмову у переведенні пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, у зв'язку з відсутністю необхідних документів, які би підтверджували факт перебування на утриманні померлого чоловіка, з огляду на те, що зареєстровані місця проживання позивача та померлого чоловіка були різні.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач оскаржив її до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію у разі втрати годувальника мають члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, а факт перебування ОСОБА_1 на утриманні померлого чоловіка ОСОБА_3 не підтверджений належним чином.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що необхідними умовами для переходу на пенсію у зв'язку з втратою годувальника є: непрацездатність членів сім'ї та перебування на утриманні померлого годувальника.
Відповідно до пункту 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також надаються такі документи, зокрема, документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи); свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності); свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим; документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; документи про місце проживання (реєстрації); документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідно до довідки Відділу реєстрації фізичних осіб Вільногірської міської ради, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані за різними адресами.
Згідно із пунктом 2.11. Порядку, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім'ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Судом першої інстанції встановлено, що після смерті чоловіка (свідоцтво про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_1 року) позивач звернулася до Пенсійного органу із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, до якої в якості документа, що засвідчує факт перебування на утриманні померлого ОСОБА_3 додала акт від 24.11.2017 №1064, складений депутатом Вільногірської міської ради Дніпропетровської області Крюковою Н.О., згідно якого підтверджено, що ОСОБА_1 є цивільною дружиною ОСОБА_3, проживала з ним разом, а тому має право отримувати його пенсію.
Судом першої інстанції зазначено, що даним актом підтверджено факт спільного проживання з померлим чоловіком, а не факт знаходження на його утриманні. Однак, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що зазначений акт було складено 24.11.2017 року, тобто після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Відтак, цей акт не може бути документом, який підтверджує факт спільного проживання.
ОСОБА_1 не змогла пояснити, чому такий документ не було складено при житті ОСОБА_3
У разі неможливості надати документ, що підтверджує факт перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальник, цей факт встановлюється у судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2018 року у справі № 174/24/18, яка залишена без змін постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2018 року, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту знаходження на утриманні померлого годувальника залишено без розгляду у зв'язку з наявністю спору про право та роз'яснено про право звернення до суду на загальних підставах. Доказів розгляду справи про встановлення факту перебування на утриманні покійного годувальника в порядку позовного провадження, до суду не надано. Таким чином, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що факт знаходження на утриманні померлого чоловіка у судовому порядку не встановлений.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відмовляючи позивачу у переведенні з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника, діяло у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстави для скасування оскарженого рішення відсутні.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року в адміністративній справі №804/3230/18 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 22 грудня 2018 року і касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до пункту 3 частини 6 статті 12 та пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук