Справа № 175/4209/18
Провадження № 1-кп/175/264/18
Вирок
Іменем України
28 листопада 2018 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю сторін судового провадження:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
законного представника неповнолітнього
обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт.Слобожанське кримінальне провадження № 12017040440001335 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
та відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Маївка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, учень 2-го курсу Перещепинського професійного ліцею, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, суд, -
Обвинувачений ОСОБА_6 16 серпня 2017 року у вечірній час доби, знаходячись спільно із раніше знайомим неповнолітнім ОСОБА_4 поблизу домоволодіння АДРЕСА_3 , побачивши, що на території вказаного домоволодіння знаходиться транспортний засіб - мотоцикл «МТ-10» д/з НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 та на пропозицію ОСОБА_9 вчинити незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, ОСОБА_6 дав свою згоду, тим самим вони вступили у попередню змову.
У подальшому 16 серпня 2017 року у вечірній час доби обвинувачений ОСОБА_6 реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне, незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме мотоциклом «МТ-10» д/з НОМЕР_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів за попередньою змовою із співучасником злочину неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_10 переконавшись, що за їх злочинними діями ні хто не спостерігає та вони носять таємний характер, шляхом вільного доступу через ворота які не зачинялись, пройшли на територію домоволодіння АДРЕСА_3 , та обійшовши будинок підійшли до мотоциклу «МТ-10» д/з НОМЕР_1 де діючи у групі, умисно, з корисливих мотивів викотили його з території вищевказаного домоволодіння на проїжджу частину АДРЕСА_3 , де скориставшись ключем запалення, який знаходився у замку запалення, шляхом повороту ключа переключили замок у режим запалення та завівши мотоцикл рушили з місця вчинення злочину та у подальшому розпорядились вказаним транспортним засобом на власний розсуд.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_6 спільно із співучасником злочину неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_10 діючи за попередньою змовою, незаконно заволоділи вказаним транспортним засобом, вартість якого згідно висновку експерта №079/17 від 21 вересня 2017 року складає 5127 гривень 07 копійок, чим спричинили матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_8 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та щиро покаявся, не заперечував, що при зазначених у обвинувальному акті обставинах, а саме дійсно 16 серпня 2017 року у вечірній час доби він зі своїм далеким родичем ОСОБА_6 через ворота які не зачинялись, прийшли на територію домоволодіння АДРЕСА_3 , та підійшли до мотоциклу «МТ-10» д/з НОМЕР_1 який викотили з території домоволодіння на проїжджу частину вулиці Київської в с.Маївка, та скориставшись ключем запалення завівши мотоцикл рушили з місця вчинення злочину та у подальшому розпорядились вказаним транспортним засобом на власний розсуд. Про скоєне жалкує та просить суворо не карати.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 підтвердив пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 та просив суворо не карати.
Від потерпілого ОСОБА_8 надійшла заява, в якій він просить суд розглядати справу за його відсутності, обставини, зазначені в обвинувальному акті, розуміє, матеріальних та моральних претензій до обвинувачених не має, просить призначити покарання на розсуд суду. Цивільний позов не заявляв.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників процесу визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, дослідженням матеріалів які характеризують особу обвинуваченого.
При цьому учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції у суду немає, а також сторонам роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченими змісту обставин інкримінованого їм діяння та добровільності їх позиції, суд дійшов висновку, що за обставин, викладених у обвинувальному акті, було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачуються ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , і це кримінальне правопорушення вчинено саме ними, і органом досудового розслідування їх умисні дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Обставини, які пом'якшують покарання, обвинуваченому ОСОБА_6 є щире каяття.
Обставини, які пом'якшують покарання, обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття, повне визнання вини та вчинення злочину у неповнолітньому віці.
Обставини, які обтяжують покарання, обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 суд не вбачає.
Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст. 50, 65 КК України, з урахуванням обставин справи, розглядаючи питання про міру покарання відносно ОСОБА_6 суд враховує ступень тяжкості скоєного ним злочину, його особу, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, думку потерпілого, вчинення ним умисного злочину, віднесений ст.12 КК України до категорії тяжких злочинів, погоджується з представником державного обвинувачення про вид і міру покарання вважаючи, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів, та йому необхідно призначити покарання без позбавлення волі з урахуванням ст. 75, 76 КК України.
За приписом ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
Розглядаючи питання про міру покарання відносно неповнолітнього ОСОБА_4 суд також враховує ступень тяжкості скоєного ним злочину, його особу, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на обліку в Секторі ювенальної превенції не перебував, не навчається, думку потерпілого, вчинення ним умисного злочину, віднесеного до категорії тяжких злочинів, погоджується з представником державного обвинувачення про вид і міру покарання та призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст.289 КК України з випробуванням на підставі ст.ст. 75, 104 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення неповнолітнього обвинуваченого та попередження нових злочинів як ним, так і іншими особами.
В порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України судові витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 364, 369, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.289 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років без конфіскації майна.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання за умови, що на протязі трьох років іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі пунктів 1, 2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.289 КК України із застосуванням ст.69 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без конфіскації майна.
На підставі ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання за умови, що на протязі двох років іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі пунктів 1, 2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи.
Речові докази по кримінальному провадженню № 12017040440001335: мотоцикл «МТ-10» д/з НОМЕР_1 1976 року випуску, бордового кольору - після набрання вироком законної сили залишити за належністю, а саме потерпілому ОСОБА_8 .
На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченими - у той же строк з моменту вручення копії вироку.
Суддя ОСОБА_1