Справа № 199/9791/18
(3/199/65/19)
іменем України
16.01.2019 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: вул. Шелгунова, б. 8, кв. 343, м. Дніпро, який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за участю: свідка ОСОБА_2,
01.12.2018 о 15:10 годині в місті Дніпрі по Донецькому шосе, 1-к, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Chevrolet Lacetti», н.з. АЕ3422IX, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовими повістками, судом прийнято заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «ОСОБА_3 проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з'явилася в судове засідання, визнано можливим розгляд справи у її відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення свідка, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 180392 від 01.12.2018, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його підпис в протоколі. Відповідно до протоколу у водія встановлені такі ознаки алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 01.12.2018, відповідно до яких останні 01.12.2018 були запрошені в якості свідків, де у їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння;
- поясненням в судовому засіданні допитаного в якості свідка ОСОБА_2, який пояснив, що він, керуючи автомобілем, зупинився, щоб пропустити інші автомобілі. В цей момент автомобіль «Chevrolet Lacetti», н.з. АЕ3422IX, під керуванням водія ОСОБА_1 почав різко їхати назад та вдарив його автомобіль. Водій ОСОБА_1, на його думку, перебував в стані алкогольного сп'яніння, оскільки у нього була шатка хода та незв'язна річ, від ОСОБА_1 пахло алкоголем, у зв'язку з чим він викликав працівників поліції. Водій ОСОБА_1 спочатку намагався залишити місце дорожньо-транспортної пригоди, але він його затримав, потім водій в його присутності та присутності двох свідків відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння;
- відеозаписом з камери поліцейського від 01.12.2018 на ДВД-диску, переглянутим в судовому засіданні, відповідно до якого зафіксовані події, які мали місце 01.12.2018 у місті Дніпрі по Донецькому шосе за участю водія ОСОБА_1, який, керуючи автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, скоїв дорожньо-транспортну пригоду, проте на пропозицію працівників поліції пройти огляд у встановленому порядку на місці за допомогою газоаналізатора або у медичному закладі в присутності двох свідків та водія ОСОБА_2 відмовився.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, вважаю, що його дії повинні бути правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1, який офіційно не працевлаштований, також притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 16.01.2019 йому накладено стягнення у вигляді штрафу, враховуючи ступінь його вини, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 накласти адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: В.О.Лисенко