про залишення позовної заяви без руху
15 січня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/10/19
Суддя Шумський І.П., розглянувши позовну заяву № 78-7219 вих 18 від 26.12.2018
за позовом Заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури (бульвар Т.Шевченка, 7, м Тернопіль, 46001) поданого в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, Шевченківський район, м Київ, 03135)
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МВ Стеллар" (вул Гріга, 3, м Тернопіль, 47707)
про стягнення 3776 грн плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом
Заступник керівника Тернопільської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МВ Стеллар" про стягнення 3776 грн плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.
ОСОБА_2 з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2019 справу 921/10/19 передано на розгляд судді Гирили І.М.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.01.2019 у складі судді Гирили І.М. в порядку ст ст 35, 38, 39 ГПК України задоволено заяву судді Гирили І.М. про самовідвід, з підстав наведених у ній.
Відповідно до ОСОБА_2 з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2019 справу 921/10/19 передано на розгляд судді Шумському І.П.
Розглянувши позовну заяву № 78-7219 вих 18 від 26.12.2018 (вх №12 від 08.01.2019) та додані до неї документи суддя встановив, що вона містить недоліки.
Частиною 2 статті 162 ГПК України зазначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Подана прокурором позовна заява не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, правові підстави позову, що не відповідає п 5 ч 3 ст 162 ГПК України.
На обґрунтування позову прокурор зазначив, що 14.12.2017 посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки виявлено факт перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, установлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу, виданого Державною автомобільною інспекцією, та нараховано відповідачу плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 118 євро, що еквівалентно 3776 грн. Станом на момент звернення до суду із цим позовом заборгованості відповідач не сплатив.
Стосовно підстав для звернення Заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури з даним позовом до суду, в позовній заяві ним зазначено, що Державну службу України з безпеки на транспорті наділено повноваженнями звернення до суду щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
В структуру Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) входить Чорноморське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, в якого відсутні повноваження на звернення до суду з приводу даних спірних правовідносин.
З 14.12.2017, тобто з моменту встановлення уповноваженими посадовими особами факту перевезення вантажу автомобільним транспортом, який належить відповідачу, за відсутністю документів, передбачених ст 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” та нарахування плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, відповідачем кошти в сумі 3776 грн не сплачено. При цьому, прокурором зроблено посилання на лист №10654/05/15-18 від 13.12.2018 Укртрансбезпеки, в якому останнє клопотало про пред'явлення Тернопільською місцевою прокуратурою позовної заяви до відповідача.
Також зазначає, що і Укртрансбезпека не звернулась до суду із відповідною позовною заявою до суду, хоча і має на це відповідні повноваження.
А відтак, на думку прокурора, аналіз ч 3 ст 23 Закону України “Про прокуратуру” дає підстави стверджувати, що прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежно. За його твердженням у спірних правовідносинах позивач - Державна служба України з безпеки на транспорті не здійснює захисту інтересів держави. З огляду на наведене, підкреслює, що у прокурора є обґрунтовані підстави для пред'явлення позову в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті.
Несплата коштів ставить під загрозу своєчасне та повне фінансування Державної економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування на 2013-2018 роки, метою якої є забезпечення ефективного функціонування та розвитку мережі автомобільних доріг загального користування, будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг.
Зважаючи на те, що несплата відповідачем коштів за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, призводить до ненадходження коштів до спеціального фонду Державного бюджету України та, відповідно, до зменшення коштів на фінансування розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, що суттєво порушує економічні інтереси держави, виникає необхідність захисту інтересів держави.
Таким чином, на думку прокурора, при пред'явленні вказаної позовної заяви, прокурором виконано вимоги ст 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст 53 ГПК України, а саме наведено обґрунтування порушення інтересів держави та необхідності їх захисту.
Як встановлено ч 3 ст 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
ОСОБА_2 ч 4 ст 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Як визначено п 3 ч 1 ст 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
ОСОБА_2 ч 3 ст 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень, який усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
ОСОБА_2 з абзацом 4 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті та Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, пунктом 1 якого вказано, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (п 4 Положення).
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п 8 Положення №103).
З позовної заяви вбачається, що прокурором у позовній заяві в якості однієї з підстав свого представництва зазначено звернення до нього позивача з приводу пред'явлення позову через відсутність повноважень на звернення до суду з приводу даних спірних правовідносин.
Водночас, відповідно до підпункту 27 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, саме Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Враховуючи п 1, п п 27 п 5 вищевказаного Положення, норми Закону України "Про автомобільний транспорт", інших підзаконних нормативно-правових актів про автомобільний транспорт, Державна служба України з безпеки на транспорті має можливість та підстави на стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування, що випливає з покладених на неї завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Водночас, в якості іншої підстави для звернення з даним позовом до суду прокурором зазначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті не здійснює захисту інтересів держави у даних правовідносинах.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень, який усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Неналежне здійснення" - активна поведінка (сукупність дій та рішень), спрямовані на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).
Вказана правова позиція викладена у Довідці за результатами узагальнення судової практики застосування суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду законодавства, що визначає особливості правового статусу прокурора в господарському процесі, з 01.01.2018 по 06.11.2018.
В силу ст 53 ГПК України, ст 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор в позові обґрунтовує підстави свого представництва інтересів держави та подає про це суду відповідні докази.
За результатом розгляду позовної заяви Заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури, суд приходить до висновку, що прокурором не достатньо підтверджено факт необхідності захисту нею інтересів держави у спірних правовідносинах.
Наслідком недотримання позивачем правил викладених ст 162 ГПК України є постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч 1 ст 174 цього Кодексу).
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч ч 2-4 ст 174 ГПК України).
Враховуючи викладене, керуючись ст ст 53, 55, 162, 174, 234 ГПК України, суддя господарського суду, -
1. Позовну заяву № 78-7219 вих 18 від 26.12.2018 Заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури - залишити без руху.
2. Встановити заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Попередити заявника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч 4 ст 174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала, в порядку ч 2 ст 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання - 15 січня 2019 року.
5. Ухвала, в порядку ст 255 ГПК України, не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Копію ухвали направити Заступнику керівника Тернопільської місцевої прокуратури (бульвар Т.Шевченка, 7, м Тернопіль, 46001).
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя І.П. Шумський