Романівський районний суд Житомирської області
290/914/18
смт. Романів 11 січня 2019 року
Романівський районний суд Житомирської області в складі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Новоград-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12018060000000182 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 185, частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України (далі КК України),-
11 вересня 2018 року до Романівського районного суду Житомирської області надійшов складений у вказаному кримінальному провадженні обвинувальний акт.
Цей обвинувальний акт та додатки до нього складені відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України).
Кримінальне провадження підлягає розгляду Романівським районним судом Житомирської області.
Підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту судом не встановлено.
Окрім цього судом встановлено, що 23 листопада 2018 року прокурором у підготовчому судовому засіданні було подано клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу - тримання під вартою, та надання дозволу на його затримання.
11 січня 2019 року на виконання ухвали суду від 23 листопада 2018 року ОСОБА_4 затриманий поліцейськими Романівського ВП Новоград-Волинського ВП ГУНП у Житомирській області та здійснено його привід для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор підтримав клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу - тримання під вартою та просив його задовольнити.
Обвинувачений проти задоволення клопотання прокурора заперечив.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, встановивши наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та оцінивши в сукупності обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу відповідно до статті 178 КПК України, суд прийшов до переконання про обґрунтованість клопотання прокурора та необхідність застосування до ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою, виходячи з наступного.
Частиною 3 статті 315 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України допускається застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше судимий та обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 185 КК України, які передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Ризик можливості переховування ОСОБА_4 від суду зумовлений тією обставиною, що обвинувачений, не маючи постійного місця проживання, під час здійснення кримінального провадження щодо нього, змінював місця свого проживання. При цьому, здійснюючи повідомлення слідчому щодо останнього місця проживання, ОСОБА_4 надав недостовірну (неповну) інформацію про таке місце.
Наявність існування ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення підтверджується тією обставиною, що злочини, які йому інкримінуються, він вчинив в період звільнення його від відбування покарання з випробуванням.
Вищевикладені обставини переконують суд, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить можливість запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України та виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до частини 3 статті 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 182 частиною 4 КПК України визначено, що розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Частина 5 цієї ж статті передбачає, що відносно особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини та тяжкість кримінальних правопорушень, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_4 , його майновий та сімейний стан, суд вважає за необхідне визначити розмір застави - двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка може бути внесена до часу закінчення дії цієї ухвали, суд покладає на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені пунктами 1,2,3 частини 5 статті 194 КПК України.
Відповідно до частини 4 статті 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись статтями 176-179, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 314 КПК України, суд,-
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 185, частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Романівського районного суду Житомирської області на 17 січня 2019 року на 12 годину 15 хвилин.
Викликати в судове засідання прокурора, обвинуваченого та потерпілих.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід тримання під вартою.
Визначити строк дії ухвали в частині обрання запобіжного заходу - до 11 березня 2019 року.
Визначити розмір застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ - 26278626, МФО - 820172 в ДКС України, м. Київ, розрахунковий рахунок - 37317049000277, призначення платежу - внесення застави за ОСОБА_4 на виконання ухвали Романівського районного суду Житомирської області від 11 січня 2019 року (справа № 290/914/18).
Покласти на ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 11 березня 2019 року.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала в частині обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала в частині обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1