ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
09 січня 2019 року Справа № 913/438/18
Провадження № 18/913/438/18
За позовом державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості», м. Харків
до відповідача - публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 542140,88 грн.
Суддя Корнієнко В.В.
Секретар судового засідання Медуниця Р.І.
У засіданні брали участь:
від позивача: Лежніна В.О. за дов. від 01.02.2018;
від відповідача: представник не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 479640 грн по оплаті науково-технічної продукції, створеної на замовлення відповідача за договором від 23.10.2015 № 10972-АМК-1130-2015-усл, пені в сумі 57100 грн та трьох процентів річних в сумі 5400,88 грн за прострочення платежу.
Відповідач відзивом на позовну заяву від 26.09.2018 № 026-156 проти позову заперечує посилаючись на його необґрунтованість.
11.12.2018 в судовому засіданні було оголошено перерву до 09.01.2019 (12-00 год.).
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд
Позивач у позовній заяві вказав наступне:
- на підставі договору на створення науково-технічної продукції від 23.10.2015 № 10972-АМК-1130-2015-усл (з додатками та додатковими угодами), укладеного між сторонами за позовом, позивач (Виконавець) зобов'язався у встановлений договором термін розробити та передати відповідачу (Замовнику) науково-технічну продукцію: «Капітальний ремонт камери гасіння коксу УСТК, інв. № 3266, коксохімічного виробництва ПАТ «Алчевський металургійний комбінат». Робочий проект», а позивач зобов'язався прийняти та оплатити виконані відповідачем роботи;
- загальна вартість робіт становить 685200 грн з ПДВ (п. 2.1. договору);
- пунктом 2.2. договору встановлено, що Замовник до початку проектування перераховує Виконавцю передоплату в розмірі 30 % договірної ціни, що складає 205560 грн з ПДВ;
- остаточна оплата в розмірі 70 % вартості робіт проводиться на підставі акта здачі-приймання науково-технічної продукції протягом 700 календарних днів з моменту підписання акта здачі-приймання науково-технічної продукції Замовником (пункт 2.5. договору в редакції додаткової угоди від 31.12.2016 № 3);
- 25.02.2016 відповідач перерахував позивачу передоплату в сумі 205560 грн;
- акт приймання науково-технічної продукції підписано відповідачем 19.05.2016, строк оплати решти вартості робіт (70 %) сплинув 19.04.2018;
- відповідач решту вартості робіт в сумі 479640 грн позивачу не сплатив;
- пунктом 4.3. договору встановлено, що при порушенні строків оплати Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,2 % виконаних робіт за кожен день прострочення зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення до фактичного дня виконання прострочених зобов'язань; загальна сума пені не може перевищувати 10 % вартості виконаних робіт.
На підставі вказаних доводів та ст. 625 ЦК України позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 479640 грн по оплаті науково-технічної продукції, створеної на замовлення відповідача за договором № 10972-АМК-1130-2015-усл від 23.10.2015, пені в сумі 57100,00 грн та трьох процентів річних в сумі 5400,88 грн за прострочення платежу.
Відповідач відзивом на позовну заяву від 26.09.2018 № 026-156 проти позову заперечує посилаючись на те, що акт передачі-приймання науково-технічної продукції № 9 свідчить про виконання робіт, однак, не підтверджує передачу цих робіт відповідачу, тоді як передача виконаної науково-технічної продукції здійснюється Виконавцем (позивачем) за накладними, що встановлено п. 3.3. договору; відповідач також зазначив, що у розрахунку трьох процентів річних позивач припустився помилки: застосував 137 днів прострочення замість 136 дів.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі за таких підстав:
Обставини встановлені судом:
- на підставі договору на створення науково-технічної продукції від 23.10.2015 № 10972-АМК-1130-2015-усл (з додатками та додатковими угодами), укладеного між сторонами за позовом, позивач (Виконавець) зобов'язався у встановлений договором термін розробити та передати відповідачу (Замовнику) науково-технічну продукцію: «Капітальний ремонт камери гасіння коксу УСТК, інв. № 3266, коксохімічного виробництва ПАТ «Алчевський металургійний комбінат». Робочий проект», а позивач зобов'язався прийняти та оплатити виконані відповідачем роботи;
- загальна вартість робіт становить 685200 грн з ПДВ (п. 2.1. договору);
- пунктом 2.2. договору встановлено, що Замовник до початку проектування перераховує Виконавцю передоплату в розмірі 30 % договірної ціни, що складає 205560 грн з ПДВ;
- остаточна оплата в розмірі 70 % вартості робіт проводиться на підставі акта здачі-приймання науково-технічної продукції протягом 700 календарних днів з моменту підписання акта здачі-приймання науково-технічної продукції Замовником (пункт 2.5. договору в редакції додаткової угоди від 31.12.2016 № 3);
- 25.02.2016 відповідач перерахував позивачу передоплату в сумі 205560 грн;
- акт здачі-приймання науково-технічної продукції підписано відповідачем 19.05.2016, строк оплати решти вартості робіт (70 %) сплинув 19.04.2018;
- позивач передав відповідачу виконану науково-технічну продукцію за накладними від 21.01.2016 № 15, від 22.01.2016 №№ 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, від 28.01.2016 №№ 32, 33, від 03.02.2016 № 41;
- листом від 15.05.2017 № 02-019-29 відповідач (у відповідь на претензію позивача від 07.04.2017 № 23/юб) визнав наявність боргу за виконані роботи за вказаним договором на суму 479540 грн; неможливість погашення боргу обґрунтовував зупиненням роботи підприємства.
Вказані факти підтверджуються поданими позивачем письмовими доказами (завіреними копіями та оригіналами документів):
- договором на створення науково-технічної продукції від 23.10.2015 № 10972-АМК-1130-2015-усл, з додатками та додатковими угодами (а.с. 18-34);
- актом здачі-приймання науково-технічної продукції від 19.05.2016 № 9, який підписано обома сторонами за договором та скріплено печатками підприємств (а.с. 35);
- накладними позивача від 21.01.2016 № 15, від 22.01.2016 №№ 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, від 28.01.2016 №№ 32, 33, від 03.02.2016 № 41 (а.с. 145-155);
- претензію позивача від 07.04.2017 № 23/юб (а.с. 65-75);
- листом (відповіддю на претензію) відповідача від 15.05.2017 № 02-019-29 (а.с. 76).
Відповідач не подав суду доказів, які б спростували вищенаведені обставини.
Статтею 887 Цивільного кодексу України встановлено:
1. За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
2. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У порушення умов договору відповідач решту вартості робіт (70 %) позивачу не сплатив, його борг складає 479640 грн, що підтверджується вищевказаними матеріалами справи.
За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 479640 грн, підлягають задоволенню.
Доводи відповідача, якими він заперечує проти позову (про те, що акт передачі-приймання науково-технічної продукції № 9 свідчить лише про виконання робіт, однак, не підтверджує передачу цих робіт відповідачу), не приймаються судом до уваги, так як відповідно до пункту 2.5. договору (в редакції додаткової угоди від 31.12.2016 № 3) підставою для остаточної оплати є підписаний відповідачем акт здачі-приймання науково-технічної продукції.
Крім того, про передачу позивачем відповідачеві науково-технічної продукції свідчать і сам акт № 9 (в якому зазначено, що робота відправлена за накладними від 21.01.2016 № 15, від 22.01.2016 №№ 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, від 28.01.2016 №№ 32, 33, від 03.02.2016 № 41), так і самі вказані накладні з фіскальним чеком пошти від 02.03.2016 та списком поштових відправлень від 02.03.2016 (а.с. 142-143).
Відповідач допустив прострочення оплати робіт за договором, у зв'язку з чим, на вимогу позивача на підставі п. 4.3. договору та ст. 625 ЦК України несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості виконаної роботи за кожен день прострочення, а також зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми.
Згідно обґрунтованому, перевіреному судом розрахунку позивача пеня за 137 днів прострочення (з 20.04.2018 по 03.09.2018) складає 61906,41 грн, а з урахуванням обмеження її розміру десятьма процентами вартості робіт - 57100 грн, три проценти річних (за цей же період прострочення) складають 5400,88 грн.
Вимоги про стягнення пені в сумі 57100 грн та трьох процентів річних в сумі 5400,88 грн є обґрунтованими і тому, підлягають задоволенню.
Доводи відповідача про те, що у розрахунку трьох процентів річних позивач припустився помилки: застосував 137 днів прострочення замість 136 днів, не приймаються судом до уваги, так як період прострочення з 20.04.2018 по 03.09.2018 (включно) складає саме 137 днів.
Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 8132,11 грн підлягають відшкодуванню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, 20-а, ідентифікаційний код 05441447, на користь державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості», 61002, м. Харків, вул. Сумська, 60, ідентифікаційний код 00188334, борг в сумі 479640 грн, пеню в сумі 57100 грн, три проценти річних в сумі 5400,88 грн, витрати на судовий збір в сумі 8132,11 грн; наказ видати після набрання рішенням законної сили.
09 січня 2019 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 11 січня 2019 р. і може бути оскаржене протягом 20 днів із вказаної дати шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.В. Корнієнко