10 грудня 2018 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Мельник В.В., за участю:
особи, яку притягнуто до
адміністративної відповідальності ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 08 листопада 2018 року відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП),
Постановою судді Оболонського районного суду міста Києва від 08 листопада 2018 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 03 жовтня 2018 року, об 11 год. 00 хв., ОСОБА_2 керував автомобілем «Фіат», державний номер НОМЕР_1 по проспекту Степана Бандери, 26-в у м. Києві, з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року України (надалі - Правил дорожнього руху), та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк апеляційного оскарження, постанову судді місцевого суду скасувати, та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на невідповідність висновків судді місцевого суду фактичним обставинам справи, та порушення суддею місцевого суду норм процесуального права.
На обґрунтування доводів клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження апелянт зазначав, що справу про адміністративне правопорушення розглянуто у його відсутності, а копію оскаржуваної постанови він отримав лише 14 листопада 2018 року, у зв'язку з чим строк апеляційного оскарження постанови пропустив з поважних причин.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначав, що проживає та зареєстрований в АДРЕСА_1 у зв'язку з чим 26 жовтня 2018 року направив на адресу Оболонського районного суду міста Києва клопотання про направлення справи для розгляду за місцем проживання - до Бахмацького районного суду Чернігівської області. Однак приймаючи рішення у справі, суддя місцевого суду не вказав мотивів щодо відмови у задоволенні такого клопотання, при цьому помилково вказав у постанові його адресу проживання у м. Києві.
Зазначав, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам КУпАП, та складений із порушенням процесуальних норм.
Зокрема, зазначені у протоколі ознаки стану сп'яніння не відповідають ознакам, передбаченим пунктами 3 та 4 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України, Міністерства охорони здоров'я від 09 листопада 2015 року №1452/735 (надалі - Інструкції).
У порушення вимог Інструкції, під час зупинки транспортного засобу поліцейський не пропонував йому пройти огляд на місці зупинки із застосуванням спеціальних технічних засобів, а запропонував проїхати в лікарню вже після складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, а також після відібрання письмових пояснень у свідків. Вказана обставина підтверджується наданим до суду відеозаписом, з якого убачається, що інспектор поліції запропонував йому проїхати до лікарні об 11 год. 22 хв., у той час як протокол було складено раніше - об 11 год. 11 хв., у зв'язку з чим він відмовився від такого огляду.
Зазначав, що в матеріалах справи відсутнє направлення його на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, та на думку апелянта, вказане свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв йогоу заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння.
Крім того, інспектор поліції порушив встановлений законом порядок оформлення матеріалів справи, оскільки вони не містять акт огляду на стан сп'яніння, та відомості про відсторонення його від керування транспортним засобом.
Також апелянт посилався на те, що показання свідків не можуть бути доказом у справі, оскільки суддя місцевого суду не викликав і не допитав цих осіб в судовому засіданні.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_2, який просив поновити строк апеляційного оскарження та задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані до апеляційної скарги документи, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що клопотання про поновлення процесуального строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст. 289 КУпАП, у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин, його може бути поновлено за заявою особи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 285 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що дані про вручення ОСОБА_2 копії оскаржуваної постанови відсутні. Як зазначено у апеляційній скарзі, копію постанови суду першої інстанції ОСОБА_2 вручено 14 листопада 2018 року, тоді як подано апеляційну скаргу 20 листопада 2018 року.
У зв'язку з цим, вважаю обгрунтованими доводи апелянта про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про вручення ОСОБА_2 у визначений законом строк копії оскаржуваної постанови, а відтак пропущений строк підлягає поновленню.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.5 Правил, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія з результатами огляду з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно пункту 12 Розділу II вказаної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Як вірно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджуєтьсяданими протоколу по адміністративне правопорушення від 03 жовтня 2018 року, у відповідності до якого, ОСОБА_2 цього ж дня об 11 год. 00 хв. керував автомобілем «Фіат», державний номер НОМЕР_2 по проспекту Степана Бандери, 26-в у м. Києві, з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, блідість обличчя), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків /а.с. 1/;письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 03 жовтня 2018 року, з яких убачається, що у присутності вказаних осіб 03 жовтня 2018 року об 11 год. 25 хв. ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння /а.с. 2/.
У судовому засіданні під час апеляційного розгляду досліджено наявний у матеріалах справи відеозапис (файли №20181003195608001317, №20181003195605001316) з нагрудної камери інспектора поліції, на якому зафіксовано, як працівник поліції двічі пропонує ОСОБА_2 пройти огляд у лікаря-нарколога на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у присутності двох свідків, та відмову ОСОБА_2 від проходження такого огляду /а.с. 3/.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання апелянта на те, що йому, у порушення вимог Інструкції, на місці зупинки транспортного засобу не пропонували пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу, натомість одразу запропонували пройти огляд безпосередньо у медичному закладі охорони здоров'я, не грунтуються на вимогах закону та не свідчать про порушення працівниками поліції встановленого законом порядку проведення огляду на стан сп'яніння.
З аналізу ст. 266 КУпАП та пункту 12 Розділу II Інструкції убачається, що огляд особи на стан наркотичного сп'яніння проводиться у медичному закладі охорони здоров'я, та положеннями чинного законодавства не передбачено проведення огляду особи на стан наркотичного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів.
Протокол про адміністративне правопорушення ч. 1 ст. 130 КУпАП складений з дотриманням вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, та містить в собі всі необхідні відомості, а тому суддя місцевого суду обґрунтовано визнав відомості, що у ньому містяться, як доказ у справі про адміністративне правопорушення.
Як убачається із матеріалів справи та дослідженого судом апеляційної інстанції відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції, працівниками поліції у повній мірі дотримано вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції під час здійснення пропозиції ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп'яніння, а тому доводи апелянта про порушення процедури та порядку проведення огляду, є безпідставними.
Крім того, ОСОБА_2 не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення свою незгоду із викладеними у ньому відомостями. Однак зауважень чи заперечень щодо процедури проведення огляду та складення протоколу про адміністративне правопорушення, у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 не висловлював, натомість зазначив у поясненнях, що залишає автомобіль на місці його зупинки, та надасть пояснення у суді.
Посилання апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення складено об 11 год. 11 хв., тоді як, відповідно до даних відеозапису з нагрудної камери поліцейського, інспектор поліції запропонував йому пройти огляд об 11 год. 22 хв., тобто після складення протоколу, не свідчить про порушення працівниками поліції порядку проведення огляду, та не є підставою для визнання протоколу про адміністративне правопорушення або відеозапису з нагрудної камери недопустимими доказами, оскільки вказівка інспектором поліції про час складення протоколу може свідчити про допущену інспектором описку при оформленні протоколу, чи помилку у визначенні точного часу доби на пристрої відеофіксації.
Відсутність у матеріалах справи про адміністративне правопорушення даних про відсторонення водія від керування транспортним засобом, відсутність акту огляду на стан сп'яніння та направлення для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Крім того, положення ст.ст. 256, 266 КУпАП, не передбачають обов'язок уповноваженої особи долучати до протоколу про адміністративне правопорушення направлення особи для проходження медичного огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я та акт огляду на стан сп'яніння.
Як убачається із даних протоколу про адміністративне правопорушення та даних відеозапису з нагрудної камери поліцейського, адміністративне правопорушення вчинено по проспекту Степана Бандери, 26В у м. Києві, тобто у межах Оболонського району міста Києва, а тому справу про адміністративне правопорушення у відповідності до положень ч. 1 ст. 276 КУпАП, направлено до розгляду за місцем вчинення до адміністративного правопорушення Оболонського районного суду міста Києва.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції при розгляді даної справи не вказав мотивів щодо відмови у задоволенні його клопотання від 26 жовтня 2018 року про направлення справи для розгляду за місцем його проживання до Бахмацького районного суду Чернігівської області, не свідчать про незаконність оскаржуваної ухвали, оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять даних, які б вказували на те, що ОСОБА_2 звертався до судді місцевого суду з відповідними клопотаннями.
Не є підставою для скасування постанови судді місцевого суду і посилання апелянта на те, що суддя місцевого суду не викликав свідків для допиту у судовому засіданні, та вказав у постанові невірну адресу його місця проживання.
У відповідності до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
До основних засад правосуддя відноситься змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Під час судового розгляду суддею місцевого суду та апеляційної інстанцій ОСОБА_2, який наділений правом під час судового розгляду подавати клопотання про виклик та допит свідків, з відповідними клопотаннями, у тому числі про безпосередній допит у судовому засіданні свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не звертався.
Отже, при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Інші доводи апеляційної скарги висновків судді місцевого суду не спростовують.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_2 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Клопотання ОСОБА_2 задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду міста Києва від 08 листопада 2018 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 08 листопада 2018 року відносно ОСОБА_2 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду МельникВ.В.