справа № 2ц - 3197/09
22 жовтня 2009 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області в складі:
судді Філіпенко Л.П.
при секретарі Заруба В.С.
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним та права власності на нерухоме майно
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним та права власності на нерухоме майно - житловий будинок № 40а по вул. Артема селища Іванівка Антрацитівського району Луганської області, позначений у плані під літерою «А» з сенями-а, загальною площею 44.0 кв.м, житловою площею 23.6 кв.м., зі слідуючими господарчими і побутовими будівлями та спорудами: літня кухня - Б з тамбуром - б, сараї - В,Е, лазня - Д, гараж - Ж, погріб - Пг, споруди - № 1-4.. В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на то, що відповідач ОСОБА_2, є чоловіком та єдиним спадкоємцем першої черги за законом після ОСОБА_3, яка померла 26 січня 2009 року. Смерть ОСОБА_3 зареєстрована виконкомом Іванівської селищної ради Антрацитівського району Луганської області 26 січня 2009 року, актовий запис № 17. ОСОБА_3 на праві приватної власності належав житловий будинок № 40а по вул. Артема селища Іванівка Антрацитівського району Луганської області, позначений у плані під літерою «А» з сенями-а, загальною площею 44.0 кв.м, житловою площею 23.6 кв.м., зі слідуючими господарчими і побутовими будівлями та спорудами: літня кухня - Б з тамбуром - б, сараї - В,Е, лазня - Д, гараж - Ж, погріб - Пг, споруди - № 1-4. Підставою виникнення права власності на вищевказаний житловий будинок з господарчими і побутовими будівлями та спорудами є договір купівлі-продажу, посвідчений секретарем виконкому Іванівської селищної Ради народних депутатів Антрацитівського району Ворошиловградської області 20 березня 1981 року, за реєстром № 93. Відповідач після смерті дружини постійно мешкав у вищевказаному будинку, тобто фактично прийняв спадщину. Інших спадкоємців окрім нього немає. Той факт, що ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину та згідно ч. 3 ст.1268, 1261, ч.5 ст. 1268 Цивільного кодексу, дало йому підстави вважати себе власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами № 40а по вул. Артема селища Іванівка Антрацитівського району Луганської області, оскільки згідно статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, подружжя та батьки, тому, на думку позивача, ОСОБА_2 набув права власності в порядку спадкування за законом на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами № 40а по вул. Артема селища Іванівка Антрацитівського району Луганської області, який є предметом даного спору.
02 лютого 2009 року між сторонами був укладений в письмовій формі договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив житловий будинок з належними до нього господарчими та побутовими будівлями та спорудами № 40а по вул. Артема селища Іванівка Антрацитівського району Луганської області. При укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна нами було погоджено всі істотні умови купівлі-продажу. Зокрема, щодо ціни, передачі майна у власність, оформлення договору в нотаріальній конторі тощо. 02 лютого 2009 року ОСОБА_1 заплатив відповідачу готівкою 7000 грн.
Відповідач передав ОСОБА_1 ключі від будинку і всі правовстановлюючі документи, дозволив йому туди переїхати та взяв на себе обов'язок оформити договір купівлі-продажу нотаріально у термін до 20 травня 2009 року. Позивач виконав усі умови нашої угоди - переїхав у вказаний будинок та з того часу постійно мешкає у ньому, почав пробити там ремонт, сплачує усі комунальні послуги. Проте до теперішнього часу ОСОБА_2 не здійснив дій щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, в зв'язку з чим ОСОБА_1 змушений звернутися до суду з даним позовом
У судове засідання сторони не з'явилися, просять розглянути справу без їх присутствія, позивач ОСОБА_1 позов підтримує, відповідач ОСОБА_2 позов визнав (а.с. 17, 18).
Згідно зі ст. 10 ЦПК України, обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом загальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При досліджені і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки сукупність добутих у суді доказів вірогідно підтверджує його законність і обґрунтованість.
Судом установлено, що дійсно відповідач ОСОБА_2, є чоловіком (а.с.4) та єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 26 січня 2009 року (а.с.5). ОСОБА_3 на праві приватної власності належав житловий будинок № 40а по вул. Артема селища Іванівка Антрацитівського району Луганської області, позначений у плані під літерою «А» з сенями-а, загальною площею 44.0 кв.м, житловою площею 23.6 кв.м., зі слідуючими господарчими і побутовими будівлями та спорудами: літня кухня - Б з тамбуром - б, сараї - В,Е, лазня - Д, гараж - Ж, погріб - Пг, споруди - № 1-4. Підставою виникнення права власності на вищевказаний житловий будинок з господарчими і побутовими будівлями та спорудами є договір купівлі-продажу, посвідчений секретарем виконкому Іванівської селищної Ради народних депутатів Антрацитівського району Ворошиловградської області 20 березня 1981 року, за реєстром № 93 (а.с.7). Відповідач після смерті дружини постійно мешкав у вищевказаному будинку (а.с.14), тобто фактично прийняв спадщину. Інших спадкоємців окрім нього немає.
02 лютого 2009 року між сторонами був укладений в письмовій формі договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив житловий будинок з належними до нього господарчими та побутовими будівлями та спорудами № 40а по вул. Артема селища Іванівка Антрацитівського району Луганської області. При укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна нами було погоджено всі істотні умови купівлі-продажу. Зокрема, щодо ціни, передачі майна у власність, оформлення договору в нотаріальній конторі тощо. 02 лютого 2009 року ОСОБА_1 заплатив відповідачу готівкою 7000 грн. (а.с.11-13).
Згідно статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, подружжя та батьки, тому відповідач набуває права власності в порядку спадкування за законом на нерухоме майно, розташоване по вул. Колхозна, 34 у с. Іванівна Антрацитівського району Луганської області, яке складається з житлового будинку та господарських й побутових будівель та споруд.
Згідно зі ст. 209 Цивільного кодексу України правочин, вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Відповідно до ст. 657 Цивільного Кодексу України договір купівлі-продажу майна укладається у письмовій формі і підлягає, зокрема, нотаріальному посвідченню.
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 220 Цивільного Кодексу України, якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Таким чином, ОСОБА_1 є добросовісний покупець і власник нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою вул. Артема №40а у с. Іванівна Антрацитівського району Луганської області.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 30, 62 ЦПК України, ст. ст. 15, 220,328, 1261 ЦК України
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно - житловий будинок № 40а по вул. Артема селища Іванівка Антрацитівського району Луганської області , з сіньми -а, загальною площею 44.0 кв.м, житловою площею 23.6 кв.м., зі слідуючими господарчими і побутовими будівлями та спорудами: літня кухня - Б з тамбуром - б, сараї - В,Е, лазня - Д, гараж - Ж, погріб - Пг, споруди - № 1-4.
Договір купівлі-продажу житлового будинку № 40а по вул. Артема селища Іванівка Антрацитівського району, посвідчений секретарем виконкому Іванівської селищної Ради народних депутатів Антрацитівського району Ворошиловградської області 20 березня 1981 року, за реєстром № 93 на ім'я ОСОБА_3 вважати втративши чинність.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя
рішення надруковане у дорадчій кімнати