справа № 2ц - 3050/09
13 жовтня 2009 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області в складі:
судді Філіпенко Л.П.
при секретарі Щербак А.М.
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним та права власності на нерухоме майно
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним та права власності на нерухоме майно, розташоване по вул. Колхозна, 34 у с. Іванівна Антрацитівського району Луганської області, яке складається з житлового будинку - А, загальною площею 38,4 кв.м, житловою площею 27,8кв.м, та господарських й побутових будівель та споруд: сараї - Б, В, гараж Г, погріб - Пг, споруди №1-3. В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на то, що відповідач є сином та єдиним спадкоємцем першої черги після ОСОБА_3, яка померла 24 жовтня 1999 року. Смерть ОСОБА_3 зареєстрована виконкомом Іванівської селищної ради Антрацитівського району Луганської області, 25 жовтня 1999 року, актовий запис № 162. Інших спадкоємців окрім нього немає, оскільки батько позивача та чоловік ОСОБА_3 помер 17 березня 1990 року. ОСОБА_3 на праві приватної власності належало нерухоме майно - житловий будинок № 34 по вул. Колхозна у с. Іванівка Антрацитівського району Луганської області. Вказане нерухоме майно складається з житлового будинку - А, загальною площею 38,4 кв. м, житловою площею 27,8 кв. м, та господарських й побутових будівель та споруд: сараї - Б, В, гараж Г, погріб - Пг, споруди № 1-3. Підставою виникнення права власності на вказаний житловий будинок з господарськими й побутовими будівлями та спорудами є договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 22 лютого 1961 року, що нотаріально засвідчений Іванівської нотаріальною конторою 23 лютого 1961 року реєстр № 300/1 на ім'я ОСОБА_4. договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки, /реєстр №300/1 /23,02,1961/ Іванівська державна нотаріальна контора. Відповідач після смерті матері постійно мешкав у вказаному будинку, тобто фактично прийняв спадщину. Той факт, що він фактично прийняв спадщину та згідно ч.3 ст. 1268, 1261 Цивільного Кодексу України, дало йому підстави вважати себе власником житлового будинку № 34 по вул. Колхозна у с. Іванівка Антрацитівського району Луганської області. 02 лютого 2009 року між сторонами був укладений письмовий договір купівлі -продажу, відповідно до якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив нерухоме майно, розташоване по вул. Колхозна, 34 у с. Іванівна Антрацитівського району Луганської області, яке складається з житлового будинку та господарських й побутових будівель та споруд: сараї-Б, В, гараж Г, погріб - Пг, споруди № 1-3. При укладенні договору купівлі - продажу нерухомого майна було погоджено всі належні умови купівлі - продажу. Зокрема, щодо ціни, передачі майна у власність , оформлення договору в нотаріальній конторі тощо. 02 лютого 2009 року ОСОБА_1 заплатив відповідачу готівкою 6000 (шість тисяч) грн., що підтверджується розпискою, відповідач передав йому ключі від будинку, дозволив ним користуватися до нотаріального оформлення договору купівлі-продажу і з того часу позивач мешкає в цьому будинку. Відповідач зобов'язався оформити спочатку належні правовстановлюючі документи, а потім договір купівлі-продажу нотаріально у термін до 20 травня 2009 року, мотивуючи це тим що він, не оформив у нотаріальній конторі право на спадщину за законом. Проте до теперішнього часу ОСОБА_2 не здійснив дій щодо оформлення правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно та нотаріального посвідчення договору, в зв'язку з чим ОСОБА_1 змушений звернутися до суду з даним позовом.
У судове засідання сторони не з'явилися, просять розглянути справу без їх присутствія, позивач ОСОБА_1 позов підтримує, відповідач ОСОБА_2 позов визнав (а.с. 20,21).
Згідно зі ст. 10 ЦПК України, обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом загальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При досліджені і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки сукупність добутих у суді доказів вірогідно підтверджує його законність і обґрунтованість.
Судом установлено, що дійсно відповідач є сином (а.с.14) ОСОБА_3, яка померла 24 жовтня 1999 року. Смерть ОСОБА_3 зареєстрована виконкомом Іванівської селищної ради Антрацитівського району Луганської області, 25 жовтня 1999 року, актовий запис № 162 (а.с.12). Інших спадкоємців окрім нього немає, оскільки батько позивача та чоловік ОСОБА_3 помер 17 березня 1990 року (а.с.13). ОСОБА_3 на праві приватної власності належало нерухоме майно - житловий будинок № 34 по вул. Колхозна у с. Іванівка Антрацитівського району Луганської області. Підставою виникнення права власності на вказаний житловий будинок з господарськими й побутовими будівлями та спорудами є договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 22 лютого 1961 року, що нотаріально засвідчений Іванівської нотаріальною конторою 23 лютого 1961 року реєстр № 300/1на ім'я ОСОБА_4 (а.с.15-16). 2 лютого 2009 року між сторонами був укладений письмовий договір купівлі -продажу, відповідно до якого ОСОБА_2 продав, а я купив нерухоме майно, розташоване по вул. Колхозна, 34 у с. Іванівна Антрацитівського району Луганської області, яке складається з житлового будинку-А, загальною площею 38,4 кв. м, житловою площею 27,8 кв. м, та господарських й побутових будівель та споруд: сараї-Б, В, гараж Г, погріб - Пг, споруди № 1-3. При укладенні договору купівлі - продажу нерухомого майна було погоджено всі належні умови купівлі - продажу. Зокрема, щодо ціни, передачі майна у власність , оформлення договору в нотаріальній конторі тощо. 02 лютого 2009 року ОСОБА_1 заплатив відповідачу готівкою 6000 грн., що підтверджується розпискою, відповідач передав йому ключі від будинку, дозволив ним користуватися до нотаріального оформлення договору купівлі-продажу і з того часу позивач мешкає в цьому будинку. Відповідач забов'язався оформити договір купівлі-продажу нотаріально у термін до 20 травня 2009 року (а.с.4-7), але до теперішнього часу ОСОБА_2 не здійснив дій щодо нотаріального посвідчення договору.
Згідно статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, подружжя та батьки, тому відповідач набуває права власності в порядку спадкування за законом на нерухоме майно, розташоване по вул. Колхозна, 34 у с. Іванівна Антрацитівського району Луганської області, яке складається з житлового будинку та господарських й побутових будівель та споруд.
Згідно зі ст. 209 Цивільного кодексу України правочин, вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Відповідно до ст. 657 Цивільного Кодексу України договір купівлі-продажу майна укладається у письмовій формі і підлягає, зокрема, нотаріальному посвідченню.
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 220 Цивільного Кодексу України, якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Таким чином, ОСОБА_1 є добросовісний покупець і власник нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою вул. Колхозна, 34 у с. Іванівна Антрацитівського району Луганської області.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 30, 62 ЦПК України, ст. ст. 15, 220,328, 1261 ЦК України
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно по вул. Колхозна, 34 у с. Іванівна Антрацитівського району Луганської області , яке складається з житлового будинку-А, загальною площею 38,4 кв. м, житловою площею 27,8 кв. м, та господарських й побутових будівель та споруд: сараї-Б, В, гараж Г, погріб - Пг, споруди № 1-3..
Договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 22 лютого 1961 року, що нотаріально засвідчений Іванівської нотаріальною конторою 23 лютого 1961 року реєстр № 300/1 на ОСОБА_4 вважати втративши чинність та зберігати в матеріалах справи.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя :
рішення надруковане у дорадчій кімнати